Справа № 348/1888/25
Провадження № 1-кп/348/288/25
11 листопада 2025 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025091200000212 від 02.07.2025 щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Надвірна, Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянина України, із середньою - спеціальною освітою, здобуту за професією електрогазозварника, який офіційно не працевлаштований, не одруженого, дітей не має, на утриманні мати - інвалід І групи, зареєстрований та проживає за адресою: в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимий в силу ст..89 КК України,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України (далі КК),
за участі сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
встановив:
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.09.2024, 09.09.2024, 17.11.2024 та 22.11.2024 ОСОБА_5 , діючи умисно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_6 , за місцем їхнього спільного проживання в АДРЕСА_1 , що призвело до психологічних страждань останньої та погіршення якості її життя.
Зокрема, 08.09.2024 близько 14 год 32 хв ОСОБА_5 за місцем
спільного проживання в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурної лайки, погроз фізичною розправою.
Наступного дня, 09.09.2024, близько 15 год 50 хв ОСОБА_5 за місцем
спільного проживання в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурної лайки, погроз фізичною розправою.
За вказаними фактами домашнього насильства постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 19.09.2024 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Надалі, 17.11.2024 близько 21 год 50 хв ОСОБА_5 перебуваючи в житловому будинку по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурної лайки, погроз фізичною розправою.
Також, 22.11.2024 близько 22 год 30 хв ОСОБА_5 за місцем спільного проживання в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурної лайки, погроз фізичною розправою.
За вказаними фактами домашнього насильства постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.12.2024 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.
Надалі, 30.06.2025 близько 12 год 50 хв ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та бажаючи їх настання, за місцем спільного проживання в АДРЕСА_1 , розпочав словесний конфлікт із своєю співмешканкою ОСОБА_6 в ході якого висловлював в її сторону образи, погрози та нецензурну лексику, чим вчинив щодо неї домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру.
Такі протиправні, систематичні дії ОСОБА_5 призвели до психологічних страждань потерпілої ОСОБА_6 і погіршення якості її життя, що виразилося у погіршенні психо-емоційного стану останньої, втраті позитивних емоцій, посиленні негативних переживань та емоційної напруженості.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме у домашньому насильстві, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо своєї співмешканки, що призвело до психологічних страждань і погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_6 .
2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України, а саме: умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань і погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_6 .
3. Позиція сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті, не заперечував.
Обвинувачений пояснив суду, що перебуває у фактичних шлюбних стосунках із потерпілою ОСОБА_6 протягом близько чотирьох років, проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 .
З його слів, у взаєминах із потерпілою неодноразово виникали сварки, причиною яких були ревнощі, зловживання алкоголем та складні життєві обставини - відсутність постійної роботи та хвороба матері. Протягом 2024 року, а саме 08.09.2024, 09.09.2024, 17.11.2024 та 22.11.2024, між ними виникали конфлікти, під час яких він ображав потерпілу нецензурними словами, міг висловлювати їй погрози фізичною розправою. Факт вчинення щодо потерпілої психологічного насильства не заперечує.
За вказаними подіями він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, брав участь у судових засіданнях, визнавав свою вину, сплачував накладені штрафи, однак продовжив вчиняти насильство щодо співмешканки.
Так, 30 червня 2025 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знову вчинив домашнє насильство на ґрунті ревнощів, а саме під час конфлікту ображав потерпілу нецензурною лайкою та погрожував їй фізичною розправою.
Обвинувачений заявив, що щиро розкаюється у вчиненому, просив суд суворо його не карати. Пояснив, що на даний час із потерпілою примирилися, спільно проживають і доглядають його матір - інваліда І групи. Запевнив суд, що подібне більше не повториться.
Повідомив також, що має проблеми зі здоров'ям: захворювання правої гомілки (підтверджено документально), а також хвороби серця й печінки (не підтверджені документально). Обвинувачений працездатний, проте офіційно не працевлаштований, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, виконує тимчасові підробітки у місцевого населення, постійного джерела доходу не має. Має скрутне фінансове становище у зв'язку необхідністю проведення лікування матері. Військовозобов'язаний.
Покази ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Прокурор у судовому засіданні, враховуючи повне визнання винуватості обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України, клопотав розглянути справу у спрощеному порядку відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Після роз'яснення обвинуваченому положень ч.3 ст.349 КПК України, в тому числі, що він буде позбавлений права оскаржити обставини в апеляційному порядку, які ніким не оспорюються у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що вважає за необхідне розгляд проводити у спрощеному порядку згідно вимог ч.3 ст.349 КПК України, положення даної норми йому зрозумілі. Захисник йому не потрібний, буде захищати себе сам.
Потерпіла підтримала позицію прокурора щодо розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор і потерпіла також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1 ст.337 КПК і обмежено допитом обвинуваченого, потерпілої, вивчення даних, що характеризують особу обвинуваченого, а також матеріалів про запобіжний захід.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 підтвердила всі обставини, викладені в обвинувальному акті, та визнала факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Потерпіла пояснила, що тривалий час перебуває у фактичних шлюбних стосунках із обвинуваченим, спільно проживають за однією адресою. Обвинувачений систематично вчиняв щодо неї домашнє насильство: ображав нецензурними словами, принижував, погрожував, що викликало у неї сильні емоційні переживання та призводило до психологічних страждань.
Вона підтвердила факти вчинення домашнього насильства обвинуваченим упродовж 2024-2025 років, зокрема 08.09.2024, 09.09.2024, 17.11.2024, 22.11.2024 та 30.06.2025. Причиною конфліктів, за словами потерпілої, були ревнощі обвинуваченого та його зловживання алкоголем.
На теперішній час між ними відбулося примирення, вони спільно проживають і разом доглядають матір обвинуваченого - особу з інвалідністю І групи. Потерпіла просила суд суворо не карати обвинуваченого.
Також в судовому засіданні були досліджені матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.
У суду немає сумнівів у психічному стані обвинуваченого ОСОБА_5 і суд вважає його осудним.
5. Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.
Під час допиту обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив, що він дійсно 08.09.2024, 09.09.2024, 17.11.2024, 22.11.2024 та 30.06.2025 умисно, систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_6 , за місцем спільного проживання, що призвело до психологічних страждань останньої та погіршення якості її життя, за вказаних в обвинувальному акті обставинах, і беззаперечно визнав свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.
Покази обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає такими, що повністю відповідають фактичним обставинам, встановленим судом, а також дослідженим матеріалам кримінального провадження, тому розцінює їх як достовірні, приймає як доказ його вини і вважає, що вони в сукупності з дослідженими в ході судового розгляду доказами можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
Винуватість ОСОБА_5 підтверджується також показаннями потерпілої, наданими в судовому засіданні.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Ці докази свідчать про те, що ОСОБА_5 вчинив дії, які виразилися у домашньому насильстві, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо співмешканки ОСОБА_6 , з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, розладів здоров'я та погіршення якості життя потерпілої особи, тому суд прийшов до висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ст.126-1 КК.
6. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст.66 КК України, суд вважає щире каяття.
Обвинувальний акт містить посилання на обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано за ст. 126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань і погіршення якості життя потерпілої.
Як передбачено положеннями ч. 4 ст. 67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Згідно з диспозицією ст. 126-1 КК України, домашнє насильство - це умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Отже, однією з ознак цього кримінального правопорушення є систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо особливого потерпілого - подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Відтак, потерпілий виступає обов'язковою ознакою складу кримінального правопорушення, що впливає на кваліфікацію, і у разі кваліфікації дій особи за ст. 126-1 КК України вже враховується така обставина, як вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, оскільки зазначена обставина є обов'язковою ознакою кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію саме за ст. 126-1 КК України.
За таких обставин слід виключити з обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах на підставі ч.4 ст.67 КК України.
В судовому засіданні прокурор вказав на відсутність обтяжуючих обставин за наведених підстав.
Отже обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст.67 КК України не встановлено.
7. Мотиви призначення судом покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, те що ним відповідно до кваліфікації кримінальних правопорушень (ст.12 КК) вчинений нетяжкий злочин.
Судом також враховуються обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.
Визначаючи міру покарання суд також враховує, що обвинуваченим вчинене закінчене умисне кримінальне правопорушення, суспільна небезпечність якого полягає в нанесенні шкоди здоров'ю людині, її честі і гідності та психічній недоторканності.
З даних про особу обвинуваченого випливає, що він має визначене і постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно, неодружений, проживає у фактичних шлюбних стосунках, має на утриманні матір - інваліда І групи, офіційно не працевлаштований, на обліку центру зайняті не перебуває, на обліку в психіатричному і наркологічному кабінетах не перебуває, раніше не судимий.
Суд, дослідивши досудову доповідь Надвірнянського міськрайонного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області від 16.10.2025 року, погоджується із викладеними у ній висновками в частині повноти дослідження особи обвинуваченого та належної оцінки його поведінкових ризиків. Орган пробації детально проаналізував соціально-побутові умови, рівень особистої відповідальності, наявність стабільних соціальних зв'язків, ставлення обвинуваченого до праці та попередніх правопорушень, у зв'язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про існування підвищеного ризику вчинення повторного кримінального правопорушення.
Разом з тим, суд не може погодитися з висновком органу пробації в частині необхідності ізоляції обвинуваченого від суспільства. Водночас суд погоджується щодо потреби здійснення виховного впливу, посиленого нагляду та контролю за поведінкою обвинуваченого, а також застосування до нього соціально-виховних заходів. Отже, досудова доповідь органу пробації оцінюється судом як у цілому обґрунтована та достовірна, проте її висновки враховуються судом лише в частині оцінки особи обвинуваченого та визначення ризиків.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст.50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
З урахуванням наявності обставини, яка пом'якшує покарання, за відсутності обставин, які обтяжують покарання, враховуючи особу обвинуваченого, що він в цілому по матеріалах справи характеризуються задовільне, враховуючи його відношення до вчиненого кримінального правопорушення, розкаяння, а також обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, характер і ступінь тяжкості його наслідків, думку потерпілої з приводу покарання, суд, керуючись ст.ст.56,65-67 КК України, вважає за необхідне з кількох альтернативних покарань, передбачених статтею 126-1 КК, обрати ОСОБА_5 покарання у виді апробаційного нагляду.
З урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи винного, який раніше не судимий, суд вважає за можливе призначити покарання на рівні мінімальної межі, передбаченої санкцією відповідної статті, у виді двох років позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
На підставі ст.91-1 КК України суд вважає необхідним в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, обмежувальний захід, відповідно до якого на ОСОБА_5 покласти обов'язки з направлення для проходження програми для кривдників.
Цивільний позов у межах даного кримінального провадження не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Під час досудового розслідування до обвинуваченого застосовувався запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. У ході судового розгляду цей запобіжний захід не продовжувався. На час ухвалення вироку підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись стст.368,370,374 КПК, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 2 та п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Виконання покарання у виді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання ОСОБА_5 .
Початок строку відбування ОСОБА_5 покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня його постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за частиною третьою статті 389 Кримінального кодексу України.
До набрання вироком законної силизапобіжний захід щодо ОСОБА_5 не застосовувати.
На підставі ст.91-1 КК України застосувати щодо ОСОБА_5 строком на 3 (три) місяці обмежувальні заходи, передбачені п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, у вигляді його направлення для проходження програми для кривдників.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому роз'яснити право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1