Справа №345/2972/25
Провадження № 1-кп/345/255/2025
11.11.2025 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області №6 кримінальне провадження кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025096170000037 від 22.03.2025 р. по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , розлученої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 390-1 КК України, -
ОСОБА_4 умисно не виконала обмежувальні приписи.
Проступок вчинено за наступних обставин:
так, рішенням Калуського міськрайонного суду від 16.01.2025, яке набрало законної сили 17.02.2025 видано обмежувальний припис, яким ОСОБА_4 заборонено перебувати в місці проживання (перебування) з постражалими особами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; обмежено спілкування із постраждалою дитиною ОСОБА_7 ; заборонено наближатись ближче 100 метрів до місця проживання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалими особами - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалих осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь який спосіб спілкуватись із ними; заборонено вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати смс-повідомлення) з постраждалими особами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 або контактувати із ними через інші засоби зв'язку особисто так і через третіх осіб, строком на 6 (шість) місяців, яке підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 4 ст. 350-6 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
28.01.2025 ОСОБА_4 із застосуванням відеофіксації працівниками Калуського РВП ГУНП роз'яснено зміст рішення Калуського міськрайонного суду від 16.01.2025 про видачу обмежувального припису та одночасно роз'яснено, що за умисне невиконання обмежувального припису передбачена кримінальна відповідальність за ст. 390-1 КК України.
ОСОБА_4 , будучи ознайомлена із рішенням Калуського міськрайонного суду від 16.01.2025, в якому встановлено обмежувальні приписи, не маючи наміру дотримуватися їх, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 129, 129-1 Конституції України, згідно з якими судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України, достовірно знаючи, що їй заборонено вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати смс-повідомлення) з постраждалою особою ОСОБА_6 або контактувати із ним через інші засоби зв'язку особисто так і через третіх осіб, усвідомлюючи суспільну-небезпечність діяння, умисно здійснила невиконання обмежувального припису, який був до неї застосований.
Окрім цього, ОСОБА_4 29.01.2025, 21.02.2025, 22.02.2025, 04.05.2025, 07.05.2025, 09.05.2025, 10.05.2025, 11.05.2025, 12.05.2025, 13.05.2025, 14.05.2025, 17.05.2025 через застосунок «Viber» та «Telegram», із власного номеру телефону НОМЕР_1 свідомо неодноразово телефонувала та вела листування шляхом надсилання смс-повідомлень на номер телефону постраждалого ОСОБА_6 НОМЕР_2 , чим умисно не виконувала встановлені рішенням суду обмежувальні приписи, які були до неї застосовані.
Суд розглядає дане кримінальне провадження у відповідності до вимог ст. 337 КПК України, відповідно до якої, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просила суд ОСОБА_4 визнати винуватою за ст. 390-1 КК України та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік. Покласти на обвинувачену обов'язки, визначені п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України. На підставі ст. 91-1 КК України застосувати обмежувальні заходи, визначені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 КК України. Долю речових доказів визначити відповідно до ст. 100 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку не визнала, пояснивши, що її дії були зумовлені емоційним станом та хвилюванням за дітей. Вона зазначила, що її колишній чоловік ОСОБА_6 не бере участі у вихованні спільних дітей, а тому вона вважала за необхідне з'ясувати з ним певні питання, оскільки, як мати, має право на спілкування з батьком дітей і самими дітьми. Обвинувачена підтвердила, що в приміщенні соціальної служби дійсно підвищувала голос на ОСОБА_6 , оскільки була надзвичайно схвильована через ситуацію із сином ОСОБА_8 , якого, за її словами, представники ТЦК та СП незаконно затримали, але згодом повернули. Стосовно обмежувального припису щодо доньки ОСОБА_9 від 16.01.2025 року, ОСОБА_4 вважає це рішення суду незаконним, однак не оскаржувала його, сприймаючи ситуацію як внутрішньосімейний конфлікт. Вона наголосила, що не розкаюється у своїх діях, оскільки діяла, на її переконання, виключно в інтересах своїх дітей та їхнього благополуччя.
Захисник у судовому засіданні зазначив, що дії ОСОБА_4 були вчинені під впливом сильного емоційного стану, спричиненого сімейними обставинами та переживаннями за дітей. Він наголосив, що його підзахисна раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце роботи та дбає про своїх дітей. З урахуванням цих обставин, а також бажанням обвинуваченої владнати сімейний конфлікт, захисник просив суд врахувати пом'якшувальні обставини та призначити ОСОБА_4 мінімальне покарання, не пов'язане з обмеженням волі.
Потерпілий ОСОБА_6 подав до суду заяву, згідно якої розгляд справи просив проводити без його участі, при винесенні покарання просив суд суворо не карати обвинувачену.
У судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_10 , яка працює практичним психологом у Калуському міському центрі соціальних служб. Вона пояснила, що знає обвинувачену ОСОБА_4 , оскільки остання перебувала під соціальним супроводом у зазначеному центрі, і їй доводилося з нею спілкуватися. Свідок повідомила, що під час телефонної розмови ОСОБА_4 перебувала у збудженому емоційному стані, кричала та сварилася по телефону, вимагаючи щоб колишній чоловік повернув медичну карту їхнього сина, якого, за її словами, мали намір забрати до війська. Водночас свідок наголосила, що нічого негативного про колишнього чоловіка обвинуваченої ОСОБА_6 сказати не може, оскільки особисто не мала підстав для формування будь-якої негативної думки про нього.
Заслухавши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини, її вина у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, зокрема:
- показами свідка;
- письмовими доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви, рапортами, протоколи огляду телефону, на якому зафіксовано вхідні повідомлення та дзвінки з телефону ОСОБА_4 на телефон Журибіди, заяви Водзінської, чим підтверджується той факт, що телефон належить саме їй, витягом із Реєстру нерухомого майна, де вказано номер телефону ОСОБА_4 , характеризуючими даними: на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні (проступку), передбаченому ст. 390-1 КК України у судовому засіданні доведена повністю, а її дії слід кваліфікувати як умисне не виконання обмежувальних приписів.
Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій, суд, керуючись ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії проступків, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, під наглядом у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання та місце роботи.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , у відповідності до ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення (проступку), особи обвинуваченої ОСОБА_4 , її ставлення до вчиненого та їх наслідків, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за доцільне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання в межах санкції ст. 390-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк один рік з покладенням на неї відповідних обов'язків, визначених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, яке на думку суду є необхідним й достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Також, ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачені спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству.
Відповідно до ч. 1 ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; направлення для проходження програми для кривдників.
Враховуючи систематичність вчинення домашнього насильства щодо потерпілого та невиконання обмежувального припису, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілого від кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством та невиконання обмежувального припису, необхідно застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 обмежувальні заходи, поклавши на неї обов'язки, передбачені п.п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 91-1 КК України.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні не обирався, підстави для його застосування на даному етапі відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Вчиненим кримінальним правопорушенням (проступком) не завдано матеріальної шкоди.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 390-1 КК України та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом строку пробаційного нагляду, такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк відбуття покарання у виді пробаційного нагляду відповідно до ст. 49-2 КВК України обчислювати з дня постановки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмежувальні заходи, передбачені п.п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 91-1 КК України, строком на 3 (три) місяці, а саме:
- заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатися на відстань менше 100 метрів до місця проживання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в будь-який спосіб спілкуватися із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі через третіх осіб.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «SAMSUNG», ІМЕІ1 - НОМЕР_3 , ІМЕІ2 - НОМЕР_4 , з сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_2 , який передано на зберігання ОСОБА_6 - вважати повернутим володільцю ОСОБА_6 ;
-відеозапис від 28.01.2025, на якому працівники поліції ознайомлюють ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із рішенням Калуського міськрайонного суду від 16.01.2025, на оптичному носію інформації, а саме диску типу DVD-R - після вступу вироку в законну силу залишити при матеріалах справи;
-скірн-шоти повідомлень із мобільного телефону потерпілого ОСОБА_6 - після вступу вироку в законну силу залишити при матеріалах справи.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонним суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий: