Справа № 344/13852/25
Провадження № 2/344/4802/25
21 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.
за участю секретаря судового засідання Комуніцької НВ.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -
07.08.2025 позивач звернулася до суду, із позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на користь позивача на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3500 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з дати подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.06.2021 шлюб між сторонами, зареєстрований 24.09.2016, розірвано. Від вказаного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина, ОСОБА_3 .
Дитина проживає з позивачем, з часу розірвання шлюбу відповідач не надає матеріальної допомоги сину, не утримує його та не приймає участі у вихованні. Позивач не може самостійно забезпечити дитині належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального розвитку сина.
Відповідач є особою працездатного віку, працює, інших осіб на утриманні немає, а тому вважає за доцільне стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі 3500 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття (а.с. 1).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07.08.2025 справу передано судді Кіндратишин Л.Р. (а.с. 10).
Ухвалою суду від 08.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 13-14).
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити. Вказала, що крім утримання дитини, змушена орендувати житло та оплачувати оренду, комунальні послуги. В середньому на утримання сина витрачає 5 000 грн. щомісячно.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, оскільки немає фінансової можливості сплачувати аліменти в розмірі по 3500 грн. щомісячно. Додав, що є особою з інвалідністю ІІ групи, має поганий стан здоров'я. Також зазначив, що допомагає утримувати сина, купує йому речі, продукти, періодично надає гроші.
Суд, заслухавши вступне слово сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 04.01.2017 Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками вказані : ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 3).
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.06.2021, яке набрало законної сили 29.07.2021, у справі 344/6847/21, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 24.09.2016 Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис №1705, розірвано.
Відповідно до довідки ТОВ «СМАРТ ТЕХНО ЛАБ» №НФБП-000003 від 02.10.2025, ОСОБА_2 працює в ТОВ «СМАРТ ТЕХНО ЛАБ» з 23.09.2025, на даний час займає посаду інженер, дохід за період з 23.09.2025 по 30.09.2025 склав 4 090,91 грн., сума до виплати - 3 150 грн. (а.с. 45).
Разом з тим, відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи, отримує пенсію в мінімальному розмірі, про розмір пенсії повідомив усно в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно із ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Однак, цей розмір є мінімальною межею. Максимальна межа, навпаки, не встановлена, а розмір утримання залежить від доходів та матеріального становища батьків.
Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Відповідно до ст. 5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч.2 ст.6 цієї Конвенції).
Також, частинами 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 ст. 81 ЦПК України).
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Також, перебування батьків у шлюбі або його розірвання не впливає на обов'язок батьків утримувати дитину, адже аліменти на дитину є гарантією виконання кожним з батьків свого обов'язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. Аліменти є власністю самої дитини, а не батьків. Батьки лише їх отримують та використовують їх від імені дітей.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2022 у справі №640/15771/19 виснував, що положення ст. 185 СК стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається у цій статті. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. Такі особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
У постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №545/3115/19 викладено правовий висновок, що відшкодування одним із батьків половини вартості ремонту технічних пристроїв, половини вартості витрат на лікування, відвідування секцій та позашкільних закладів не є додатковими витратами в розумінні вимог СК України та охоплюються розміром аліментів, що стягуються з нього на утримання дитини на користь іншого з батьків.
Суд враховує обов'язок та відповідальність обох батьків неповнолітньої дитини за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дітей, а отже, й обов'язок батька дітей, який з ним не проживає, дбати про виховання, здоров'я і матеріальний добробут дітей, виходячи тільки з найкращих інтересів дітей.
Також суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Враховуючи, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, витрат, які позивач несе на утримання дитини, особу відповідача, який є працевлаштованим, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, що в свою чергу відповідає конкретним обставинам справи.
Під час розгляду справи, за результатами досліджених по справі доказів, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відповідач може сплачувати аліменти на дитину в розмірі 3500 грн.
Усі інші доводи і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні та не надали можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до вимог ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня, коли позивач звернувся із позовом до суду, з 07.08.2025.
У разі зміни матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, сторони не позбавлені можливості звернутися до суду із позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (ч.1 ст.196 СК України).
Крім цього, за заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (ст.186 СК України).
Статтею 185 СК України також визначено обов'язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Відтак, з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави.
На підставі та керуючись ст.ст.76-81, 89, 223, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на дитину : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі по 2 800 (дві тисячі вісімсот) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з 07.08.2025.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Судовий збір віднести на рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання : АДРЕСА_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП : НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повне рішення - 27.10.2025.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.