Справа № 285/5537/25
провадження у справі №2-а/0285/111/25
10 листопада 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Короткий зміст позовної заяви
06.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить скасувати постанову інспектора сектора контролю за обігом зброї Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області Ульянова К.В. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 192 КУпАП, а провадження у справі - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що згідно оскаржуваної постанови його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 192 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн за те, що позивач, маючи протермінований дозвіл № 439, виданий 10.08.1999, дійсний до 10.08.2023, станом на 25.09.2025 до органів поліції відповідно до п. 1 п. 2 Наказу МВС № 195 від 18.03.2022 для продовження термін дії дозволу не звертався, чим порушив строки перереєстрації мисливської вогнепальної зброї. Оскаржувана постанова мотивована закінченням терміну дії дозволу на зброю 10.08.2023. Однак відповідачем не враховано положення чинного законодавства, які встановлюють особливий порядок дії таких дозволів під час воєнного стану. Так, згідно із пунктом 1 Наказу МВС Про продовження строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів під час дії воєнного стану в Україні № 195 від 18.03.2022 установлено, що під час дії воєнного стану в Україні строк дозволів, визначених Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, продовжується на період до 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні. Отже, оскільки термін дії дозволу на зброю закінчився 10.08.2023, а воєнний стан в Україні триває, тому строк дії дозволу на мисливську гладкоствольну рушницю позивача був автоматично продовжений на період до 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні. Отже постанова поліцейського є незаконною та підлягає скасуванню.
Доводи сторін у справі
У позовній заяві позивач просив задовольнити позов, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач відзив на позов не подав.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником мисливської гладкоствольної рушниці «Sauer» 12 кл. 2-х ств. № НОМЕР_1 , та отримав дозвіл на зберігання і використання зброї № НОМЕР_2 , виданий 10.08.1999, дійсний до 10.08.2023.
Постановою інспектора сектора контролю за обігом зброї Звягельського РВП ГУ НП в Житомирській області від 25.09.2025 серії ГВА № 144982 притягнено ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 192 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн за те, що позивач, маючи протермінований дозвіл № 439, виданий 10.08.1999, дійсний до 10.08.2023, станом на 25.09.2025 до органів поліції відповідно до п. 1 п. 2 Наказу МВС № 195 від 18.03.2022 для продовження терміну дії дозволу не звертався, чим порушив строки перереєстрації мисливської вогнепальної зброї (а.с. 7).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст .7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Положеннями п. 8 ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Порядок зберігання мисливської гладкоствольної зброї регламентовано «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.08.1998 року №622 (далі - Інструкція № 622).
Ця Інструкція визначає умови та порядок видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, облік, охорону, носіння, перевезення і використання зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, боєприпасів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дія дозвільної системи, правил поводження з ними та їх застосування (п. 1.1. глави 1 розділу І).
Відповідно до п. 1.2. розділу 1 глави І Інструкції № 622 Національна поліція України організовує роботу щодо здійснення дозвільної системи через свої структурні підрозділи: уповноважений підрозділ із контролю за обігом зброї центрального органу управління поліцією (далі - УП ЦОУП); уповноважений підрозділ з контролю за обігом зброї та дозвільної системи головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві (далі - УП ГУНП); територіальні (відокремлені) підрозділи поліції в районах, містах, районах у містах (далі - територіальні підрозділи поліції).
Зі змісту п.2.2. розділу 2 глави ІІ Інструкції № 622 вбачається, що строк дії дозволів на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам - 3 роки.
Територіальні підрозділи поліції видають дозволи на придбання, зберігання і носіння громадянами України мисливської гладкоствольної зброї, основних частин зброї, бойових припасів до неї, пневматичної, холодної та охолощеної зброї (п.п. 2.3.3. п. 2.3. глави 2 розділу ІІ Інструкції № 622).
Пунктом 12.5 глави 12 розділу ІІ Інструкції №622 визначено обов'язок власників зброї продовжувати термін дії дозволу на їх зберігання та носіння, зокрема для перереєстрації зброї, пристроїв (продовження терміну дії дозволу на їх зберігання та носіння), які придбані відповідно до законодавства, до органів поліції власник подає: заяву про продовження терміну дії дозволу; медичну довідку; платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги. Власник зброї також пред'являє договір страхування.
Згідно із ст. 192 КУпАП порушення громадянами встановлених строків реєстрації (перереєстрації) нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду або правил взяття їх на облік в уповноваженому органі Міністерства внутрішніх справ України у разі зміни місця проживання - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч. 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із постанови серії ГВА № 144982 від 25.09.2025, ОСОБА_1 , маючи протермінований дозвіл № 439, виданий 10.08.1999, дійсний до 10.08.2023, станом на 25.09.2025 до органів поліції відповідно до п. 1 п. 2 Наказу МВС № 195 від 18.03.2022 для продовження терміну дії дозволу не звертався, чим порушив строки перереєстрації мисливської вогнепальної зброї
При цьому, оскаржувана постанова не містить жодних обставин, які були встановлені безпосередньо відповідачем під час розгляду справи, у зв'язку з чим постанова, винесена відповідачем, не відповідає вимогам щодо її змісту, викладеним у ст. 283 КУпАП.
Суд звертає увагу, що норма статті 192 КУпАП є бланкетною, у диспозиції якої не встановлено певних правил поведінки і при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила реєстрації (перереєстрації) нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду.
Зі змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення не вбачається, що в ній містяться посилання на будь-які докази, що підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 192 КУпАП.
Суд зазначає, що спірна постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.
Таким чином, матеріали справи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 192 КУпАП, не містять жодного доказу на підтвердження обставин та фактів вчиненого правопорушення, а спірна постанова не містить посилання на докази, на підставі яких було винесено відповідне рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
При винесенні постанови про адміністративне правопорушення уповноваженою особою не було дотримано всіх вимог процесуального законодавства та не забезпечено реалізацію принципу обґрунтованості та вмотивованості рішення суб'єкта владних повноважень. Порушення вимоги обґрунтованості рішення призводить до його незаконності в цілому та необхідності скасування.
Висновок постанови, що позивач порушив строк перереєстрації наявної у нього гладкоствольної рушниці, який сплинув 10.08.2023, не ґрунтується на належних та допустимих доказах, наявних в матеріалах справи. Дані твердження не підтверджені жодними доказами.
Суд не має права самостійно відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п. 1 ст. 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (п. 45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011 р.; п. 75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015; п. 52 рішення у справі Єрохіна проти України від 15.02.2013).
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Відповідач не довів факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні, у зв'язку з чим суд приходить висновку, що оскаржувана постанова прийнята не з порушенням вимог КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 192 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.
Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Висновки за результатами розгляду позовної заяви
Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих у розумінні ст. 70 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, тому постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 246, 250, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ГВА № 144982 від 25.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 192 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Житомирській області (вул. Старий бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 40108625) судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складено 10.11.2025.
Суддя Т. Б. Сташків