Справа № 161/18697/24
Провадження № 2/161/923/25
04 листопада 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі - Опальчук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення, -
В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває вищевказана справа.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.10.2024 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового відкрито провадження та встановлено, що справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 30.01.2025 підготовче засідання закрито і призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 17.03.2025 суд визнав явку позивача в наступне судове засідання, призначене на 01.05.2025, обов'язковою.
01.05.2025, 04.06.2025, 078.08.2025, 22.09.2025 представник позивача ОСОБА_3 подавав заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю в інших судових справах чи слідчих діях.
В судовому засіданні 22.09.2025 суд визнав першу неявку представника позивача неповажною та призначив повторно справу на 04.11.2025.
В судове засідання 04.11.2025 позивач та його представник не з'явилися без поважних на те причин, хоча належним чином були повідомлені про місце, дату та час судового засідання.
У зв'язку із повторною неявкою позивача та його представника, в судовому засіданні ставилось на розгляд питання про залишення позову без розгляду.
Представник відповідачки ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Ч. 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною п'ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (в разі визнання явки позивача обов'язковою).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 щодо застосування подібної за змістом норми права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.
Так, рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
На думку суду, зі сторони позивача має місце порушення процесуального обов'язку явки до суду, зволікання у розгляді справи, втрата інтересу до справи, а тому суд визнає повторну неявку позивача та його представника в судове засідання неявкою без поважних причин та такою, що унеможливлює розгляд справи, і приходить висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Таким чином, враховуючи те, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, повторно не з'явилися в судове засідання, про причини своєї неявки суд не повідомили, і їх неявки перешкоджають подальшому розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність правової підстави для залишення вказаної позовної заяви без розгляду на підставі ч. 5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, тобто у зв'язку із повторною неявкою позивача в судові засідання.
Також, згідно норм процесуального законодавства, залишення позову без розгляду не є перешкодою для повторного звернення до суду з таким позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 223, 257, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк