Справа № 159/6831/25
Провадження № 3/159/3022/25
07 листопада 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Грідяєва М.В. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Черкаси Ковельського району Волинської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, працює: ІНФОРМАЦІЯ_3 - начальник групи зв'язку, головний сержант, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;
за ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.08.2025 року №191-агд начальника групи зв'язку ІНФОРМАЦІЯ_4 головного сержанта ОСОБА_1 призначено відповідальним за збереженням карт пам'яті, обліку, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відео реєстраторів (нагрудних камер) та ведення відповідної документації. На виконання доручення начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 27.08.2025 року №306/1/9707 посадовими осбами ІНФОРМАЦІЯ_1 03.09.2025 року проведено раптову перевірку в ІНФОРМАЦІЯ_6 з приводу використання засобів фото- відеофіксації (нагрудних відеокамер) під час здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, в рамках якої виявлено наступні порушення: не здійснюється облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відео реєстраторів. З приводу виявленого порушення головний сержант ОСОБА_1 в наданих письмових поясненнях повідомив, що в ІНФОРМАЦІЯ_6 не здійснюється централізоване вивантаження та збереження інформації, отриманої з портативних відео реєстраторів (нагрудних камер) оскільки відсутні технічні можливості здійснювати такі заходи (відсутнє відповідне обладнання). З наданих пояснень головного сержанта ОСОБА_1 також встановлено, що письмової заявки щодо отримання відповідного обладнання останній не подавав, однак зобов'язався усунути вказане порушення в день складення протоколу. Відповідно до п.1 Розділу І Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.08.2025 року №532 наказом керівника ТЦК та СП призначається відповідальна особа з числа посадових осіб ТЦК та СП (далі - відповідальна особа), яка забезпечує: 1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів; 2) зберігання, видачу та приймання карт пам'яті; 3) неможливість зміни системної дати та часу; 4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів; 5) належне ведення відповідної документації. Відповідно до п.1 Розділу IV Інструкції вивантаження відеозаписів з карт пам'яті портативних відеореєстраторів на сервер зберігання відеозаписів здійснюється шляхом приєднання карти пам'яті до спеціального обладнання в автоматичному режимі за допомогою спеціального програмного забезпечення або в інший спосіб, визначений виробником цього сервера. Сервер зберігання відеозаписів повинен розміщуватися в межах контрольованої зони та не мати з'єднань з будь-якими глобальними мережами. Відповідно до ст.4 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються інституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно правовими актами. Стаття 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язує головного сержанта ОСОБА_1 виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. У свою чергу, ст.ст.1-3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначають, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку та досягається, окрім іншого, шляхом свідомого ставлення військовослужбовця до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів. Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України кожного військовослужбовця зобов'язано додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів. Враховуючи наведене, у порушення наведених вимог законодавства та посадових обов'язків, головний сержант ОСОБА_1 , знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов'язків з військової служби, діючи всупереч зазначеним обов'язкам, визначеним у Статутах Збройних Сил України, допустив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, а саме не вжив жодних заходів з організації покладеного на нього обо в'язку щодо обліку, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відео реєстраторів. В наслідок порушення військової дисципліни та покладених обов'язків з боку головного сержанта ОСОБА_1 станом на 03.09.2025 року в ІНФОРМАЦІЯ_6 не організовано облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відео реєстраторів та не вжито жодних дієвих заходів з відповідної організації. Місцем вчинення військового адміністративного правопорушення головного сержанта ОСОБА_1 являється ІНФОРМАЦІЯ_7 , що знаходиться у АДРЕСА_1 . Днем виявлення особи, яка вчинила військове адміністративне правопорушення є 03.09.2025 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом не погодився, пояснив, що в ІНФОРМАЦІЯ_6 не здійснюється централізоване вивантаження та зберігання інформації отриманої з портативних відео реєстраторів, відсутнє відповідне обладнання. Заяви про отримання відповідного обладнання ним надавалися усно, а пізніше і письмово, відповіді надано не було, рекомендації щодо застосування портативних відеореєстраторів та передачі відеоматеріалів з портативних відео реєстраторів було надані 25.09.2025 року, раніше відомостей яке обладнання вони повинні використовувати не було.
Представник ОСОБА_1 адвокат Колєснік Н.В. в судовому засіданні підтримала письмове клопотання, просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, вказуючи на те, що протокол складено не уповноваженою особою, протокол не відповідає вимогам до нього, в ньому не зазначено чітко час, дата, місце скоєння правопорушення та суть правопорушення, обставини викладені в протоколі не відповідають дійсності, до протоколу не долучено жодного доказу, який би підтверджував факт вчинення ОСОБА_1 недбалого ставлення до військової служби. ОСОБА_1 надав пояснення, що в ІНФОРМАЦІЯ_6 не здійснювалось централізоване вивантаження та збереження інформації, отриманої з портативних відео реєстраторів (нагрудних камер) оскільки відсутні технічні можливості здійснювати такі заходи (відсутнє відповідне обладнання). Заявка на отримання відповідного обладнання ним подавалась усно. Станом на 03.09.2025 ним було розроблено відповідну письмову заявку на отримання відповідного обладнання. За таких обставин головний сержант ОСОБА_1 не мав фактичної можливості належно виконати свої службові обов'язки, покладені на нього наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 191-анд від 29.08.2025 року. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається. Посадова особа при складанні протоколу не встановила всі обставини, не зібрала таку сукупність допустимих та достовірних фактичних даних (доказів), яка б дала змогу дійти однозначного висновку про вчинення правопорушення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та виключає будь які сумніви щодо її вини. ОСОБА_1 не мав фактичної можливості належно виконати свої службові обов'язки, покладені на нього наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №191-анд від 29.08.2025 року, через відсутність спеціального обладнання.
Вислухавши ОСОБА_1 , адвоката Колєснік Н.В., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали до нього, суд вважає, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення з наступних підстав.
При розгляді справ суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтями 247 і 280 КУпроАП, звертаючи особливу увагу на з'ясування таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого КУпроАП; чи є особа винною у його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 КУпроАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпроАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративну відповідальність.
Частина 2 ст.172-15 КУпроАП передбачає правопорушення у вигляді недбалого ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Недбале ставлення до військової служби полягає у невиконанні або неналежному виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Несумлінне ставлення службової особи до своїх службових обов'язків, передусім, характеризує поведінку (дію або бездіяльність) при недбалості. Вона означає, що за наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально ставиться до виконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим виконує їх неналежним чином (неякісне, неточно, неповно, поверхнево, несвоєчасно тощо) або взагалі не виконує службові обов'язки, які входять до її компетенції. Несумлінне ставлення до службових обов'язків характеризує об'єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином.
Для об'єктивної сторони недбалості необхідно встановити: а) нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи; б) коло службових обов'язків, покладених на неї цим актом у встановленому порядку; в) яким способом і які конкретні дії суб'єкт повинен був здійснити за даних обставин; г) чи мав він реальну можливість виконати ці дії; д) в чому виразилися допущені ним порушення. Відповідальність за ст.172-15 КУпроАП можлива у разі, якщо за ці ж фактичні дії (бездіяльність) не передбачена відповідальність іншими спеціальними нормами.
Інструкцією із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 року №532, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 вересня 2024 за № 1391/42736 регламентовано порядок застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- та відео фіксації. Згідно п. 5 Розділу І Інструкції включення портативного відеореєстратора уповноваженими представниками відбувається з моменту початку виконання ними службових обов'язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об'єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов'язаних з виникненням у уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування їдальні, перерви для приймання їжі тощо).
Згідно з положеннями КУпроАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Відповідно до ст.251 КУпроАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення начальнику групи зв'язку ІНФОРМАЦІЯ_4 військовослужбовцю ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він допустив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, у діях не вжиття жодних заходів з організації покладеного на нього обов'язку щодо обліку, зберігання та видачі інформації, отриманої з портативних відео реєстраторів.
Викладені в протоколі обставини недбалого ставлення до військової служби у діях не вжиття заходів з організації покладеного обов'язку щодо обліку, зберігання та видачі інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів військовослужбовцем ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена. Враховуючи вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, службові обов'язки військовослужбовця передбачені статутами ЗСУ, наказами, інструкціями, посібниками, повинні бути доведені до відома військовослужбовця, як і покладання відповідних службових обов'язків. В даному випадку покладання обов'язку за збереженням карт пам'яті, обліку, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відео реєстраторів (нагрудних камер) та ведення відповідної документації доведена. Відсутні докази про доведення до відома військовослужбовця ОСОБА_1 інструкцій та рекомендацій щодо здійснення цих обов'язків, враховуючи, що вказані рекомендації надійшли на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 від обласного ТЦК та СП 25.09.2025 року, неодноразові звернення керівництва ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо надання відповідного обладнання для обробки та зберігання відеоматеріалів, свідчать про сумлінне ставлення військовослужбовця до виконання ним своїх обов'язків та доводять неможливість здійснення покладених обов'язків з причин відсутності належного обладнання, що виключає службове недбальство.
Суд погоджується з доводом сторони захисту про відсутність доказів вини військовослужбовця, недбалого ставлення до військової служби, які разом з іншими доводами сторони захисту, не доводять недбале ставлення до військової служби, так як усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно висновку викладеному у постанові ВС від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к зазначено, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.09.2025 року справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_1 для належного оформлення, в зв'язку з не вказанням місця, часу вчинення та чіткої суті адміністративного правопорушення.
08.10.2025 року на адресу суду після доопрацювання надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення та рапорт начальника групи проведення перевірок та службових розслідувань ІНФОРМАЦІЯ_9 майора ОСОБА_2 , без усунення недоліків протоколу.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У справах «Малофеева проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява №926/08) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення прав захисту (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має право захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відомості викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження в суді.
Суд вважає, недбале ставлення до військової служби в діях ОСОБА_1 відсутнє.
З врахуванням викладеного, вважаю, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, так як в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпроАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпроАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення
Керуючись ст.ст.172-15, 247 п.1, 251-252, 266, 283, 284 ч.1 п.3, 285, 287-289 КУпроАП,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпроАП - закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
СуддяМ. В. Грідяєва