Справа № 157/1195/25
Провадження № 2/157/551/25
(заочне)
10 листопада 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
До Камінь-Каширського районного суду Волинської області надійшла позовна заява ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 379686885 від 03.03.2021 у розмірі 29412 грн та судові витрати: судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 03.03.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 379686885 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, на виконання умов якого кредитодавець надав позичальникові кредит на суму 9000 грн на банківську карту відповідача. Відповідач умови договору виконував не належним чином, не повністю сплачував платежі у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01, а також в подальшому додаткові угоди, якими продовжили строк дії договору. Предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 130 від 20.04.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01. Предметом договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № б/н від 04.06.2025 від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 29412 грн.
Позивач зазначає, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредит ним договором.
Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором № 379686885 від 03.03.2021 становить 29412 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9000 грн, заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом у розмірі 20412 грн.
Ухвалою судді від 11.07.2025 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив справу розглянути без участі представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав.
Враховуючи норми ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до повного задоволення.
Щодо укладення договору:
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 03 березня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір № 379686885, який підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису, тобто у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 13-15).
Із заявки на отримання грошових коштів в кредит від 03.03.2021, у якій зазначені персональні дані відповідача, встановлено, що сума кредиту становить 9000 грн, строк кредитування 13 днів (а.с. 22).
Згідно з п. 1.1. цього договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит на суму 9000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових кредитів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Умовами договору встановлено зокрема:
- пункт 1.2. Кредит надається строком на 13 днів від дати отримання кредиту позичальником (Дисконтний період);
- пункт 1.3. Встановлений в п. 1.2 Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду;
- пункт 1.4.1. виключно в період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним;
- пункт 1.4.3. У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору.
Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
- пункт 1.5. Позичальник зобов'язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в Термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду;
- 1.7.1. зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;
- 1.7.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев'ять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. 1.8. Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. Договору, нараховуються за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Кредиту та до дня фактичного повернення суми Кредиту Позичальником.
Із довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що ОСОБА_1 03.03.2021 на номер телефону НОМЕР_1 направлено одноразовий ідентифікатор MNV3U6D7 для підтвердження поданої заявки на кредит, договір № 379686885 від 03.03.2021, згідно з яким сума кредиту становить 9000 грн, строк кредитування 13 днів, процентна ставка 1,70% в день (а.с. 29).
Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) MNV3U6D7, який був надісланий на вказаний ним номер телефону. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.
Також до договору долучено Паспорт споживчого кредиту «СМАРТ» до Договору № 379686885 від 03.03.2021 (а.с. 12) та Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 16-21), які є його невід'ємною частиною (п. 4.1 договору).
Відповідно до умов договору товариство надало ОСОБА_1 кредит шляхом зарахування на платіжну картку останнього зазначену у вищезгаданій заявці на отримання грошових коштів в кредит від 03.03.2021 суми коштів 9000 грн, що стверджується платіжним дорученням № 990d6cd8-5a36-4bce-ae67-d4d82472135a від 03.03.2021 року (а.с. 32), довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 379686885/07052025/Э від 07.05.2025, повідомленням АТ «Комерційний банк «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-250721/93509-БТ від 25.07.2055 (а.с. 114) та випискою з адоговором № б/н за період з 03.03.2021-08.03.2021 (а.с. 115).
Суд вважає доведеним факт укладення кредитного договору № 379686885 та виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свого зобов'язання щодо надання позики у сумі 9000 грн, про що відповідачем заперечень не подано.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 умов вищезазначеного договору, виникла заборгованість в розмірі 18234 грн, що складається із заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 9000 грн, заборгованість за відсотками 9234 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 79), згідно з яким відсотки за користування кредитом нараховувалися в розмірі, передбаченому пунктами 1.4.1 та 1.7.2 договору.
Щодо переходу права вимоги:
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
28.11.2018 року між ТОВ «Таліон плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переходить ТОВ «Таліон плюс» право вимоги до боржників за відповідним реєстром права вимоги (а.с. 42-45).
Згідно з п. 1.3 договору факторингу під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми Боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.4 визначено термін «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати Клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які суми, що належать до сплати Клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані Клієнтом на день набуття цим договором зобов'язальної сили.
Розділом 4 зазначеного вище договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно з п. 4.1. право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
В подальшому між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено ряд додаткових угод, згідно з якими сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору, востаннє до 31 грудня 2024 року включно, а саме: 28 листопада 2019 року укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, 31 грудня 2020 року укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, 31 грудня 2021 року укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, 31 грудня 2022 року укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, 31 грудня 2023 року укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с. 47 зворот, 48-51, 53, 53 зворот, 54).
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 130 від 20.04.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 379686885 від 03.03.2021 року на загальну суму 18234 грн, з яких 9000 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 9234 грн заборгованість по відсотках (а.с. 55-56).
Тобто щодо конкретних правовідносин - набуття Договором факторингу зобов'язальної сили відбулось 20.04.2021 у день підписання між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідного Реєстру права вимоги, у якому за № 259 зазначений ОСОБА_1 .
Суд вважає встановленим перехід права вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс» 20.04.2021 року за Договором факторингу, що підтверджено належними та достатніми доказами. Правочин відповідає вимогам чинного на той час цивільного законодавства України та відповідним діловим відносинам, що склались у цій сфері.
Починаючи з 21 квітня 2021 року до 13 червня 2023 року, відповідно до п. 1.7.2 умов договору № 379686885 від 03.03.2021 року, ТОВ «Таліон плюс» здійснювало нарахування відсотків за користування кредитом в розмірі 2,30% в день, оскільки ОСОБА_1 і надалі не сплачував заборгованість. Нарахування підтверджується розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Таліон плюс», згідно з яким заборгованість становить 29412 грн, з яких 9000 грн - тіло кредиту та 20412 грн - відсотки (а.с. 80).
Суд вважає таке нарахування відсотків ТОВ «Таліон плюс» безпідставним. Оскільки згідно з п. 1.3 та 1.4 договору факторингу з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 28.11.2024, до Фактора перейшло право вимоги на Борг, тобто зобов'язання перед Клієнтом, яким є ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а не Фактор ТОВ «Таліон плюс». Подальше нарахування Фактором відсотків, тобто збільшення Боргу, не передбачено умовами договору факторингу.
05.08.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/0820-01, згідно з умовами якого право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги (а.с. 58-60).
В подальшому між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено ряд додаткових угод, згідно з якими сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору, востаннє до 30 грудня 2024 року включно, а саме: 03 серпня 2021 року укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № від 05.08.2020, 30 грудня 2024 року укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.09.2020 (а.с. 62 зворот, 63).
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року підписаного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу № 05/0820-01, укладеного між ними, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 379686885 від 03.03.2021 на загальну суму 29412 грн, з яких 9000 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 20412 грн заборгованість по відсотках (а.с. 64-65).
Аналогічно з укладенням Договору факторингу між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - перехід права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» відбувся 31.08.2023 у день підписання Реєстру права вимоги, у якому за № 9722 зазначений ОСОБА_1 .
Проте, у зв'язку тим, що ТОВ «Таліон плюс» безпідставно нарахувало на первинний Борг щодо Клієнта ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відсотки за користування кредитом, то розмір зобов'язання ОСОБА_1 в Реєстрі прав вимоги № 11 від 31.08.2023 визначений неправильно. Фактично до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги на суму 18234 грн, з яких 9000 грн заборгованість за основним боргом та 9234 грн заборгованість за відсотками, згідно з Реєстром прав вимоги № 130 від 20.04.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.
04.06.2025 року між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, згідно з умовами якого право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними Акта прийому-передачі реєстру боржників (а.с. 67-70).
Відповідно до реєстру боржників від 04.06.2025 до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 (а.с. 72-73), Акта прийому-передачі реєстру боржників від 04.06.2025 за договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 (а.с. 74) підписаних між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ТОВ «Юніт капітал» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 379686885 від 03.02.2021 на загальну суму 29412 грн, з яких 9000 грн заборгованість за тілом кредиту та 20412 грн заборгованість за відсотками.
Проте, у зв'язку тим, що ТОВ «Таліон плюс» безпідставно нарахувало на первинний Борг щодо Клієнта ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відсотки за користування кредитом, то розмір зобов'язання ОСОБА_2 в Реєстрі боржників від 04.06.2025 визначений неправильно. Фактично до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги на суму 18234 грн, з яких 9000 грн заборгованість по основному боргу та 92346 грн заборгованість по відсотках, згідно з Реєстром прав вимоги № 130 від 20.04.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.
Суд вважає, що копії договорів факторингу, реєстрів права вимоги та акта прийому-передачі реєстру боржників є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Оскільки сума заборгованості відповідача за договором № 379686885 від 03.03.2021 підтверджена належно проведеним судом розрахунком, здійсненим на підставі умов договору та вимог чинного законодавства, тому саме такий її розмір необхідно стягнути на корить позивача.
Щодо розподілу судових витрат:
Позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у позовній заяві просить суд стягнути на свою користь судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Суд, частково задовольняючи позов, стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у частці 62% (18234 х 100 : 29412), а саме - 1501 грн 89 коп.
Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копії ордера на надання правничої допомоги серії АА № 1587120 від 05.06.2025 (а.с. 37 зворот), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956 від 24.04.2012 (а.с. 38), договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року (а.с. 82-83), протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги (а.с. 83 зворот), додаткової угоди № 25770560873 до договору про надання правничої допомоги (а.с. 84), акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року (а.с. 85) та довіреності від 05.06.2025 (а.с. 87) згідно з яким вартість послуг з надання правничої допомоги становить 7000 гривень.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.
За таких обставин суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розумної необхідності судових витрат. Враховуючи складність справи та виконані роботи, суд вважає розмір у сумі 4000 грн співмірним розміром витрат на правничу допомогу.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача стягуються витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у частці 62%, а саме - 2480 грн. Решту витрат на правничу допомогу суд залишає за позивачем.
Керуючись ст. 12, 81, 82, 89, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 510, 526, 610, 612, 625, 629, 631, 1048, 1049, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором № 379686885 від 03.03.2021 року в сумі 18234 (вісімнадцять тисяч двісті тридцять чотири) гривні.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 1501 (одну тисячу п'ятсот одну) гривню 89 коп. судового збору та 2480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) гривень витрат за надання професійної правничої допомоги.
Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ