154/4049/25
2/154/1609/25
(заочне)
11 листопада 2025 м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Мушкета О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Тивонюк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Володимирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
В жовтні 2025 позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що з 22 березня 2022 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який згідно рішення Володимирського міського суду від 20 травня 2025 року було розірвано.
Від спільного подружнього життя у них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею та перебуває на повному її утриманні. Вказала, що відповідач є особою працездатного віку і має стабільні доходи, проте з моменту народження дочки і по даний час її вихованням та утриманням не займається, не допомагає матеріально, аліментних зобов'язань на корись інших осіб не має. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з моменту звернення з позовною заявою до суду до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Ухвалою судді від 06.10.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 10.10.2025 закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду в загальному порядку.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду подала письмову заяву, в якій просить розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечила.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направляв.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди представника позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що з 22 березня 2022 року сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який згідно рішення Володимирського міського суду від 20 травня 2025 року було розірвано. Дана обставина стверджується копією рішення Володимирського міського суду Волинської області від 20.05.2025.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є сторони по справі, що стверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 .
З матеріалів справи вбачається, що малолітня ОСОБА_3 зареєстрована та проживає разом із позивачкою та перебуває на повному її утриманні. Відповідач є особою працездатного віку і має стабільні доходи, вихованням та утриманням своєї дочки не займається, не допомагає матеріально, аліментних зобов'язань на корись інших осіб відповідач не має. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Згідно ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у Постанові № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1, 5 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Стаття 18 Конвенції встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини і предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.141СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства", батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Частиною 2 статті 182СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За правилами ч.1-2, ст.8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до принципів змагальності та дизпозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При вирішенні питання про розмір аліментів суд враховує, зокрема, матеріальне становище дитини ОСОБА_3 , стан її здоров'я, а також те, що відповідач являється працездатною особою, та те, що у відповідності до ч.3 ст.181 СК України, спосіб стягнення аліментів визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина, суд вважає, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання неповнолітньої доньки необхідно визначити у частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягувати з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Оскільки позивач звернулася до суду з даним позовом 02.10.2025, тому, відповідно з цієї дати суд присуджує аліменти на утримання дитини.
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Крім цього, суд зазначає, що пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Оскільки позивачка від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів звільнена на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у сумі 1211,20 грн.
Питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у позові не ставиться.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 7, 84, 104,105,112, 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.1-18, 141, 142, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 02 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за позовну вимогу про стягнення аліментів.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ID-картка № НОМЕР_2 від 18.01.2022 року, орган що видав - 0712, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Олександр МУШКЕТ