154/757/25
1-кс/154/814/25
10 листопада 2025 слідча суддя Володимирського міського суду Волинської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12024030510001372 від 30.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
Слідча СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, належним чином погодженим з прокурором Володимирської окружної прокуратури про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12024030510001372 від 30.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Клопотання мотивує тим, що 30.12.2024 о 04:26 год. невстановлені особи перебуваючи на території гуртівні «КіоПАК», що розташована по вулиці Устилузька, 123, в м. Володимир Волинської області, шляхом демонтажу грат вікна та пошкодження вікна, проникли до приміщення гуртівні, звідки таємно, викрали сейф, в котрому зберігались кошти в сумі 18 000 грн, чим спричинили майнову шкоду потерпілому ОСОБА_4 на вказану суму.
30.12.2024 за даним фактом слідчим відділенням Володимирського РВП ГУНП у Волинський області розпочато кримінальне провадження № 12024030510001372 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
06.11.2025 на підставі ухвал Володимирського міського суду було проведено ряд обшуків за різними адресами, зокрема за місцями проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які, як встановлено досудовим розслідуванням, можуть бути причетні до вчинення вказаного злочину.
Так, за місцями проживання ОСОБА_6 за наступними адресами: АДРЕСА_1 у ОСОБА_7 (матір ОСОБА_6 ) вилучено три сім карти з написами: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Sigma», ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «Sigma», ІМЕІ: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 , мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ: НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 .
На підставі вказаного слідча просила накласти арешт на вказані речові докази з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення та перетворення, а також для проведення технічної експертизи, оскільки вилучені речі мають суттєве значення по провадженню, є предметом кримінального правопорушення, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та у подальшому будуть використані під час досудового розслідування та судового розгляду.
Слідча ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, була повідомлена належним чином, надіслала письмову заяву, в якій клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, проте надала письмову заяву, в якій не заперечувала щодо задоволення клопотання та накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні слідчого.
Слідчий суддя дослідивши клопотання та додані до нього докази прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Таким чином, вилучене під час огляду майно, має значення речових доказів у кримінальному провадженні № 12024030510001372 від 30.12.2024, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вилучене під час проведення обшуку 06.11.2025 майно в розумінні ч. 1 ст. 98 КПК України є речовими доказами, правовий режим зберігання яких регламентується ст. 100 КПК України.
Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Приймаючи до уваги вищезазначене, майно, яке було вилучено під час обшуку підлягає арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування, оскільки є предметом кримінального правопорушення та має значення речового доказу, і тому в сукупності з іншими доказами може бути використане як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. В іншому ж випадку, зазначене майно, яке є речовими доказами у кримінальному провадженні, підлягатиме поверненню з подальшою неможливістю проведення необхідних слідчих дій, оскільки сліди злочину на ньому можуть бути знищені.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на три сім карти з написами: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Sigma», ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «Sigma», ІМЕІ: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 , мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ: НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 , які вилучені 06.11.2025 в ході обшуків та належать ОСОБА_7 позбавивши права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном з метою забезпечення збереження їх як речових доказів.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.174 ч.1 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її постановлення.
Слідча суддя ОСОБА_8