Справа № 509/6244/25
про залишення позову без руху
07 листопада 2025 року с-ще. Овідіополь
Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Спічак В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме про встановлення факту родинних відносин,-
07 листопада 2025 року представник заявника звернувся до суду з заявою про встановлення юридичного факту що має юридичне значення, а саме про встановлення факту родинних відносин.
Відповідно вказаної заяви представник заявника просить суд:
1. Встановити юридичний факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
2. Встановити юридичний факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;
3. Встановити юридичний факт родинних відносин між ОСОБА_3 , та померлою ОСОБА_4 ;
4. Встановити юридичний факт родинних відносин між ОСОБА_3 , та померлим ОСОБА_5 .
Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
1. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.1 ст.293 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 22 січня 2025 року в справі № 216/354/24 вказано, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (частина третя статті 42, частина четверта статті 294 ЦПК). До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають визнанню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із визнанням обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються визнанням обставин. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб'єктивних прав.
Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути залучена до участі у справі окремого провадження, крім вищезазначеного, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають визнанню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов'язки.
Проте, заявником у заяві не вказано заінтересованих осіб, за участі яких суд розглядає справу.
Таким чином, заявнику необхідно зазначити в заяві заінтересовану особу, відповідно до вимог ст. 175 ч. 3 п. 2 ЦПК України вказати ім'я (найменування), місце проживання (перебування) або місце знаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК заявник повинен додати до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.
Згідно ч.7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
2. Крім того, відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Аналізуючи частину 2 ст. 315 ЦПК України вбачається, що судом можуть бути встановлені факти за умови наявності сукупності таких ознак:
1. від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб;
2. законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Аналіз положень ст. 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Натомість заявником не зазначено з якою метою заявнику необхідно встановлювати факт родинних відносин між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не надано доказів, що зазначені родинні відносини між фізичними особами кимось не визнаються (оскільки прізвища осіб ідентичні), не вказано які юридичні наслідки породить встановлення зазначеного факту та у чому полягає необхідність його встановлення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Натомість відповідно до змісту позовної заяви різне написання прізвищ прослідковується у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також у ОСОБА_2 та померлими ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .
Крім того, заявник просить у заяві встановити юридичний факт родинних відносин між нею, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та встановити юридичний факт родинних відносин між ОСОБА_3 , та померлими ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .
Проте, заявником у прохальній частині заяви не зазначено, який саме факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та між ОСОБА_3 , та померлими ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заявник просить встановити, а вимога «встановити юридичний факт родинних відносин» без відповідного уточнення родинного зв'язку між особами є абстрактною.
Родинні стосунки (спорідненість) (в теорії права) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення прав і обов'язків. Правове значення має як пряма спорідненість, так і непряма (бічна), коли родинні зв'язки виникають при наявності загального предка (родоначальника). Відносини між подружжям є спорідненими.
Велика Палата Верховного Суду у своїй практиці неодноразово зазначала, що зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині.
Враховуючи вищевикладене, заявнику слід конкретизувати у прохальній частині заяви свої вимоги та уточнити який саме факт родинних відносин вона просить встановити.
3. Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до ст. ст. 3, 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору згідно п. 1.4.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження збір становить - 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 605,60 грн.
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту , у якій заявлено декілька вимог, зокрема:
1. про встановлення родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,
2. про встановлення родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ,
3. про встановлення родинних відносин між ОСОБА_3 , та померлою ОСОБА_4
4. про встановлення родинних відносин між ОСОБА_3 , та померлим ОСОБА_5 .
Разом із заявою заявником надано квитанції про сплату судового збору, з урахуванням подачі заяви в електронній формі через систему «Електронний суд» (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір») - 484,48 грн.
Відповідно з ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, не дивлячись на те, що заява містить фактично чотири вимоги про встановлення фактів, що мають юридичне значення, заявником сплачено судовий збір лише за одну вимогу.
Разом з тим, коли в заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Таким чином, заявникові належало при зверненні із заявою, яка містить дві вимоги, сплатити судовий збір за чотири вимоги немайнового характеру в наступному розмірі - 1937,92 грн. (484,48*4).
Таким чином, за умови звернення до суду із заявою з вимогами в поточній редакції заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1453,44 грн. та надати суду відповідний доказ.
4. Крім того, судом встановлено, що єдиним заявником у даній справі є ОСОБА_1 , проте нею заявлені вимоги про встановлення факту в інтересах іншої особи, а саме заявлені вимоги щодо ОСОБА_3 , який є повнолітньою особою, та не є заявником (про встановлення родинних відносин між ОСОБА_3 та померлою ОСОБА_4 , про встановлення родинних відносин між ОСОБА_3 та померлим ОСОБА_5 ).
Відповідно до статті 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.
Норми чинного процесуального законодавства не передбачають права особи одночасно звертатися з позовом як у власних інтересах, так і в інтересах іншої фізичної особи з повною цивільною процесуальною дієздатністю. Цей висновок випливає із відносності процесуальних відносин та завдання цивільного судочинства, метою якого є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб чи держави. Ця мета реалізується через право на звернення до суду у власних інтересах або в інтересах інших осіб, якщо таке право надане законом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2025 року в справі № 183/4366/24 юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Натомість ОСОБА_3 , будучи повнолітньою особою, не має процесуального статусу заявника у даній справі, матеріали справи не містять у собі відомостей стосовно того, що єдиний заявник у даній справі - ОСОБА_1 має право здійснювати представництво інтересів ОСОБА_3 в цій справі, зокрема шляхом заявлення вимог в його інтересах.
Враховуючи вищевикладене, заявнику ОСОБА_1 слід обгрунтувати правові підстави звернення до суду в інтересах ОСОБА_3 , та надати відповідні документи на підтвердження своїх повноважень діяти в його інтересах.
5. Крім іншого, всупереч вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявником не вказаний попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, яких заявник зазнав і яких очікує зазнати у зв?язку із розглядом справи; відсутнє підтвердження про те, що заявником не подано іншої заяви (заяв) з тих же підстав; не вказано щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно правил ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 даної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для відкриття провадження заявнику необхідно усунути недоліки своєї заяви, а саме:
- в прохальній частині заяви вказати, які саме факти родинних відносин заявник просить суд установити;
- додати документ, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі (за усі заявлені вимоги). Сплата судового збору відбувається за наступними реквізитами,?отримувач коштів ГУК в Од.обл./смт Овідіополь/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA078999980313181206000015704; код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Овідіопольський районний суд Одеської області (назва суду, де розглядається справа). Та надати суду квитанцію про сплату судового збору.
- вказати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, яких заявник зазнав і яких очікує зазнати у зв?язку із розглядом справи
- надати підтвердження про те, що заявником не подано іншої заяви (заяв) з тих же підстав;
- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- надати документи на підтвердження повноважень звертатись до суду з вимогами в інтересах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зазначити правові підстави звертатись до суду з відповідними вимогами та просити встановити факт щодо його родинних відносин з іншими особами.
Слід зауважити, що залишення заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
При цьому враховую позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, пункту 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuzv. Poland" N 28249/95).
З огляду на встановлені обставини та наведені вимоги закону, подану заяву слід залишати без руху та надати заявнику п'ятиденний строк для усунення виявлених недоліків.
Роз'яснити положення ч. 3 ст. 185 ЦПК України, за якими в разі, якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Керуючись ст. ст. 185, 260-261, 294, 318 ЦПК України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Осипенко Оксани Анатоліївни - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Спічак В.О.