Справа № 947/22526/25
Провадження № 1-кс/947/16584/25
06.11.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025162480000616 від 12.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 190 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси, повторно після усунення недоліків, надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025162480000616 від 12.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 190 КК України.
У клопотанні прокурор, з метою збереження речового доказу, запобіганню спробам пошкодження, перетворення, відчуження просить накласти арешт на речі та документи, які 23.08.2025 були вилучені в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Прокурор надав заяву про розгляд клопотання без його участі, вимоги поданого клопотання підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
До канцелярії суду надійшла заява адвоката ОСОБА_5 який діє в інтересах ОСОБА_4 в якій просить розглянути клопотання без їх участі, мотивуючи тим, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт ОСОБА_4 не належить.
За ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025162480000616 від 12.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява ОСОБА_6 , про те що невстановлені особи звернулись до суду з позовними вимогами щодо повернення ОСОБА_7 неіснуючого боргу та визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладеними між ОСОБА_7 та іншими особами, таким чином маючі намір на заволодіння майном шляхом підробки документів про неіснуючій борг шахрайським шляхом намагаються незаконно заволодіти належним ОСОБА_7 майном.
В ході досудового розслідування та з допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 встановлено, що випадково стало відомо, що нібито ОСОБА_7 взяв в борг у ОСОБА_4 200 000 доларів США та існує розписка, яка датована19.07.2013.Надалі ОСОБА_4 передала права вимоги боргу ОСОБА_7 своєму чоловікові - ОСОБА_10 ОСОБА_7 стверджує, що ніяких грошових коштів у ОСОБА_4 та ОСОБА_10 не позичав, вказану розписку не писав, так як 14.06.2013 вилетів з аеропорту міста Одеси, та далі з аеропорту міста Стамбул (Турція) до Сполучених Штатів Америки, де і понині проживає, також у паспорті громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 є відмітка про перетин державного кордону. ОСОБА_4 та ОСОБА_10 дізнавшись, що ОСОБА_7 покинув країну, вирішили заволодіти майном, яке колись належало ОСОБА_7 , тому створили підроблену розписку та у 2016 році подали до суду вимоги щодо повернення боргу за розпискою. З'ясувалось, що було подано 13 позовів до суду різним суддям Приморського районного суду м. Одеси та Малиновського районного суду м. Одеси за період з 2012-2025 рр., а саме: 31.05.2012 до Хаджибейського районного суду м.Одеси (колишня назва Малиновський районний суд м.Одеси) ОСОБА_4 поданий позов до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів (справа 1519/9696/2012) та позов повернуто 18.12.2012; 28.03.2016 до Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_10 поданий позов до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки (справа 522/5285/16-ц) та позов повернуто 18.05.2016; 01.04.2016 до Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_10 поданий позов до ОСОБА_7 про задоволення вимог іпотеко держателя (справа 522/5639/16-ц) та позов повернуто 05.04.2016; 04.04.2016 до Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_10 поданий позов до ОСОБА_7 про виконання іпотечного зобов'язання (справа 522/5750/16-ц) та позов повернуто 06.04.2016; 04.10.2016 до Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_10 поданий позов до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів за договором позики (справа 522/18661/16-ц) та позов повернуто 21.11.2016; 04.04.2016 до Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_10 поданий позов до ОСОБА_7 про визнання права власності на іпотечне майно в порядку виконання зобов'язання (справа 522/5749/16-ц) та 14.09.2017 винесено рішення про задоволення позову; 04.10.2016 до Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_10 поданий позов до ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики (справа 522/18664/16-ц) та 14.09.2017 винесено рішення про задоволення позову; 04.10.2016 до Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_10 поданий позов до ОСОБА_7 про зобов'язання виконати договір (справа 522/18663/16-ц) та позов повернуто 14.11.2016; 23.03.2017 до Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_11 поданий позов до ОСОБА_7 про усунення перешкод у здійсненні права власності (справа 522/5606/17) та позов повернуто 29.05.2017; 23.03.2017 до Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_11 поданий позов до ОСОБА_7 про визнання зобов'язання іпотеки таким, що припинено (справа 522/5607/17) та позов повернуто 16.05.2017; 12.07.2017 до Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_10 поданий позов до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів за договором позики (справа 522/12689/17) та позов повернуто 17.07.2017; 01.10.2024 до Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_10 поданий позов до ОСОБА_7 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, відновлення становища, яке існувало до порушення та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (справа 522/17163/24) та розгляд справи триває; 13.02.2025 до Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_10 поданий позов до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості (справа 522/2730/25) та розгляд справи триває.
Практично у всіх позовних заявах були відсутні додатки до позовних заяв, не сплачувався судовий збір тощо, та інше. На теперішній час у Приморському районному суді м. Одеси триває розгляд справ за позовними вимогами ОСОБА_10 до ОСОБА_7 , справа № 522/17163/24, суддя ОСОБА_12 , та справа № 522/2730/25, суддя ОСОБА_13 , де ОСОБА_10 намагається заволодіти нерухомим майном, яке колись належало ОСОБА_7 на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_2 та іншим нерухомим майном.
Згідно огляду документів, наданих 06.06.2025 ОСОБА_6 встановлено, що в дозволі на навчання на ім'я ОСОБА_7 від 15.07.2013 з апостильованим перекладом на 2 аркушах, в якому вказана дата видачі документа - 15.07.2013 та місце видачі - штат Каліфорнія; в нотаріально засвідченому та апостильованому перекладі паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_7 серії НОМЕР_1 з копіями сторінок вказаного паспорту на 4 аркушах, є штамп про в'їзд до Туреччини до Стамбула з датою 14.06.2013 та штамп про в'їзд до США з датою 14.06.2013; в розрахунковому рахунку за електроенергію на ім'я ОСОБА_7 на 1 аркуші за адресою: 10516 Redburn LN #4 Rancho Cordova CA 95670, в якому вказана дата заяви - 19.07.2013.
Таким чином, ОСОБА_7 не міг написати боргову розписку ОСОБА_4 , яка датована19.07.2013,тому що в цей час знаходився на території США.
23.08.2025, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 було проведено обшук, в ході проведення якого було виявлено та вилучено: оригінал розписки від імені ОСОБА_7 про отримання грошових коштів у сумі 200 000,00 доларів США на ім'я ОСОБА_4 від 19.07.2013 на 1 арк.; договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 06.11.2023 між ОСОБА_14 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО - ОСОБА_15 та зареєстрований в реєстрі за №451 на 3 арк., в якому міститься почерк ОСОБА_4 ; акт про порушення АТ «Одесагаз» від 06.03.2025 на ім'я ОСОБА_4 на 1 арк., в якому міститься почерк ОСОБА_4 ; договір купівлі-продажу № 24395 квартири АДРЕСА_3 , укладений 09.10.1998 між ОСОБА_16 та ОСОБА_4 на 2 арк., в якому міститься почерк ОСОБА_4 ; копія договору купівлі-продажу нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 , укладений 28.05.2010 між ОСОБА_17 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО - ОСОБА_18 та зареєстрований в реєстрі за №801 на 1 арк., в якому міститься почерк ОСОБА_4 ; копія паспорту громадянина України у формі картки НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 та картки платника податків на ім'я ОСОБА_4 на 1 арк.; копія договору купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , укладений 31.10.2023 між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО - ОСОБА_19 та зареєстрований в реєстрі за №1226 на 2 арк., в якому міститься почерк ОСОБА_4 ; копія договору купівлі-продажу нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 , укладений 26.07.2013 між ОСОБА_4 та ОСОБА_20 , посвідчений державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори - ОСОБА_21 та зареєстрований в реєстрі за №6-823 на 1 арк., в якому міститься почерк ОСОБА_4 ; договір №1056 від 15.11.2023 на централізований нагляд за будинком та спостереження за сигналізацією, укладений між ТОВ «Охрана-Сервіс-Приват» та ОСОБА_4 на 2 арк., в якому міститься почерк ОСОБА_4 ; копія договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , укладений 09.08.2019 між ОСОБА_4 та ОСОБА_22 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО - ОСОБА_23 та зареєстрований в реєстрі за №3676 на 1 арк., в якому міститься почерк ОСОБА_4 .
Постановою слідчого від 24.08.2025 всі вищевказані вилучені документи визнані речовими доказами.
28.08.2025 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 задоволено клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_24 , яке погоджено прокурором Київької окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 та накладено арешт, із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене 23.08.2025 в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.09.2025, яка фактично надійшла до ОРУП №1 ГУНП в Одеській області 23.10.2023 за №К-18852/ез разом із клопотанням адвоката ОСОБА_5 , діючого в інтересах ОСОБА_4 , , апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - задоволена частково. Ухвала слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 28.08.2025 про накладенні арешту на майно у кримінальному провадженні №12025162480000616 від 12.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення. Передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.190 КК України - скасована та постановлена нова ухвала, якої повернуто клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_24 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025162480000616 від 12.05.2025 прокурору для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині судового рішення протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали.
Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/105-25/12768-ПЧ від 19.09.2025 рукописний текст в розписці від імені ОСОБА_7 від 19.07.2013 про взяття в борг у ОСОБА_4 200 тисяч доларів США, яка була вилучена 23.08.2025 в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 та надана до Приморського районного суду м.Одеси в ході розгляду цивільної справи 522/18664/16-ц за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики, на підставі якої 14.09.2017 винесено рішення про задоволення позову ОСОБА_10 до ОСОБА_25 про стягнення грошових коштів за договором позики, виконано не ОСОБА_7 , а іншою особою з ретельним наслідуванням.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України встановлено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
У цьому провадженні наразі підозра нікому не оголошена. Однак долучені до клопотання матеріали вказують на ймовірне вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 190 КК України, відомості про які внесені до ЄРДР.
Слідчий суддя вважає, що наразі існує необхідність в дослідженні вилученого документу, який є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки є бути предмет експертного дослідження, за допомогою якого є можливість встановити усі обставини вчиненого злочину.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучений оригінал розписки від імені ОСОБА_7 про отримання грошових коштів у сумі 200 000,00 доларів США на ім'я ОСОБА_4 від 19.07.2013 на 1 арк.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,
Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.
У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.
Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
Додатково слідчий суддя акцентує, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального правопорушення майно, на яке накладено арешт , буде оглянуто та встановлено, що відпала необхідність в його подальшому арешті, власник такого майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, у відповідності до ст.. 174 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на речі та документи, які 23.08.2025 були вилучені в ході проведення обшуку за місцем мешканняОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- оригінал розписки від імені ОСОБА_7 про отримання грошових коштів у сумі 200 000,00 доларів США на ім'я ОСОБА_4 від 19.07.2013 на 1 арк.
Виконання ухвали покласти на прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1