справа № 492/1492/25
Провадження № 2/492/1143/25
11 листопада 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
Головуючого - судді Череватої В.І., за участю секретаря судового засідання - Гончарової Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Арцизі Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Сторони перебувають у шлюбі з 16 вересня 2016 року, шлюб зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2421.
Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач у позовній заяві просить суд шлюб розірвати посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя та обов'язки, відсутністю взаєморозуміння, постійно виникаючими сварками, втратою почуття любові та поваги один до одного.
Позивач вказує, що на даний час з відповідачем подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, шлюб носить формальний характер, на примирення вона не згодна, подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити її інтересам.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Арцизького районного суду Одеської області Череватій В.І.
Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області Череватої В.І. від 21 жовтня 2025 року, відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначено розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач не з'явилася, від представника позивачки адвоката Іовчева Д.Ф. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять суд їх задовольнити, на примирення позивачка не згодна.
У судове засідання відповідач не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, проти позову не заперечує, просив позовні вимоги позивача задовольнити.
Оскільки у судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд прийняв рішення про розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, тому що родина фактично розпалася і її відновлення неможливо, при обставинах, зазначених позивачем, у позивача відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався, на примирення позивач категорично не згодна, оскільки сторін по справі нічого не об'єднує, а також той факт, що один з подружжя або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу й це право підлягає судовому захисту.
Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.
Шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім'ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
За ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Як вбачається з пояснень позивача зазначеної вільної згоди між сторонами по справі немає.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.
Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.
У ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу, суд переконався у дійсному волевиявленні сторін по справі.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, оскільки було встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що має істотне значення.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
У судовому засіданні встановлено, що сім'я розпалася остаточно, і шлюб носить формальний характер. Подальше сумісне проживання суперечить їх інтересам, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача. Разом з тим, позивачка в позовній заяві просила покласти судові витрати на неї.
Керуючись ст. ст. 141, 247, 263, 264, 265, 268, 274 - 279, 354 ЦПК України, ст. ст. 110, 112, 113, 114 СК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 16 вересня 2016 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2421.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_5 ».
Витрати, пов'язані з розглядом справи покласти на позивача, які ОСОБА_1 були сплачені у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя В.І. Черевата