Справа № 454/1169/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/885/25 Доповідач: ОСОБА_2
03 листопада 2025 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 18 вересня 2025 року щодо засудженого ОСОБА_7 ,
з участю: прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 18 вересня 2025 року задоволено подання органу пробації та скасовано засудженому ОСОБА_7 звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного йому вироком Сокальського районного суду Львівської області від 27.03.2024 і направлено його до місця відбування покарання в порядку встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі строком на 1 рік.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено обраховувати з моменту прибуття до виправного центру.
На вказану ухвалу суду захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати це судове рішення та винести нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання органу пробації відносно ОСОБА_7 .
На підтримку своїх апеляційних вимог покликається, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, судом грубо порушено норми матеріального та процесуального права.
Стверджує, що у матеріалах особової справи не має доказів належного сповіщення ОСОБА_7 органом пробації, оскільки відсутні докази отримання засудженим будь якого виклику до органу пробації, і у справі наявний лише конверт, який повернувся до відділу пробації без вручення. Вказує, що у справі наявні два виклики ОСОБА_7 до органу пробації від 17.05.2024 та від 30.05.2024, однак докази вручення таких засудженому відсутні, а тому не має систематичності невиконання засудженим покладених на нього обов'язків.
Крім цього, зазначає, що відносно неповнолітніх, звільнених з випробуванням, подання для вирішення питання скасування звільнення від відбування покарання та направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання до суду надсилається за погодженням із службою у справах дітей. Водночас жодного погодження служби у справах дітей не було.
Також звертає увагу, що жодних заходів впливу органом пробації щодо ОСОБА_7 вчинено не було. Не має розписки про роз'яснення прав і обов'язків засудженого, не має розписки про ознайомлення із порядком, не має постановлення про встановлення днів явки на реєстрацію, тощо. Крім цього вказує, що у матеріалах справи не має жодного письмового попередження, не має жодного пояснення засудженого з приводу виконання чи невиконання покладених на нього обов'язків. Вважає, що орган пробації жодного разу не викликав ОСОБА_7 , не з'ясовував причини. Покликається на відсутність доказів вручення ОСОБА_7 двох наявних у справі викликів від 17.05.2024 та від 30.05.2024.
Акцентує, що без наявності вироку суду щодо вчинення нового злочину засуджена особа продовжує перебувати на обліку в органах пробації і підстав для зміни покарання не має. Стверджує, що така зміна можлива лише в межах іспитового строку, проте, згідно матеріалів справи визначений ОСОБА_7 іспитовий строк закінчився 27.03.2025, а оскаржувана ухвала про скасування йому звільнення від відбування покарання прийнята аж 18.09.2025.
Стверджує, що ОСОБА_7 на даний час незаконно утримується під вартою. Так, ОСОБА_7 18.09.2025 був затриманий на підставі ухвали суду першої інстанції від 28.05.2025 та доставлений у судове засідання, де цього ж дня і було розглянуто подання органу пробації. Водночас на якій підставі суд першої інстанції залишив ОСОБА_7 під вартою не відомо, відповідної ухвали суд не виносив.
Не погоджується із висновком місцевого суду про те, що ОСОБА_7 довгий час ухилявся від явки до суду, у зв'язку із чим його було оголошено у розшук. Наголошує, що ОСОБА_7 не покидав місця своєї реєстрації та проживання і жодної повістки від суду йому не направлялось. Судових повісток та поштових конвертів у матеріалах справи не має, а наявна лише одна виписка із сайту УДППЗ «Укрпошта», згідно якої 16.03.2025 поштове відправлення не вручено у зв'язку із втратою.
У судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали подану апеляційну скаргу, з наведених у ній мотивів, та просив таку задоволити.
Прокурор заперечив апеляційні вимоги та доводи сторони захисту, як безпідставні, покликавшись на законність, обґрунтованість та вмотивованість оскаржуваної ухвали
Заслухавши доповідача, пояснення присутніх учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання колегії суддів оскаржувана ухвала щодо засудженого ОСОБА_7 відповідає даній нормі закону.
Як передбачено положеннями ч.2 ст.78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_7 був засуджений вироком Сокальського районного суду Львівської області від 27 березня 2024 року за ч.1 ст.122 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України ОСОБА_7 був звільнений від відбування цього покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік, за умови, що він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно даного вироку на ОСОБА_7 на підставі ст.76 КК України покладено такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти цей орган про зміну місця проживання, навчання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Також на ОСОБА_7 було даткові покладено обов'язок виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Формулювання життєвих навичок» також пройти онлайн курси для здобуття професії в майбутньому.
У матеріалах справи наявна розписка від 27.03.2024, згідно якої ОСОБА_7 особисто отримав копію зазначеного вироку.
Згідно наявного у справі повідомлення органу пробації від 09.05.2024 копія вироку Сокальського районного суду Львівської області від 27.03.2024 щодо ОСОБА_7 одержана 09.05.2024 Червоноградським РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області та прийнята до виконання.
Як передбачено ч.ч.1, 2 ст.166 КВК України у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покладеного на нього обов'язку, вчинення адміністративного правопорушення із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда та застосовується письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Письмове попередження не застосовується, якщо покладений обов'язок не був виконаний з поважних причин. У разі ухилення засудженого від прибуття за викликом уповноваженого органу з питань пробації письмове попередження вважається винесеним, якщо його було направлено поштою за останнім відомим місцем проживання засудженого та отримано підтвердження про його отримання засудженим. У разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
25.07.2024 до місцевого суду з Червоноградського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області надійшло подання про скасування засудженому ОСОБА_7 звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення його для відбування покарання, призначеного вироком Сокальського районного суду Львівської області від 27.03.2024.
Згідно встановлених місцевим судом обставин, які підтверджено матеріалами особової справи засудженого ОСОБА_7 , останній з 09.05.2024 перебуває на обліку в Червоноградському РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області відповідно до вироку Сокальського районного суду Львівської області від 27.03.2024.
У судовому засіданні місцевого суду під час розгляду подання органу пробації засуджений ОСОБА_7 не зміг пояснити чому без поважних причин жодного разу не з'явився у органи пробації, зазначивши при цьому, що пам'ятає як при оголошенні вироку йому було роз'яснено суддею обов'язок з'явитись до органу пробації.
Матеріалами справи підтверджено висновок суду про те, що ОСОБА_7 повністю ухилився від виконання покладених на нього згідно вироку суду від 27.03.2024 обов'язків, оскільки він жодного разу не з'явився на виклики до уповноваженого органу з питань пробації.
Так, згідно матеріалів особової справи ОСОБА_7 , після того як був поставлений на облік в Червоноградському РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області, двічі викликався до уповноваженого органу з питань пробації, а саме на 17.05.2024 та на 30.05.2024.
При цьому, виклик ОСОБА_7 до уповноваженого органу з питань пробації на 30.05.2024 повернувся відправнику у зв'язку із неврученням такого ОСОБА_7 через відсутність останнього за вказаною адресою.
Незважаючи на те, що у матеріалах справи не має підтвердження отримання засудженим цих викликів до уповноваженого органу з питань пробації, колегія суддів не приймає до уваги апеляційні доводи захисника про те, що ОСОБА_7 не знав, що йому потрібно з'явитись до органу пробації, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи.
Так, у матеріалах особової справи наявний рапорт ПОГ СВГ ВП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 25.06.2024, згідно якого останній відвідував засудженого ОСОБА_7 за місцем його проживання ( АДРЕСА_1 ) і під час профілактичної бесіди із засудженим повідомив ОСОБА_7 щодо необхідності його явки до Червоноградського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області, за адресою: м. Сокаль, вул. Міцкевича, 9 (м.о.с. арк. 21, зворот).
Отже, наведені обставини у сукупності із даними про отримання ОСОБА_7 копії вироку та його обізнаністю щодо обов'язку з'явитись до органу пробації, який згідно його ж показань йому було роз'яснено суддею при ухваленні щодо нього вироку, підтверджують факт того, що ОСОБА_7 було достеменно відомо про необхідність з'явитись до уповноваженого органу з питань пробації.
Водночас, ОСОБА_7 , навіть після проведення із ним ПОГ СВГ ВП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 25.06.2024 профілактичної бесіди та отримання інформації про необхідність з'явитись до органу пробації, знехтував виконанням цього обов'язку та не з'явився до органу пробації.
У подальшому згідно наявної у матеріалах особової справи доповідної записки провідного інспектора Червоноградського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_11 від 12.07.2024, остання спільно з провідним інспектором ОСОБА_12 09.07.2024 перевіряли засудженого ОСОБА_7 за місцем його проживання ( АДРЕСА_1 ), однак дверей житла ніхто не відчинив та опитати сусідів не виявилось можливим (м.о.с. арк. 24).
Крім цього, згідно матеріалів особової справи впродовж виконання вироку щодо ОСОБА_7 для встановлення місцезнаходження засудженого органом пробації вживались заходи початкового розшуку ОСОБА_7 шляхом скерування запитів до різних установ, зокрема, лікарні, поліції, прикордонної служби, тощо, і 15.07.2024 заступник начальника Червоноградського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області скерував на адресу начальника ВП №2 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області клопотання органу пробації про передання матеріалів для проведення подальших розшукових заходів.
Колегія суддів звертає увагу, що особа, яка звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України повинна з усією відповідальністю та старанністю ставитись до виконання покладених на неї обов'язків, які є умовою для того, щоб не відбувати призначене покарання реально. І лише існування поважних причин, які унеможливили виконати особою покладених на неї судом обов'язків, усуває негативні наслідки невиконання таких обов'язків.
Водночас, наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_7 , без поважних причин, свідомо ухилився від виконання покладених на нього вироком Сокальського районного суду Львівської області від 27.03.2024 обов'язків, виконання яких було умовою для можливості бути звільненим від відбування реального покарання, призначеного за вироком суду, з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що орган пробації обґрунтовано звернувся до місцевого суду із поданням про скасування ОСОБА_7 звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення його для відбування покарання, призначеного вироком Сокальського районного суду Львівської області від 27.03.2024.
При цьому, відсутність у матеріалах справи розписки про роз'яснення прав і обов'язків засудженого, розписки про ознайомлення із порядком, даних про встановлення днів явки на реєстрацію, письмового попередження, тощо, у даному випадку не свідчать про необґрунтованість подання органу пробації, оскільки ОСОБА_7 жодного разу не з'явився до органу пробації і щодо нього застосовувались розшукові заходи.
Крім цього, ОСОБА_7 не з'являвся і у судові засідання місцевого суду для розгляду подання органу пробації, і ухвалою місцевого суду від 28.04.2025 до нього було застосовано привід у судове засідання органами поліції, який виконано не було, і через це ухвалою місцевого суду від 28.05.2025 ОСОБА_7 був оголошений у розшук.
З огляду на встановлене, те, що ОСОБА_7 допустив порушення умов відбування покарання з випробуванням, які мали місце під час дії встановленого йому іспитового строку, а також враховуючи те, що подання органу пробації надійшло до місцевого суду до закінчення іспитового строку, колегія суддів не приймає до уваги апеляційні доводи захисника про те, що оскаржувана ухвала про скасування ОСОБА_7 звільнення від відбування покарання з випробуванням постановлена у той час коли визначений засудженому іспитовий строк закінчився.
Апеляційні доводи захисника про те, що таке подання органу пробації мало бути погоджено із службою у справах дітей, є неспроможними, оскільки ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) як на час постановлення його на облік органом пробації (09.05.2024), так і на час внесення цього подання (25.07.2024) був повнолітнім.
З приводу апеляційних доводів захисника про те, що без наявності вироку суду щодо вчинення нового злочину засуджена особа продовжує перебувати на обліку в органах пробації і підстав для зміни покарання не має, колегія суддів враховує, що згідно положень ч.2 ст.78 КК України суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання, зокрема, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, що і встановлено у даній справі.
Крім цього, під час апеляційного розгляду не підтвердились твердження захисника про те, що ОСОБА_7 у межах цієї справи незаконно утримується під вартою.
Так, згідно матеріалів даної справи місцевий суд при розгляді подання органу пробації не вирішував питання про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не виносив такого рішення.
Водночас, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою слідчого суддів Сокальського районного суду Львівської області від 10.10.2025 у межах іншого кримінального провадження щодо ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підсумовуючи наведене колегія суддів вважає, що розглядаючи подання органу пробації суд першої інстанції з належною повнотою дослідив та проаналізував подання органу пробації, матеріали особової справи засудженого ОСОБА_7 , та прийшов до обґрунтованого переконання про задоволення вказаного подання та скасування засудженому ОСОБА_7 звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки матеріалами справи підтверджено наявність, передбачених законом підстав для прийняття судом такого рішення.
На переконання колегії суддів апеляційна скарга захисника не містить правових підстав для скасування ухвали місцевого суду щодо ОСОБА_7 , а тому дану ухвалу суду першої інстанції слід залишити в законній силі, оскільки вона є законною, обґрунтованою та вмотивованою.
При цьому, за наслідками апеляційного перегляду істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 18 вересня 2025 року щодо засудженого ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: