Справа № 309/4921/24
Іменем України
07 листопада 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Фазикош Г. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Стець Миколи Івановича, що діє від імені ОСОБА_1 , на постанову судді Хустського районного суду від 25 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Хустського районного суду від 25 лютого 2025 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Відповідно до постанови, - 14 жовтня 2024 року на автодорозі Мукачево-Рогатин-Львів приблизно о 05 год. 05 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки БМВ-Х6, р/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'ягніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова). Водій пройшов медичне освідчення на стан алкогольного сп'яніння у КНП «Хустська ЦРЛ ім. О. Віцинського», результат огляду - 3,34 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Стець М. І. (діє від імені ОСОБА_1 ) подав апеляційну скаргу. Апелянт вказує на незаконність винесеної постанови, просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апелянт не погоджується з протоколом про адміністративні правопорушення, оскільки такий складений з порушенням вимог закону, не відповідає події правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, при цьому йому неправомірно і безпідставно надали статус водія.
У судове засідання в апеляційній інстанції ОСОБА_1 та його захисник Стець М. І. у черговий раз не з'явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином. Про причини неявки не повідомили.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, враховуючи повторну неявку до суду, з метою недопущення затягування часу вирішення справи та можливості уникнення адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності апелянта та його представника, на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідивши зібрані у справі матеріали, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Згідно з п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до протоколу, - 14 жовтня 2024 року на автодорозі Мукачево-Рогатин-Львів приблизно о 05 год. 05 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки БМВ-Х6, р/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'ягніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова). Водій пройшов медичне освідчення на стан алкогольного сп'яніння у КНП «Хустська ЦРЛ ім. О. Віцинського», результат огляду - 3,34 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд першої інстанції належним чином дослідив матеріали справи, вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такий висновок судді ґрунтується на повно і всебічно досліджених у справі доказах, а саме досліджено:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 150178 від 14.10.2024 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 перебуває з ознаками алкогольного сп'яніння;
- висновок щодо результатів медичного огляду, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння;
- пояснення ОСОБА_1 про факт керування автомобілем та скоєння дорожньо-транспортної пригоди;
- відеозапис події на боді-камеру поліцейського.
Вищенаведені докази є належними й допустимими, у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З відеозапису події правопорушення слідує, що під час патрулювання поліцейські виявили автомобіль, який зїхав у кювет. Водій даного автомобіля знаходився з ознаками сильного алкогольного сп'яніння, визнає факт керування автомобілем та вчинення ДТП, а також факт вживання алкоголю. Результат огляду в медичному закладі - 3, 35 % проміле.
Наявний відеозапис події правопорушення дає повне уявлення про подію, підстав сумніватися у його достовірності не має.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Огляд на стан сп'яніння проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, процедура огляду, а також його результати зафіксовані на боді-камеру поліцейського.
Доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом спростовуються відеозаписом події правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 неодноразово визнає як факт перебування за кермом, так і факт вчинення ДТП, а також факт вживання алкоголю.
Отже, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина є повністю доведена, сумнівів з цього приводу немає. Факт керування автомобілем у стані сп'яніння (3,35 проміле) підтверджуються зібраними у справі доказами, у тому числі відеозаписом події правопорушення.
За цих обставин постанова судді місцевого суду є законна та обґрунтована, підстав для її зміни чи скасування не має.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Стець Миколи Івановича, що діє від імені ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову судді Хустського районного суду від 25 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя: Фазикош Г. В.