Справа № 685/302/25
Провадження № 1-кп/685/53/25
іменем України
11 листопада 2025 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілих ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 та
його захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь кримінальне провадження № 12024240000001414, внесене 16 жовтня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кам'янка-Бузька Львівської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянина України, з незакінченою вищою освітою, військовослужбовця, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
14 жовтня 2024 року близько 22:30 год ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем несення військової служби на території тимчасового пункту дислокації, розташованого поблизу одного з населених пунктів Хмельницького району Хмельницької області (тут і далі в тексті вироку точне місце судом встановлене, проте назви населених пунктів та інших об'єктів в не зазначаються, в подальшому іменується « ОСОБА_8 »), під час спільного вживання алкогольних напоїв, в ході суперечки із співслуживцем ОСОБА_9 , яка переросла у бійку, під час якої, а саме, після погроз потерпілого щодо обвинуваченого та його родини, у нього виник умисел на його вбивство.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті іншій людині, в той самий час і у тому самому місці, пішов до шафи зберігання засобів ближнього бою, де взяв закріплену за ним вогнепальну зброю - автомат АК-74 № НОМЕР_1 , повернувся з ним до потерпілого ОСОБА_9 та, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тримаючи вищезазначений автомат у руках, здійснив з нього щонайменше три постріли в область тулуба ОСОБА_9 , від яких той помер на місці події та якими було спричинено тілесні ушкодження у вигляді переломів кісткової тканини тіл, а також правих поперечних і остистих відростків 5-го, 6-го та 7-го грудних хребців.
Надалі ОСОБА_6 , зрозумівши, що ОСОБА_9 не подає ознак життя внаслідок заподіяних йому вогнепальних поранень, з метою приховування трупа та слідів скоєного злочину, помістив тіло померлого до багажника власного автомобіля марки Volkswagen моделі Golf (д.н.з. НОМЕР_2 ) та поїхав в напрямку іншого населеного пункту Хмельницького району Хмельницької області (судом встановлена його назва, проте у рішенні не зазначається, далі по тексту Н.П. 2). Під час руху ОСОБА_6 автомобілем польовою дорогою повз річку (назва річки встановлена судом, проте у рішенні не зазначається) в напрямку вищезазначеного населеного пункту автомобіль під керуванням обвинуваченого загруз у багнюці, що унеможливило його подальший рух, а тому ОСОБА_6 , з метою приховання трупа та слідів скоєного злочину, облив автомобіль ззовні та всередині дизельним пальним, наявним в каністрі в багажнику автомобіля, та підпалив автомобіль з тілом ОСОБА_9 всередині, після чого покинув місце події.
В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав повністю, розкаявся та пояснив, що проходив службу у підрозділі протиповітряної оборони поза межами одного з населених пунктів Теофіпольської територіальної громади. В жовтні 2024 року на вихідні приїздив додому в Львівську область, а в понеділок 14 жовтня мав проходити огляд ВЛК в м. Львів, який пройшов дуже швидко, про що і повідомив по телефону свого командира ОСОБА_10 , який також перебував в справах в м. Львів, щоб забрати його до місця розташування підрозділу. Від командира отримав наказ забрати лише співслуживця ОСОБА_11 з розташування батальйону та в той же день близько 16:00 год. прибули в розташування в Теофіпольській громаді, про що доповів по телефону командиру та став заповнювати свої документи.
Через деякий час зателефонував командир ОСОБА_12 та повідомив, що їде в розташування з їх співслуживцем ОСОБА_13 , в якого був день народження, ми вже знали, що в такому разі потрібно розпалити вогнище, так як той привезе м'ясо для смаження.
Ще до приїзду командира з ОСОБА_14 , до розташування підрозділу легковим автомобілем з сусіднього села приїхав ОСОБА_15 , який був не зовсім тверезий, але ще в нормальному стану. Між ними була розмова, яка переросла в суперечку, пов'язану з проходженням служби, т.я. вони, хоч і служать в одному радіолокаційному взводі, проте в різних підрозділах - обвинувачений оператором радіолокаційної станції, а потерпілий у складі мобільної вогневої групи, і між цими підрозділами часто виникають суперечки щодо обсягу виконаної роботи, зайнятості по службі, виконанню різних робіт по облаштуванню місця розташування підрозділу. Для припинення суперечки припинив спілкуватися з ОСОБА_9 , який став про щось говорити з ОСОБА_16 .
Потім приїхали командир з іншими хлопцями, була вечеря, де вживали алкогольні напої, а ближче до кінця застілля, всі розійшлися, залишилися лише він (обвинувачений), ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 , знову почався конфлікт щодо операторства, ОСОБА_9 сварився щодо обсягів роботи, але він завжди з цього приводу свариться, тому ніхто на нього не звертав уваги.
Але раптом ОСОБА_9 встав і наніс ОСОБА_16 , який сидів поряд, удар кулаком в обличчя, від чого той впав. Тоді обвинувачений відштовхнув ОСОБА_9 та поглянув на ОСОБА_16 , який лежав на підлозі, і почув біля свого вуха свист від кулака ОСОБА_9 , який намагався нанести удар, але ухилився та сам його вдарив, від чого потерпілий впав, після цього ще його взяв за комір та потрусив, щоб той прийшов до тями.
Після цього ОСОБА_9 вийшов з кухні на вулицю, за ним вийшов ОСОБА_16 , на обличчі ОСОБА_16 бачив кров. Приблизно за 2-3 хв. до кухні забіг ОСОБА_9 і зі словами, що за нанесені йому удари він в нецензурних виразах сказав, що зробить з ним самим та його сім'єю, зробивши при цьому жест пальцями руки, ніби здійснює постріл з пістолета. Знаючи, що у ОСОБА_9 є автомат, таємно вивезений з зони АТО, тому сприйняв це як реальну погрозу.
ОСОБА_9 знову вийшов на двір, став матюкатися на погрожувати йому та його сім'ї, однак, не бажаючи продовження конфлікту, пішов звідти.
Проте, ідучи до казарми, щось собі «накрутив» і проходячи біля вагончика зі зброєю, який був відкритий, зайшов всередину, взяв свій автомат та повернувся до кухні, де ще були ОСОБА_9 та ОСОБА_16 , зробив постріл у підлогу.
ОСОБА_9 матюкався та кричав на всю кухню, що вб'є його та його родину, потім його ОСОБА_16 виштовхав з кухні на двір. ОСОБА_9 стояв на вулиці трохи ліворуч від кухні, обпершись на перила, на запитання, що будеш робити, відповів, що: «Завтра побачиш». Тому відійшов на 5-7 метрів і вистрілив ОСОБА_9 в область грудної клітки, той впав, і тоді зрозумів, що накоїв. ОСОБА_14 став кричати, що ти накоїв, хтось кричав, що треба викликати швидку допомогу.
Спочатку думав бігти до командира, але по дорозі побачив свою машину, подумав краще завезти потерпілого на блок-пост, щоб звідти з «мигалкою» завезти в лікарню, та повернувся на місце події. Далі став шукати пульс, трясти, однак ОСОБА_9 не подавав ознак життя, тому повантажив його труп до багажника свого автомобіля та став польовою дорогою їхати до блок-посту, однак заблукав та загруз у болоті. Не знаючи що робити, мобільний зв'язок в тому місці відсутній, так як це була низина, тому взяв з багажника каністру з соляркою, облив автомобіль зовні та зсередини і підпалив, крім того, ще і був повний бак бензину, тому все і згоріло.
Повернувшись на позицію, на кухні уже нікого не було, на своїх штанах і куртці побачив кров, змив її, футболку зняв та спалив в грубці, прийняв душ. Потім забрав автомат з-під піддашка, куди його поклав після пострілів, розрядив його та викинув ріжок, сам автомат заніс в казарму та поклав під спальник.
Вранці наступного дня виконував свою звичайну роботу, також приймав участь у підготовці станції до переїзду, ОСОБА_9 спочатку ніхто не шукав, так як він жив не в розташуванні підрозділу, а винаймав хату у селі. Пізніше прийшов до свого згорілого автомобіля та скинув залишки тіла в річку, яка була неподалік.
В подальшому повідомив командира, що згорів власний автомобіль і його потрібно звідти забрати, командир надав вантажний автомобіль Камаз, автомобіль трохи відтягли, однак також не вдалося його доставити на місце, бо почався дощ. Пізніше доповів першому заступнику командира батальйону ОСОБА_18 про вбивство ОСОБА_9 , приїхала поліція і розповів придуману історію про конфлікт і вбивство викруткою, щоб не втягувати у цю ситуацію хлопців, які це бачили.
Обвинувачений також зазначив, що ще до повномасштабного вторгнення, коли вони разом з ОСОБА_9 проходили службу неподалік Краматорська, в один будинок попала ракета, загинули троє військовослужбовців, тіла яких знайшли під уламками, але за їх зброєю тоді ніхто не дивився. Через кілька днів до них в розташування приїздив прапорщик, який розпитував, чи ніхто не бачив автомат АКСУ, але цього автомата ніхто не бачив. Пізніше, під час руху колони додому, на АЗС поблизу м. Тернопіль, шукаючи воду в автомобілі КРАЗ, яким їхав ОСОБА_9 , під сидінням побачив в чорному пакеті той АКСУ, але чомусь нікому про це не повідомив. При нагоді запитав в ОСОБА_9 , чи то його автомат, однак той відповів що, мовляв, все добре.
Свідок ОСОБА_16 , 1977 року народження, пояснив, що проходив службу разом з обвинуваченим та потерпілим в одному підрозділі.
В день вбивства ОСОБА_9 автомобілем привозив обід з села, де готують їжу, в розташування підрозділу, разом з ним випили півлітрову пляшку горілки на двох, через деякий ще до вечері час він знову приїхав, випили разом по 150 гр. горілки і він поїхав. Потім знову приїхав, ми з ним ще випили близько 300 грам горілки, далі приїхали хлопці з дому, святкували день народження ОСОБА_14 , вживаючи горілку, яку пили з чашки, пускаючи її по колу, щоб не було видно вмісту, якщо раптом зайде командир.
Під кінець залишилося п'ятеро чоловік, ОСОБА_9 знову став дорікати за службу, мовляв, добре вам служиться - то дома, то тут, ще щось говорив. Потім звернувся до нього (свідка ОСОБА_16 ) зі словами, що зараз вдарить, на що відповів, що вдар, він так часто говорив, тому і не зважали. Але він встав і вдарив свідка два рази кулаком, їх розборонили, але ОСОБА_9 ще вдарив ОСОБА_19 , тому і ОСОБА_19 його вдарив, через що ОСОБА_9 став погрожувати ОСОБА_19 та йому самому розправою.
Так як ОСОБА_9 був п'яний, то вони з ОСОБА_17 вивели його з кухні, а сам свідок пішов в лазню змити кров від удару потерпілого. Після повернення ОСОБА_6 не було, були ОСОБА_14 , ОСОБА_17 та ОСОБА_9 , далі з вагончика вийшов ОСОБА_20 з автоматом та вистрелив у ОСОБА_9 , здійснивши 2 чи три постріли, після яких всі з присутніх розбіглися, так як ніхто не міг очікувати таких дій від ОСОБА_6 , який завжди був спокійним та врівноваженим.
Зазначив, що з ОСОБА_9 , який був доволі конфліктною людиною, часто виникали сварки з приводу служби, крім того, він жив окремо в селі, а не на позиціях, як інші.
Вказав, що ОСОБА_9 був доволі п'яний, так як вони разом пили горілку, ще починаючи з обіду, та і напередодні ввечері вони з ним вдвох випили півлітри горілки, а ОСОБА_6 не був п'яний, так як він приїхав вже ввечері, і випивав лише під час святкування.
Також вказав, що не чув, щоб у ОСОБА_9 дома був автомат, але йому відомо, що на Сході був випадок, коли пропав автомат.
Свідки ОСОБА_14 , 1983 року народження, та ОСОБА_17 , 1990 року народження, у своїх показах, наданих під час досудового розслідування та використані судом як докази відповідно до ч. 11 ст. 615 КПК України, зазначили щодо вживання алкоголю під час вечері, нанесення потерпілим ОСОБА_9 першим удару ОСОБА_16 , після чого нанесення ударів кулаком ОСОБА_6 . ОСОБА_9 , далі як ОСОБА_9 вивели на подвір'я, а також як ОСОБА_6 прибіг з автоматом та здійснив постріли в ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 46-55, 84-95).
При проведенні слідчих експериментів свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 показали на місці, яким чином вони розташовувалися за столом в їдальні, як наносилися удари кожним з учасників, куди падали, а також місце, де стояв потерпілий та обвинувачений під час здійснення пострілів (т. 2 а.с. 57-64, 78-83, 97-101).
Згідно рапорту інспектора з РПП СПД № 1 ВП № 2 Хмельницького РУП ГУ НП у Хмельницькій області від 16 жовтня 2024 року, в цей день о 06:40 год. надійшло повідомлення від ОСОБА_21 , командира підрозділу військової частини, про виявлення обгорілого тіла військовослужбовця ОСОБА_9 близько 4:00 год. в ОСОБА_22 1 неподалік місцевого водоймища, яке було направлено на СМЕ (т. 1 а.с. 206).
В ході огляду 16 жовтня 2024 року відкритої ділянки місцевості в околиці Н.П. 1 було виявлено автомобіль Фольксваген Гольф, який є повністю знищений внаслідок пожежі, індивідуальних ознак встановити неможливо. В багажному відділенні при детальному огляді пожежного сміття в місці розміщення запасного колеса виявлено кістки різного розміру та довжини в кількості 18 штук, які було вилучено. Також від передньої частини автомобіля виявлено сліди волочіння, які протягуються в напрямку польової дороги в сторону Н.П. 2 (т. 1 а.с. 213-229).
Причиною пожежі автомобіля, згідно висновку головного інспектора ВЗНС Хмельницького РУ ГУ ДСНС в Хмельницькій області ОСОБА_23 від 16 жовтня 2024 року, є підпал (т. 1 а.с. 230-236).
В ході огляду 16 жовтня 2024 року ділянки місцевості поза межами ОСОБА_22 2 поблизу водойми було виявлено залишки частин, ймовірно від автомобіля, та рештки тіла. Зокрема, на трав'яному покритті біля самої водойми виявлено обгорілу частину тіла, на вигляд верхню частину тіла (хребет). На місці ймовірного розташування автомобіля на грунтовому покритті було виявлено рештки тіла людини та кістку. В самій водоймі та поблизу неї виявлене пожежне сміття, ймовірно частини автомобіля. Всі виявлені рештки тіла людини та частини автомобіля були вилучені. Також від місця знаходження автомобіля були виявлені сліди волочіння транспортного засобу в обидві сторони (т. 1 а.с. 237-244).
Відповідно до висновку експерта Хмельницького НДЕКЦ від 02 грудня 2024 року № СЕ-19/123-24/13264-ФХД встановлено, що виявлене в багажнику автомобіля пожежне сміття містить сліди зміненого світлого нафтопродукту (бензину, гасу, палива дизельного), встановити конкретний вид досліджуваного нафтопродукту не представляється можливим з причини фізико-хімічних змін його складу. На пожежному смітті, виявленому у водоймі та біля неї, також виявлено сліди нафтової оливи, проте встановити конкретний вид виявленого нафтопродукту не виявляється можливим з причини фізико-хімічних змін його складу в результаті зберігання, термічного впливу та випаровування (т. 2 а.с. 171-175).
При огляді 16 жовтня 2024 року житлового будинку в Н.П. 1, де проживав потерпілий, проведеному за письмового дозволу його власника, було виявлено та вилучено особисті речі ОСОБА_9 , а саме, дві зубні щітки, станок для гоління, електричну бритву та мобільний телефон Samsung SM-M215FIDSN (т. 1 а.с. 245-251).
При огляді 16 жовтня 2024 року місця розташування військового підрозділу, де проходили службу обвинувачений та потерпілий, були виявлені та вилучені плями речовини бурого кольору, а саме: при проході з поля на відстані 7 м. від технічного приміщення та 10,5 м. до лазні, біля яких також виявлено та вилучено фрагмент біологічного матеріалу, подібний до частини кістки (місце 1); на поверхні дерев'яного стовпчика, який підтримує козирок над вхідними дверима до їдальні (місце 2); на торцевих поверхнях дощок доріжки, утвореної з дерев'яних піддонів, перед входом до їдальні (місце 3); у цьому ж місці під дерев'яним піддоном, у проміжках між дошками, на землі разом з залишками згустків; на ящику для продуктів, розташованому всередині їдальні під стіною праворуч від входу та на ребрі підлогової дошки біля цього ящика (місце 4). Крім того, під дошками доріжки перед входом до їдальні (місце 5) та під дерев'яною доріжкою із піддонів, що проходить вздовж стіни їдальні праворуч (місце 6) були виявлені дві гільзи АК калібру 5х45 мм на дні яких наявні позначення «83» та «83 17» відповідно (т. 2 а.с. 1-26).
При огляді металевого вагончика на шасі з причепно-тяговою системою, встановленого на місці розташування військового підрозділу поблизу Н.П. 1, вхід до якого здійснюється по п'яти сходинках через металеві двері, всередині якого міститься опломбована шафа, в якій, серед інших автоматів, знаходився автомат АК-74 № НОМЕР_1 із биркою на ім'я старшого солдата ОСОБА_6 , що підтверджується протоколом огляду місця події від 17 жовтня 2024 року з додатками (т. 2 а.с. 29-45).
В ході проведення 18 жовтня 2024 року слідчого експерименту в приміщенні Хмельницького НДЕКЦ було здійснено марлевим тампоном протяжку ствола, після чого було здійснено 8 пострілів автоматом АК-74 № НОМЕР_1 , також було здійснено протяжку ствола усім автоматам, які зберігалися на місці події, та здійснено по 3 постріли з кожного. Марлеві тампони, кулі та гільзи були упаковані окремо та вилучено (т. 2 а.с. 103-115).
За результатами проведення балістичної експертизи було встановлено, що надані на експертизу дві гільзи, тобто саме ті, які були знайдені на місці розташування військового підрозділу, відстрілені із автомата «АК-74» № НОМЕР_1 , калібру 5,45 мм, експериментально відстріляні 6 куль та 8 гільз з якого надані на експертизу, що підтверджується висновком експерта Хмельницького НДЕКЦ від 31 жовтня 2024 року № СЕ-19/123-24/12737-БЛ (т. 2 а.с. 129-136).
А згідно висновку експерта від 13 грудня 2024 року № СЕ-19/123-24/14383-БЛ встановлено, що автомат № НОМЕР_1 є військовою вогнепальною зброєю автоматом конструкції Калашникова «АК-74» виробництва Іжевського машинобудівного заводу, СРСР, 1986 року випуску, придатний для стрільби. Надані на експертизу дві гільзи є частинами боєприпасів, а саме, стріляними гільзами проміжних патронів калібру 5,45 мм, і вони стріляні з автомата «АК-74» № НОМЕР_1 , калібру 5,45 мм, що наданий на експертизу (т. 2 а.с. 149-159).
Відповідно до висновку судово-медичного експерта Волочиського відділення судово-медичної експертизи Хмельницького районного відділу судово-медичної експертизи ОСОБА_24 від 28 лютого 2025 року № 88 встановити причину смерті ОСОБА_9 неможливо через те, що відбулося значне обгоряння м'яких тканин, внутрішніх органів та кісток трупа, що відіграє негативну роль у судовій медицині, знищивши ознаки можливих хвороботворних змін та тілесних ушкоджень з зробило неможливим інформативне морфологічне їх дослідження. Встановити час настання смерті потерпілого не являється можливим через значне обвуглення м'яких тканин тіла. Експерт також зазначає, що під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , крім обвуглення 100 % поверхні тіла, що є наслідком дії полум'я (скоріш за все посмертно), на тілі потерпілого виявлено переломи кісткової тканини тіл та правих поперечних та остистих відростків 5-го, 6-го та 7-го грудних хребців. Переломи грудних хребців могли утворитися в невідомій послідовності, від дії якогось твердого травмую чого предмету чи предметів, скоріш за все, з обмеженою контактною поверхнею, за рахунок, спрямованої у подовжньому напрямку механічної дії на задню поверхню 6-го, 7-го хребців та праву бокову поверхню 5-го і 6-го хребців грудного відділу хребта (т. 2 а.с. 178-179).
Судово-медичний експерт ДСУ «Хмельницьке обласне бюро судмедекспертизи» ОСОБА_25 у своєму висновку № 17 від 24 лютого 2025 року дійшла підсумку, що на підстави результатів проведеного медико-криміналістичного дослідження реконструйованих 5-го, 6-го, 7-го хребців з грудного відділу хребта трупа ОСОБА_9 , виявлені на наданих на експертизу вищезазначених хребцях переломи кісткової тканини тіл та правих поперечних та остистих відростків цих хребців могли утворитися в невідомій послідовності, за рахунок спрямованої у подовжньому напрямку механічної дії на задню поверхню 6-го, 7-го хребців та на праву бокову поверхню 5-го і 6-го хребців грудного відділу хребта якогось твердого травмуючого предмету чи предметів, скоріш за все, з обмеженою контактною поверхнею (т. 2 а.с. 184-187).
За наслідками проведення додаткової судово-медичної експертизи, після перегляду слідчих експериментів очевидців події, а також після дослідження вищезазначеного висновку № 17 від 24 лютого 2024 року, судово-медичний експерт Волочиського відділення судово-медичної експертизи Хмельницького районного відділу судово-медичної експертизи ОСОБА_24 у висновку від 19 березня 2025 року № 30 зазначив, що не виключається можливість виникнення ушкоджень на 5-му, 6-му, 7-му грудних хребцях трупа ОСОБА_9 від дії якого твердого травмуючого предмета або предметів, скоріш за все, з обмеженою контактуючою поверхнею, в тому числі і від пострілів (потрапляння куль) та при обставинах, повідомлених свідками під час проведення слідчих експериментів із ними 17 жовтня 2024 року (т. 2 а.с. 190-192).
Таким чином, оцінивши досліджені докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_6 в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_9 доведена і його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України.
Знайшов своє підтвердження і факт спільного вживання алкогольних напоїв військовослужбовцями, в тому числі потерпілого ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_6 , та, відповідно, перебування їх в стані алкогольного сп'яніння.
Так, відповідно до показань свідка ОСОБА_16 , він двічі, під час обіду та через деякий час після обіду, спільно з потерпілим ОСОБА_9 вживав горілку 14 жовтня 2024 року, також вони вживали горілку під час вечері, в тому числі і потерпілий, з нагоди дня народження їх колеги ОСОБА_14 , який дійсно народився 12 жовтня, що підтверджується протоколом його допиту (т. 2 а.с. 46).
Факт вживання алкоголю під час вечері, крім допитаних в ході судового розгляду обвинуваченого та свідка ОСОБА_16 , також підтвердили у своїх поясненнях і очевидці подій свідки ОСОБА_14 (т. 2 а.с. 46-55) та ОСОБА_17 (т. 2 а.с. 84-96), покази яких на досудовому розслідуванні використані як докази в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 615 КПК України.
Наявність висновку експерта-нарколога про відсутність у зразку м'язової тканини трупа ОСОБА_9 етилового алкоголю не спростовує висновку суду про перебування потерпілого в стані сп'яніння.
Так, згідно висновку від 25 жовтня 2024 року № 1947 лікаря-судово-медичного експерта токсиколога ДСУ «Хмельницького облбюро СМЕ» ОСОБА_26 , при судово-медичній експертизі зразка м'язової тканини трупа ОСОБА_9 , 1981 р.н., наявність етилового алкоголю не виявлено. Не виявлено метиловий, пропілів, бутиловий, аліловий спирти та їх ізомери (т. 2 а.с. 180).
Допитаний в судовому засіданні експерт-нарколог ОСОБА_26 пояснив, що під час дії високих температур всі рідини випаровуються. Тому у наданому на дослідження зразку м'язової тканини, який був спалений та обгорілий, не було виявлено ознак алкоголю, тим більше, що температура кипіння етилового спирту становить лише 78? С. Вказав, що навіть у випадку, якби в тілі потерпілого і був алкоголь, після впливу високих температур він би не був виявлений, так як вигорів би. Зазначив, що впродовж практики роботи відділу токсикології при проведенні досліджень наявності алкоголю, жодного разу не був виявлений алкоголь в наданих на дослідження м'язових тканинах або біологічному середовищі людини після впливу на них високих температур. В більшості інших випадків, у розчленованих, навіть у «гнилих» трупах, алкоголь виявлявся.
Суд не приймає до уваги висновки комісії, викладені в наданому представником потерпілих Акті проведення спеціального розслідування випадку смерті командира зенітного кулеметного відділення окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_3 сержанта ОСОБА_9 , затвердженому 25 травня 2025 року командиром ВЧ НОМЕР_4 , згідно яких потерпілий не перебував в стані алкогольного сп'яніння (т. 3 а.с. 192-199).
З тексту акту вбачається, що комісія при розслідуванні керувалася матеріалами досудового розслідування, які включають висновки судово-медичної експертизи, ухвалою суду про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою та наказами військового командування, з чого слідує, що при з'ясування питання щодо перебування потерпілого в стані сп'яніння керувалася вищезазначеним висновком експерта токсиколога ОСОБА_26 про відсутність алкоголю в зразку м'язової тканини, з приводу якого судом надана оцінка.
Разом з тим, в переліку матеріалів до даного акту вказана копія акту службового розслідування командира ВЧ НОМЕР_5 від 29 жовтня 2024 року № 1455.
Судом був досліджений даний акт, в якому вказано, що опитані військовослужбовці, зокрема, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_14 пояснили, що конфлікт відбувся після вживання алкогольних напоїв, в тому числі і потерпілим ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 202-214). Проте в акті проведення спеціального розслідування від 25 травня 2025 року не було надано жодної оцінки пояснень свідків, хоча показовим є факт, що однією з пропозиції щодо усунення причин та умов нещасного випадку за результатами проведеного спеціального розслідування є зобов'язати кожного командира (начальника) суворо слідкувати за недопущенням вживання підлеглим особовим складом алкогольних (слабоалкогольних), наркотичних речовин, приймати жорсткі щодо недопущення подібного у ввірених їм підрозділах, складати адміністративні протоколи у разі виявлення таких випадків (т. 3 а.с. 197).
Не може спростовувати вживання алкоголю потерпілим факт відсутності порожніх пляшок з-під алкогольних напоїв на кухні в розташуванні підрозділу в ході огляду місця події, оскільки вживання алкоголю відбувалося в другій половині дня 14 жовтня 2024 року, а огляд місця події відбувся через два дні 16 жовтня 2024 року, тобто у військовослужбовців було цілком достатньо часу для прибирання будь-яких слідів вживання алкоголю. Суд враховує, що вживання спиртного та перебування в розташуванні частини в стані сп'яніння є серйозним правопорушенням, тому, незалежно від факту скоєння даного злочину, у приховуванні факту вживання алкогольних напоїв зацікавлені всі військовослужбовці.
Зважаючи на викладене, суд не має сумнівів, що під час конфлікту з обвинуваченим потерпілий ОСОБА_9 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання судом враховано суспільну небезпечність вчиненого, особу винного, обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Обвинувачений вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, що обтяжує покарання.
Судом не вбачається, що злочин був вчинений з використанням умов воєнного стану, на що посилається представник потерпілих, оскільки в ході судового розгляду не доведено причинно-наслідкового зв'язку між доступом обвинуваченого до зброї, як військовослужбовця, та введеним в країні військовим станом, тим більше, що обвинувачений став військовослужбовцем задовго до введення такого стану.
Обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Так, в ході досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений висловлював жаль з приводу того, що сталося, йому було шкода потерпілого, просив пробачення у потерпілих під час судового засідання, висловлював бажання відбути своє покарання за вчинене. Про каяття може свідчити, зокрема, розмова обвинуваченого з співкамерником під час перебування в слідчому ізоляторі, зафіксована в режимі проведення аудіо контролю особи, де він сказав, що «йому, тобто обвинуваченому, боляче з цієї ситуації, і йому Юри шкода» (т. 2 а.с. 228), і дані обставини свідчать про наявність факту щирого каяття обвинуваченого.
Згідно матеріалів справи вбачається, що на початку досудового розслідування всі обставини вчинення злочину стали відомі саме зі слів обвинуваченого. Первинна версія про вчинення вбивства в салоні автомобіля, коли разом з потерпілим вживали алкогольні напої, яка була викладена обвинуваченим з метою вигороджування своїх співслуживців, які були очевидцями події, в подальшому була спростована самим обвинуваченим. При цьому в обох версіях, вигаданій та дійсній, обвинувачений визнавав свою вину у вбивстві потерпілого. Навіть доказом факту перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп'яніння є лише його особисті покази, жодних доказів на підтвердження цього в матеріалах справи немає, допитані в ході досудового розслідування в якості свідків очевидці події ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та ОСОБА_14 не стверджували, що ОСОБА_6 перебував в стані алкогольного сп'яніння та взагалі вживав алкогольні напої.
Вказані обставини, на думку суду, підпадають під визначення активного сприяння розкриттю злочину.
Також, ще однією обставиною, що пом'якшує покарання, суд враховує поведінку самого потерпілого, яка передувала вчиненню насильства щодо нього, що не виключається згідно ч. 2 ст. 66 КК України, і яка полягала в наступному.
З пояснень очевидців події та самого обвинуваченого, по завершенню застілля, в ході конфлікту з приводу проходження служби, ним же і розпочатого, з присутніми товаришами по службі, потерпілий ОСОБА_9 наніс два удари в обличчя ОСОБА_16 , який сидів поруч за столом. Намагаючись їх розборонити та заспокоїти ОСОБА_9 обвинувачений відштовхнув його, за що у відповідь став погрожувати розправою самому обвинуваченому та його сім'ї, а також намагався його вдарити, проте обвинувачений ухилився від удару потерпілого та сам його двічі вдарив в обличчя. Після цього потерпілий став неодноразово погрожувати обвинуваченому та його сім'ї, сприйнятому обвинуваченим як погроза вбивством.
Варто зауважити, що хоча потерпілий і неодноразово конфліктував зі своїми товаришами по службі, однак жодного разу ситуація не доходила до бійки. Тому в даному випадку погрози потерпілого, дорослого чоловіка, який на 15 років старший за самого обвинуваченого, і який, перебуваючи в стані сп'яніння, перший розпочинає бійку, чого раніше ніколи не робив, а також зважаючи на ймовірну наявність у нього необлікованої автоматичної зброї, могло створити у обвинуваченого хибне уявлення загрози. Причому загрози саме для своєї родини, яка проживає на території тієї ж територіальної громади, де проживав потерпілий та міг зберігати той автомат, оскільки на місці дислокації підрозділу безперешкодний доступ до зброї був у всіх учасників конфлікту.
Тобто обстановка та поведінка потерпілого при неодноразовому висловленні ним погроз щодо обвинуваченого та, особливо, його родини, за даних обставин вплинули на прийняття обвинуваченим протиправного рішення таким жахливим способом нейтралізувати загрозу.
Факт завдання потерпілим досить відчутних ударів ОСОБА_16 підтверджується, крім пояснень обвинуваченого та свідків, також і висновком судово-медичного експерта ДСУ «Хмельницьке облбюро судмедекспертизи» ОСОБА_27 від 23 жовтня 2024 року № 574, який зазначив, що у підекспертного ОСОБА_16 станом на 18 жовтня 2024 року мали місце зовнішні тілесні ушкодження у вигляді двох підшкірних крововиливів: передньої поверхні правої вушної мушлі навколо зовнішнього слухового проходу з розповсюдженням на передвушну ділянку обличчя та задньої поверхні правої вушної мушлі з розповсюдженням на завушну ділянку голови, а також двох саден шкіри: передньої поверхні правої вушної мушлі, над зовнішнім слуховим проходом, правої половини центральної частини нижньої губи на рівні кайми слизової оболонки та одного садна слизової оболонки правої половини центральної частини нижньої губи в проекції 1-2-го зубів.
Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися як від не менше ніж дворазової дії тупого твердого предмета чи предметів (без можливості наразі визначити точні характеристики та послідовність дії цих предметів або предмету через відсутність будь-яких специфічних ознак у цих тілесних ушкоджень), за механізмами: «удар» (крововиливи), «удар» (садна), так і від не менше ніж двох зіткнень передньої поверхні правої вушної мушлі з правою завушною ділянкою голови, правої половини центральної частини нижньої губи підекспертного з таким предметом або предметами, за тими ж механізмами, що були зазначені вище, про що свідчать відповідна локалізація та характерні властивості цих тілесних ушкоджень, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Експерт зазначає, що характер травм (кількість і локалізація тілесних ушкоджень, їх ознаки та властивості) в підекспертного не є специфічними чи характерними для самооборони. Судячи з кольору та стану загоєння тілесних ушкоджень, вони можуть мати давність утворення не менше 1-ї чи 2-х діб до початку судмедекспертизи 18 жовтня 2024 року (т. 2 а.с. 195-196).
Незважаючи на те, що судом встановлено три обставини, які пом'якшують покарання, проте вони не знижують істотно ступеня тяжкості вчиненого злочину, тому і не можуть слугувати підставою для призначення покарання, більш м'якого, ніж передбачено санкцією ч. 1 ст. 115 КК України, про що було заявлено стороною захисту.
Покарання за вчинений злочин підлягає призначенню в межах визначеної законом санкції, ближче до мінімального розміру.
Судом не вбачається підстав для призначення додаткового покарання у виді позбавлення обвинуваченого військового звання «молодший сержант», про що було заявлено представником потерпілих, оскільки злочин не був вчинений з використанням військового звання.
За місцем проживання та служби обвинувачений характеризується позитивно (т. 2 а.с. 252, 255), нагороджувався грамотами та подяками за місцем служби (т. 2 а.с. 256, 257).
За наслідками проведення судово-психіатричної експертизи, судово-психолого-психіатрична експертна комісія Хмельницької філії судових експертиз ДП «Інститут судової психіатрії МОЗ України» у висновку від 21 листопада 2024 року № 946 зазначила, що ОСОБА_6 хронічно-протікаючим душевним захворюванням (психічним захворюванням) або недоумством на теперішній час не страждає, не страждав таким і на момент вчинення інкримінованого йому злочину. В період вчинення злочину він перебував поза будь-яким тимчасовим розладом душевної діяльності чи іншого психічного розладу, в стані патологічного сп'яніння не перебував, усвідомлював свої дії та міг керувати ними на момент вчинення злочину і на теперішній час усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, в стані фізіологічного афекту, фрустрації, психічного стресу в період вчинення злочину не знаходився (т. 2 а.с. 163-167).
Речові докази підлягають поверненню їх власникам, а ті, які не мають цінності - знищенню.
Витрати на проведення Хмельницьким НДЕКЦ МВС України експертиз № СЕ-19/123-24/12737-БЛ від 31 жовтня 2024 року (12734,40 грн.), № СЕ-19/123-24/14383-БВ від 13 грудня 2024 року (9550,80 грн.) та № СЕ-19/123-24/13264-ФХД від 02 грудня 2024 року (3183,6 грн.) експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого.
Представником потерпілих адвокатом ОСОБА_5 в ході підготовчого провадження подана до суду позовна заява про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, просив стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_4 грошове відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 1000000,00 грн. та на користь неповнолітнього потерпілого ОСОБА_28 грошове відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 500000,00 грн. (т. 1 а.с. 117-127).
Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_4 обгрунтовані тим, що обвинуваченим заподіяна їй моральна шкода, яка полягає у психоемоційних стражданнях, які вона зазнала у зв'язку з умисним та протиправним заподіянням смерті її чоловіку. Вона як вдова відчуває незахищеність та відсутність чоловічої підтримки у зв'язку з насильницьким вбивством її чоловіка, вчиненим його співслуживцем по військовій службі, вона має депресивний стан. За фахом вона вчителька та розмір її грошового забезпечення є значно меншим, аніж грошове забезпечення її покійного чоловіка-військовослужбовця. Вони з чоловіком мали плани на життя, реконструкцію батьківської хати, спільні подорожі, планували завести третю дитину.
Заподіяння смерті її чоловіку мало місце під час виконання бойового спеціального завдання з охорони повітряного простору країни, заподіювачем шкоди є не російський окупант чи його військові засоби ведення війни, а співслуживець її покійного чоловіка, що є вкрай обурливо та ганебно для неї, як дружини учасника бойових дій, яким був її покійний чоловік.
Позивачка була позбавлена можливості дотриматися в повній мірі чину похорону та проститися з тілом чоловіка, яке було обвуглене та з ампутованими кінцівками, оскільки, ймовірно обвинувачений мав намір приховати скоєний злочин, що не вдалося зробити через стан місцевості та погодні умови.
Позовні вимоги неповнолітнього потерпілого ОСОБА_28 обгрунтовані психоемоційними стражданнями, які він, як син вбитого батька, зазнав у зв'язку з умисним та протиправним заподіянням смерті батькові. Він відчуває незахищеність, відсутність батьківської підтримки. Вбивство батька мало місце під час виконання ним бойового/спеціального завдання з охорони повітряного простору України, а завдавачем шкоди є співслуживець його батька, що є вкрай обурливо та ганебно для позивача, як сина учасника бойових дій.
Позивач ОСОБА_28 також зазначає, що був позбавлений можливості в повній мірі дотриматися чину похорону батька через дії обвинуваченого по спалюванню тіла батька.
В ході судового розгляду позивачка ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Від захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 надійшов письмовий відзив на цивільний позов (т. 3 а.с. 32-33).
Відповідач проти повного задоволення позову заперечує, позовні вимоги визнає частково, виходячи з наступного.
Обвинувачений беззастережно визнавав і визнає свою винуватість у вчиненні злочину та згідний нести відповідальність згідно вимог закону. Разом з тим, ще в ході досудового розслідування обвинувачений надав покази, що потерпілий ОСОБА_9 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, дещо спровокував його на вбивство.
Зокрема, під час спільного вживання алкоголю в їдальні, облаштованій за місцем дислокації їх підрозділу, між військовослужбовцями ОСОБА_16 та ОСОБА_9 виникла суперечка через те, що ОСОБА_9 постійно принижує військовослужбовців і висловлює претензії до операторів радіолокаційної станції, на що ОСОБА_16 зробив зауваження, проте ОСОБА_9 відреагував агресивно та відразу ж наніс ОСОБА_16 два чи три удари кулаком в область обличчя. З метою врегулювати конфлікт і бійку обвинувачений відштовхнув ОСОБА_9 від ОСОБА_16 та намагався його заспокоїти, проте ОСОБА_9 почав принижувати честь та гідність обвинуваченого, двічі вдарив його в обличчя, на що обвинувачений також наніс ОСОБА_9 два удари в область голови, від чого той дещо заспокоївся.
Коли всі присутні вийшли з їдальні на вулицю, де ОСОБА_9 змив кров та знову став принижувати честь та гідність обвинуваченого, а також став погрожувати вбивством обвинуваченому та його сім'ї за нанесені удари, при цьому склавши пальці руки у стилізований пістолет та зробивши жест, ніби здійснює «постріл» в сторону обвинуваченого. Знаючи, що ОСОБА_9 таємно вивіз із зони бойових дій поблизу м. Краматорськ автомат, який зберігав у себе дома, а також враховуючи його характер, реально сприйняв небезпеку реалізації ОСОБА_9 його погроз, що і призвело до вчинення цього злочину.
Позовні вимоги потерпілої підлягають задоволенню частково.
Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Душевні страждання, які зазнали потерпілі у зв'язку з насильницькою смертю їх чоловіка та батька, відповідно, дійсно заподіяли моральну шкоду та підлягають відшкодуванню.
В ході судового розгляду не було підтверджено, що заподіяння обвинуваченим смерті потерпілому відбулося під час виконання бойового завдання, оскільки подія мала місце під час спільного вживання алкогольних напоїв у вільний від виконання службових обов'язків час.
При визначенні розміру відшкодування заподіяної моральної шкоди потерпілим до обставин, які, згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, мають істотне значення при визначенні розміру грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд відносить поведінку самого потерпілого по відношенню до обвинуваченого, яка в певній мірі і спровокувала агресію зі сторони обвинуваченого, про що судом зазначено вище.
За таких обставин, зважаючи на недоведеність значної частини обставин, якими позивачка обґрунтовувала заподіяну моральну шкоду, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що розмір грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди позивачці ОСОБА_4 становить 500000 грн., а позивачеві ОСОБА_28 - 400000 грн.
В позовній заяві позивачем заявлена також вимога стягнення з обвинуваченого понесених витрат на правову допомогу в сумі 10000 грн., яка не підлягає задоволенню.
Частинами 1 та 2 статті 137 ЦПК України, які підлягають застосуванню у даному випадку згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником позивача в наданому ордері на надання правової допомоги зазначено договір про надання правничої допомоги б/н від 12 квітня 2025 року (т. 1 а.с. 136), проте тексту самого договору надано не було, тому судом не знайдено підстав для стягнення витрат на правову допомогу, оскільки відсутні докази домовленості щодо розміру гонорару на здійснення таких витрат.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком дев'ять років.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 11 листопада 2025 року.
Зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк його затримання та перебування під вартою з 16 жовтня 2024 року по 10 листопада 2025 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Речові докази:
1.) т. 1 а.с. 252-253:
- обгорілу раму автомобіля Фольксваген, рештки автомобіля - знищити;
- пожежне сміття (3 сейф-пакети) - знищити
- частини кісток в кількості 18 штук, зубна щітка «Denta Max», зубна щітка «Splat», електрична бритва «BaByliss PRO 4ryist», мобільний телефон марки Samsung моделі SM-M215 FIDSN, станок для гоління «Gillette», ймовірні рештки трупа - передати ОСОБА_4 ;
- штани типу піксель, куртку типу піксель - повернути ОСОБА_6 ;
2.) т. 2 а.с. 27-28:
- змиви речовини бурого кольору, вирізи дощок із речовиною бурого кольору, гільза калібру 5,45 зі маркуванням «83», гільза калібру 5,45 із маркуванням «83 17» - знищити;
- частини біологічного матеріалу (подібні до кістки) - передати ОСОБА_4 ;
3.) т. 2 а.с. 118:
- кулі і гільзи, марлеві тампони та контрольні змиви - знищити
4.) т. 2 а.с. 141:
- автомат АК-74 № НОМЕР_1 з магазином - повернути військовій частині НОМЕР_3 ;
5.) т. 2 а.с. 160:
- п'ять куль калібру 5х45 - знищити;
Скасувати арешт, накладений на речові докази ухвалами слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2024 року № 686/28226/24,
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави 25468,8 грн. (Двадцять п'ять тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 80 коп.) витрат на проведення судових експертиз.
Позовну заяву ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 500000,00 грн. (П'ятсот тисяч гривень 00 коп.) грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні решти позовних вимог та у відшкодуванні витрат на правову допомогу.
Позовну заяву ОСОБА_28 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_28 400000,00 грн. (Чотириста тисяч гривень 00 коп.) грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Відмовити ОСОБА_28 в задоволенні решти позовних вимог.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, в той же строк з дня вручення його копії.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1