Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1123/25
(ЗАОЧНЕ)
10.11.2025 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області
у складі: головуючого - судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Загаєвської С.М.,
справа № 677/1123/25,
сторони у справі:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
вимоги позивача - стягнення заборгованості,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») 26.06.2025 звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача Романенко М.Е. посилався на те, що 28.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (надалі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 було укладено договір № 7734557 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого н кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі, шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки, у розмірі 10000 грн.
Відповідач належним чином не виконав кредитні зобов'язання.
27.11.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 27.11/24-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 36300 грн, з яких: 10000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 21300 грн - сума заборгованості за процентами, 5000 грн - пеня.
У зв'язку із невиконанням позичальником своїх обов'язків за договором, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача вказані суми заборгованості, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн, на професійну правничу допомогу - 6000 грн.
Відзив на позов відповідач до суду не подав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Представник позивача Романенко М.Е. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив справу розглянути у його відсутність, у разі неявки у судове засідання відповідача, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення. Також представник позивача 01.07.2025 надіслав до суду заяву, у якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання повторно не з'явився, відзив на позов не подав, причини неявки не повідомив.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
30.06.2025 ухвалою судді Красилівського районного суду Хмельницької області відкрито провадження у справі і постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
10.11.2025 ухвалою суду постановлено проводити заочний розгляд справи, та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 28.03.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7734557 (надалі - кредитний договір № 7734557) (а.с. 21-36).
Кредитний договір ОСОБА_1 підписано електронним підписом НОМЕР_1 , відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить розділ 10 кредитного договору «Реквізити та підписи сторін».
Відповідно до п. 1.3 договору, сума кредиту - 10000 грн, відповідно до п. 1.4 договору, строк кредиту - 360 днів.
Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору (а.с. 38-39).
У графіку платежів, який відповідачем також підписано електронним підписом С7641, сторони кредитного договору обумовили розмір платежів на погашення заборгованості за тілом кредиту, а також процентів, які необхідно ОСОБА_1 внести у період з 28.03.2024 по 23.03.2025.
Відповідно до п. 1.5. Договору процентна ставка - фіксована. Відповідно до п. 1.5.1. договору стандартна процентна ставка становить 2,20 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Відповідно до п. 1.5.2. договору знижена процентна ставка становить 0,01 % в день.
Згідно з п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 2.2 Договору - дати надання кредиту: 28.03.2024 або 29.03.2024.
Згідно з п. 2.4 Договору кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з п. 2.1. Договору.
До укладання кредитного договору ОСОБА_1 надано інформацію щодо істотних умов договору кредитного договору, що підтверджується Паспортом споживчого кредиту, наданим відповідачу ТОВ «Авентус Україна» 28.03.2024, та підписаним відповідачем 28.03.2024 за допомогою одноразового ідентифікатора VT4345 (а.с. 63-67).
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, перерахувало на рахунок позичальника ОСОБА_1 кошти в сумі 10000 грн.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, заборгованість за тілом кредиту та платежі по сплаті процентів за користування кредитом у повному обсязі не сплатив.
Відповідно до картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) за період з 28.03.2024 по 26.11.2024, наданої ТОВ «Авентус Україна», ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, вносив кошти на погашення заборгованості за процентами: 02.05.2024 - 7700 грн, 12.07.2024 - 2000 грн, 20.07.2024 - 2000 грн, всього на загальну суму 11700 грн.
Всього, згідно з розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 36300 грн, яка складається заборгованості за тілом кредиту 10000 грн, заборгованості за процентами (стандартна ставка) - 3300 грн, штраф - 5000 грн, при цьому, проценти за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» припинило нараховувати 25.08.2024 (а.с. 69-79).
27.11.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 27.11/24-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказані у Реєстрі боржників, який формується згідно додатком № 1 до договору (а.с. 45-53).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 27.11/24-Ф від 27.11.2024, в реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються, під № 1467 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 7734557 від 28.03.2024, сума заборгованості за тілом кредиту - 10000 грн; сума заборгованості за процентами 21300 грн, сума заборгованості за пенею - 5000 грн.
Дані обставини підтверджуються: відомостями з позовної заяви; листом ТОВ «ПЕЙПЕК» № 20250519-400 про перерахування 28.03.2024 коштів в сумі 10000 грн на картку № НОМЕР_2 ; статутом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», копією договору про надання споживчого кредиту № 7734557 від 28.03.2024 з Додатком № 1 до цього Договору - Графіком платежів; карткою обліку Договору (розрахунком заборгованості) ТОВ «Авентус Україна»; копією договору факторингу №27.11/24-Ф, укладеного 27.11.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»; витягом з Реєстру боржників до договору факторингу 27.11/24-Ф від 27.11.2024; платіжною інструкцією № 10772 від 27.11.2024 про оплату згідно договору факторингу №27.11/24-Ф від 27.11.2024; досудовою вимогою № 3584213571-АВ від 08.04.2025 представника позивача адвоката Міньковської А.В. в інтересах ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», надісланою на адресу відповідача.
Між сторонами виникли кредитні правовідносини, які врегульовано нормами §§1-2 Глави 16 ЦК України, Глави 52 ЦК України, § 1,2 Глави 71 ЦК України, а також нормами Закону України «Про захист прав споживачів».
V. Оцінка суду
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст.ст. 610, 611, 623 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
В силу статей 525 і 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставиться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Отже, сума наданої позики, розмір процентів, порядок їх нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За нормами ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, вказане положення закону передбачає альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Оскільки кредитний договір № 7734557 від 28.03.2024 підписаний відповідачем, шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікаторам, тому такий договір укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Отже, сума наданої позики, розмір процентів, порядок їх нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку дії договору.
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
В силу ч. 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Згідно зі статями 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
Частиною третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У пункті 3 частини 2 статті 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 року по справі №755/2284/16-ц.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі №760/7792/14-ц.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Позивачем ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», на підтвердження наявності заборгованості та її розміру, подано до суду картку обліку Договору (розрахунок заборгованості) первинного кредитора ТОВ «Авентус Україна» за період з 28.03.2024 по 26.11.2024.
Відповідно до вказаної картки обліку Договору, ОСОБА_1 вносив кошти на погашення кредиту, проте допустив прострочення щомісячних платежів, та у визначений Графіком платежів період кошти на погашення заборгованості за кредитним договором не вносив, при цьому, вніс з прорушенням сум та строків платежів кошти на погашення заборгованості на загальну суму 11700 грн, які зараховані кредитором на погашення заборгованості за процентами. Згідно з розрахунком заборгованості, сума заборгованості за тілом кредиту становить 10000 грн, сума заборгованості за процентами - 21300 грн.
Відповідачем доказів щодо належного виконання умов кредитного договору, альтернативного розрахунку заборгованості, на заперечення наявності заборгованості за тілом кредиту та процентами у розмірі 31300 грн суду не надано.
За таких обставин, враховуючи наведене, а також те, що відповідач не виконав зобов'язання за договором кредиту, суд доходить висновку, що правонаступник кредитора у даній справі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» має право на стягнення з відповідача неповернутої суми кредиту та відсотків, у зв'язку з чим, позов у цій частині підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, суд зазначає про таке.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася, і останнім Указом Президента України від 20.10.2025 № 793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.10.2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 05.11.2025 строком на 90 діб.
З урахуванням викладеного, позовна вимога про стягнення з відповідача пені за невиконання умов кредитного договору від 28.03.2024 задоволенню не підлягає.
Таким чином, враховуючи, що позичальник ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором № 7734557 від 28.03.2024, суд доходить висновку, що позов ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягає частковому задоволенню, та з ОСОБА_1 на користь правонаступника кредитора ТОВ «Авентус Україна» - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» належить стягнути заборгованість за кредитним договором № № 7734557 від 28.03.2024 у розмірі 31300 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 10000 грн, заборгованість за процентами - 21300 грн.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» задоволено на 86,23 % (31300 х100: 36300), а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягає стягненню судовий збір в сумі 2088 грн 50 коп. (2422 грн х 86,23 %:100).
Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до правового висновку зробленого Великою палатою Верховного суду, у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Представник позивача, на підтвердження понесених ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрат на правничу допомогу, долучила до позовної заяви: копію договору № 42649746 про надання правової допомоги, укладеного 01.01.2025 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Білецьким Б.М. (а.с. 40 - 44); копію додаткової угоди від 02.04.2025 до договору № 42649746 від 01.01.2025 про надання правової допомоги (а.с. 54); Акт про підтвердження факту наданої правничої (правової) допомоги адвокатом від 31.03.2025, згідно з яким загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 6000 грн (а.с. 16); детальний опис робіт (наданих послуг), виконаний адвокатом Білецьким Б.М., відповідно до яких розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката становить 6000 грн (а.с. 20).
Вказані докази у сукупності доводять наявність та реальність витрат позивача на правову допомогу, а також їх необхідність для звернення до суду.
Із заявами щодо зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу відповідач до суду не звертався.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.05.2024 у справі №206/4841/20 зазначила, що при вирішенні питань про відшкодування витрат на професійну правову допомогу та покладення на сторони судових витрат має враховуватися принцип пропорційності задоволених вимог.
Оскільки позов ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено частково (на 86,23 %) то з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5173 грн 80 коп. (6000 х 86,23 : 100).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 137, 141, 264-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 1048, 1049, 1050, 1056-1 ЦК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 7734557 від 28.03.2024 у розмірі 31300 гривень
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір в сумі 2088 грн 50 коп. та 5173 грн 80 коп. витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Суддя Р. В. Вознюк