н.п.1-кп/599/155/2025
Справа № 599/1699/25
Іменем України
11 листопада 2025 року
Зборівський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого суду судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю сторін:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні в місті Зборові кримінальне провадження № 12025211070000169 щодо ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , фактично проживаючий АДРЕСА_2 , має на утриманні одну малолітню дитину, є учасником бойових дій, не працюючий, не судимий,
обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти правосуддя за таких обставин.
Так, ОСОБА_4 постановою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 30.07.2025 у справі № 604/364/25 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Однак, ОСОБА_4 достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду, які набрали законної сили та будучи ознайомлений з ними, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, всупереч рішенню суду, 25.09.2025 на автодорозі М09 Тернопіль - Львів - Рава-Руська керував автомобілем Volkswagen LT35 д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений за порушення Правил дорожнього руху працівниками УПП ДПП в Тернопільській області.
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, невиконання рішення суду.
ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, вказав, що вчинив злочин за обставин, викладених в обвинувальному акті, щиро шкодує про вчинене.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Приймаючи до уваги особу обвинуваченого, а саме, що він молодого віку, позитивно характеризується по місцю проживання, є учасником бойових дій, має на утриманні одну малолітню дитину, активно сприяв органам досудового слідства в розслідуванні злочину, розкаюється у вчиненому суд вважає, що йому слід призначити покарання у виді штрафу.
Керуючись ст.ст.371,373,374,376 КПК України,-
ОСОБА_4 визнати винуватим і засудити за ч.1 ст.382 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
Вирок може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів через Зборівський районний суд.
Суддя Зборівського
районного суду ОСОБА_1