Справа № 466/10241/25
Провадження № 2/466/4157/25
10 листопада 2025 року, суддя Шевченківського районного суду м. Львова Зима І.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання права власності ,-
встановила:
03.11.2025 року, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати за нею право особистої приватної власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 .
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 ЦПК України.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.
Згідно з п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Пунктом 9 частини 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Отже, у даному випадку судовий збір повинен бути сплачений, виходячи з вартості майна. При цьому, слід мати на увазі, що його вартістю є не його інвентарна чи договірна вартість, а дійсна вартість майна на час розгляду справи. Під дійсною вартістю, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» (частина 4 пункту 6), розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано у цьому населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» належним доказом підтвердження вартості майна є звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).
Зокрема, позивачкою при подачі позовної заяви до суду не надано вмотивованого звіту про оцінку майна, з якого би визначалася реальна ціна позову. Аналогічний висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 05.08.2020 року у справі справа № 177/1163/16-ц.
Для визначення дійсної ціни позову позивачам слід долучити до позовної заяви документи про оціночну вартість спірного майна на час звернення до суду та визначити ціну позову у відповідності до пункту 9 частини 1 ст. 176 ЦПК України.
Оскільки, у даному випадку позивачем не зазначено ціни позову, суд не має можливості визначити розмір судового збору, необхідний для сплати за подання позовної заяви.
Так, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Проте, як встановлено судом, до матеріалів справи не долученого жодного доказу на підтвердження заявлених вимог.
Таким чином, позивачці слід усунути перелічені в даній ухвалі недоліки та подати до суду нелужним чином оформлену позовну заяву та додатки до неї, а також докази сплати судового збору за подання до суду даного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя дійшов висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачці строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя,
постановила:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання права власності.
Надати позивачці строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачці, що в разі виконання у встановлений строк вимог ухвали, визначених статтями 175 і 177 цього ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: І. Є. Зима