Справа № 317/3927/25
Провадження № 2/317/1604/2025
06 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Нікітіна В.В.
при секретарі судового засідання Хижняк Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про встановлення факту та визнання права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно,-
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, в якому просила встановити факт постійного проживання позивача разом із спадкодавцем - чоловіком ОСОБА_2 на час відкриття спадщини на ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка на спадкове майно в вигляді житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1,1000 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий №2322184600:01:001:0215. Позов обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно: житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 1,1000 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий №2322184600:01:001:0215. Позивачка звернулася до Запорізької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, при оформлені спадкових прав нотаріусом Кравцовою Л.М. позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно у зв'язку з відсутністю доказів проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та відсутності документів необхідних для вчинення нотаріальної дії.
В зв'язку з тим, що оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку позивач не має змоги, вона вимушена була звернутися до суду з цим позовом.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Заярна М.А. в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.
Відповідач - територіальна громада в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про час та місце слухання справи повідомлені своєчасно та належним чином, відзиву, клопотань суду не надавали.
У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Вислухавши позивача, свідків, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Факт смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 13.09.2022 Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро), актовий запис №1869.
Факт знаходження позивачки зі спадкодавцем в зареєстрованому шлюбі підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим 25.01.2001 Лукашівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, актовий запис № 01.
Із матеріалів спадкової справи № 15/2025, наданої суду Запорізькою державною районною нотаріальною конторою Запорізької області, яка відкрита після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що після його смерті спадщину прийняла лише його дружина - позивачка ОСОБА_1 .
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.07.2025 вбачається, що спадкоємиці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та спадкову земельну ділянку в зв'язку з відсутністю доказів проживання позивачки разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та відсутності документів необхідних для вчинення нотаріальної дії.
Як вбачається з довідки № 2270, наданої 19.06.2025 ЦНАП виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_1 дійсно постійно проживала без реєстрації разом з чоловіком ОСОБА_2 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 підтверджено наданими до суду договором купівлі-продажу будинку, посвідченим 13.01.1989 секретарем Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, зареєстровано в реєстрі за № 3; висновком про реєстрацію будинку, виданим 22.06.1990 Запорізьким БТІ; рішенням № 43 виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 01.03.2012, Свідоцтвом про право власності, посвідченим державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори 23.08.1990, зареєстровано в реєстрі за № 1022; технічним паспортом на житловий будинок, складений на 13.06.1990 Запорізьким БТІ; державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯЖ № 450206, виданим 13.01.2010 відділом Держкомзему у Запорізькому районі.
З довідки № 3946, виданої 04.07.2025 ТОВ «ЗМБТІ», вбачається, що згідно рішення виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області №43 від 01.03.2012, присвоєна поштова адреса житловому будинку: АДРЕСА_1 ; згідно розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації № 115 від 21.03.2016, вулиця Жовтнева в селі Лукашеве перейменована на вулицю Зарічна.
Допитані в судовому засіданні свідки надали наступні пояснення.
Свідок ОСОБА_3 суду повідомила, що вона проживала по-сусідству з подружжям ОСОБА_4 , а саме, ОСОБА_5 та її чоловіком ОСОБА_6 , які мешкали постійно в АДРЕСА_1 . Добре знає позивачку ОСОБА_1 та її чоловіка - ОСОБА_2 , який важко хворів перед смертю, був прикутий до ліжка, потребував постійно стороннього догляду, який йому надавала до смерті його дружина - позивачка. Знайомі більше десяти років. Про те, що позивачка не має реєстрації за місцем проживання ій відомо не було, бо працювала та постійно з чоловіком позивачка жила в с. Лукашеве Запорізького району Запорізької області.
Свідок ОСОБА_7 надала аналогічні пояснення.
Відповідно до п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухоме майно потребують державної реєстрації.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
Згідно з ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкоємство здійснюється за заповітом чи за законом.
Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з п.3.21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї, а згідно п.3.22 Інструкції, у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. Законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю.
У п. 23 вищевказаної Постанови вказано, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до п.6. постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» N 5 від 07.02.2014 року, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК ), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Судом встановлено, що право власності на спадковий житловий будинок АДРЕСА_2 належить ОСОБА_8 (матері спадкодавця) відповідно до Свідоцтва про право власності та Свідоцтва про право на спадщину, виданим 23.08.1990 Запорізькою районною державною нотаріальною конторою, що підтверджується матеріалами спадкової справи, наданою Запорізьким обласним нотаріальним архівом, яка відкрита була після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом встановлено, що ОСОБА_8 є матір'ю спадкодавця, що підтверджується його свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , актовий запис № 7.
Відповідно до копії спадкової справи № 545/2008, відкритої Запорізькою районною державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що спадщину прийняв за законом своєчасно та належним чином лише її син - ОСОБА_2 .
Вищезазначене приводить суд до висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, про наявність підстав для їх задоволення.
Враховуючи те, що позивач не просить суд стягувати з відповідача на його користь судові витрати, суд вважає за можливе не стягувати з відповідача судові витрати на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182, 392, 1216-1218, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 211, 47, 258-259, 263-265, 280-284, 352, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) до територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (Запорізька область, Запорізький район, с. Широке, вул. Центральна, буд. 1, ЄДРПОУ 26013402) про встановлення факту та визнання права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. «А» загальною площею 60,2 кв.м., житловою площею 22,4 кв.м., житлову прибудову літ. «А1» , прибудову літ. «а», літню кухню літ. «Б», гараж літ. «Б1», сарай літ. «В», погріб з шийкою літ. «пг», вбиральню літ. «Г», душ літ. «Д», сарай літ. «Е», після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 1,1000 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Широківської (колишньої Лукашівської) сільської ради Запорізького району Запорізької області, кадастровий № 2322184600:01:001:0215 ), що належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту на право власності на землю серія ЯЖ №450206.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Нікітін