Справа № 314/5013/25
Провадження № 1-кс/314/1593/2025
07.11.2025 м. Вільнянськ
Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082210000711 від 04 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025082210000711 від 04 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.11.2025 приблизно о 22:10, невстановлений водій невстановленого автомобілю рухався проїзною частиною вул. Степової у с. Щасливе Запорізького району, Запорізької області. На шляху прямування допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець ЗСУ ВЧ НОМЕР_1 , солдат, водій 2 інженерного позиційного відділення, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.
04.11.2025 під час проведення огляду по ділянці проїжджої частини по АДРЕСА_1 , було вилучено: пачка цигарок «Malboro», запальничка червоного кольору «Big», мобільний телефон «Sigma».
На стадії досудового розслідування виникла необхідність у забезпеченні арешту вищевказаного майна.
04.11.2025 вказане майно було визнано речовими доказами.
Забезпечення арешту вилученого майна необхідно, для того так як вони можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім цього на стадії досудового розслідування необхідне проведення судово-хімічних, цитологічних імунологічних експертиз, а також інших експертиз необхідність в проведенні яких може виникнути в ході досудового розслідування, тощо.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Враховуючи вищевикладене, положення ст. 2 КПК України (згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, кожна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура), положення ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди), введений на даний час на території України Указом Президента воєнний стан, суд дійшов висновку, що відсутність учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду питання доцільності накладення арешту на майно у кримінальному провадженні.
Перевіривши надані матеріали до клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Беручи до уваги, що матеріали кримінального провадження, додані до клопотання містять достатні дані для висновку, що зазначене у клопотанні майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема, може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотання майно, з метою збереження речових доказів.
Керуючись вимогами ст.ст. 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на пачку цигарок «Malboro», запальничка червоного кольору «Big», мобільний телефон «Sigma», з метою збереження речових доказів з позбавленням права розпорядження, відчуження та користування вказаним майном.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а власником - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1
07.11.2025