Справа № 308/16020/25
3/308/7408/25
10 листопада 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Хамник М.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Чопським ВМ Ужгородського РВ, 09.09.2008 року, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи: не працює, раніше не притягався до адміністративної відповідальності,
за адміністративні правопорушення, передбачені ст.173 КУпАП, -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли матеріали справ про адміністративне правопорушення за №308/16020/25 (провадження №3/308/7408/25), №308/16028/25 (провадження №3/308/7410/25), №308/16031/25 (провадження 3/308/7411/25) та №308/16039/25 (провадження 3/308/7415/25) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому спільний розгляд цих справ є доцільним.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №695249 від 24.10.2025 року, 28.09.2025 року близько 02год. 40хв., на парковці залізничного вокзалу м.Чоп, площа Європейська, 5, гр. ОСОБА_1 за допомогою викрутки умисно здійснив пошкодження заднього правого колеса на автомобілі БМВ 520 Д державний номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив спокій власниці даного транспортного засобу ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №768004 від 24.10.2025 року, 28.09.2025 року близько 02год. 35хв., на парковці залізничного вокзалу м.Чоп, вул.Йосипа Бокшая, гр. ОСОБА_1 за допомогою викрутки умисно здійснив пошкодження заднього та переднього правого колеса на автомобілі фольцваген джета державний номерний знак НОМЕР_3 , чим порушив спокій власниці даного транспортного засобу ОСОБА_3 , чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №695250 від 24.10.2025 року, 28.09.2025 року близько 02год. 30хв., на парковці залізничного вокзалу м.Чоп, вул.Йосипа Бокшая, 2, гр. ОСОБА_1 за допомогою викрутки умисно здійснив пошкодження двох задніх коліс на автомобілі Шкода Октавія державний номерний знак НОМЕР_4 , чим порушив спокій власника даного транспортного засобу ОСОБА_4 , чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №768003 від 24.10.2025 року, 28.09.2025 року близько 02год. 35хв., на парковці залізничного вокзалу м.Чоп, вул.Йосипа Бокшая, 5, гр. ОСОБА_1 за допомогою викрутки умисно здійснив пошкодження заднього та переднього правих коліс на автомобілі Фольцваген поло державний номерний знак НОМЕР_5 , чим порушив спокій власниці даного транспортного засобу ОСОБА_5 , чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надіслання йому судової повістки, яка вручена йому особисто, а також шляхом надіслання SMS-повідомлення на номер телефону повідомлений ним при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Про причини неявки не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Дослідивши адміністративні матеріалі, приходжу до наступного висновку:
Статтею 173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Виходячи з диспозиції цієї норми закону, суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і обов'язковим мотивом - неповагою до суспільства (хуліганські спонукання), тобто прагненням показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок -це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Згідно з матеріалів справ, 28.09.2025 в період часу з 02 год. 20 хв. по 03 год. 30 хв. гр.. ОСОБА_1 за допомогою викрутки умисно пошкодив колеса на автомобілях, які були припарковані поблизу залізничного вокзалу станції Чоп.
Зі змісту письмових пояснень ОСОБА_1 від 24.10.2025, слідує, що останній розуміє, що 28.09.2025 близько з 02 год. 00 хв. по 03 год. 00 хв. вчинив неправильно, здійснивши пошкодження великої кількості автомобілів в м. Чоп. При цьому точну кількість та марки автомобілів, на яких пошкодив колеса шляхом їх проколювання, не пам'ятає
При цьому матеріали справи містять рапорт від 28.09.2025, з якого вбачається, що 28.09.2025 отримано заяву та зареєстровано ЄО за №15016 від 28.09.2025 як «умисне пошкодження майна». В результаті опрацювання встановлено наступне: 28.09.2025 о 07 год. 57 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою м. Чоп, вул. Головна, 55, повідомив про те, що в ніч на 28.09.2025 на паркові військової частини НОМЕР_6 невідома особа пошкодила 5 автомобілях колеса. Заявник ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Матеріали справи не містять інформації про розгляд заяви ОСОБА_4 та чи було внесені відомості за його зверненням до ЄРДР.
Також, до матеріалів справ долучені письмові пояснення ОСОБА_4 від 28.09.2025, письмові пояснення ОСОБА_6 від 28.09.2025, письмові пояснення ОСОБА_7 від 28.09.2025, письмові пояснення ОСОБА_2 від 28.09.2025, з яких слідує, що зранку 28.09.2025 виявили на своїх автомобілях пошкоджені колеса.
Відповідно до ч. 1 ст. 296 КК України, хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, за що передбачено відповідальність у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.
Частиною другою статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК
Статтею 214КПК України визначено, що слідчий, прокурор після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування під час якого прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження та надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Розглядаючи матеріали даної справи, суд приймає до уваги висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені в Узагальненні "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування" від 12 січня 2017 року. Зокрема в пункті 2 висновків Узагальнення вказано, що якщо особа звертається з певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов'язаних із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то це звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах (тобто в порядку Закону України «Про звернення громадян»). Також неправильно (з цих же міркувань) розглядати заяви, які, на думку уповноважених суб'єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст. 214 КПК, а які таких відомостей не містять, - за правилами Закону України «Про звернення громадян», оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів звернень.
Отже, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Згідно п. 3 висновку Узагальнення, з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Оскільки було спричинено майнові збитки, то в діях ОСОБА_1 вбачається склад кримінального правопорушення.
Поряд з цим, згідно із ч.4 ст.26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого.
Відповідно до п.1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, в тому числі, статтею125,126,129 КК України. Разом з тим, ст.194, ст.296 КК України до вказаного переліку не входить.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006року №10 «Про судову практику у справах про хуліганство» при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того,що відповідно до ч.1ст.296 КК хуліганство-це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом,його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно п. 5 вказаної постанови Пленуму за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.
Натомість, всупереч вимогам ст. 214 КПК України, відомості за заявою потерпілого про кримінальне правопорушення до ЄРДР не внесено.
З досліджених матеріалів справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що дії ОСОБА_1 можуть мати ознаки кримінального правопорушення, проте вказаним обставинам не надано жодної правової оцінки, оскільки до складених матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долучено постанови про закриття кримінального провадження за вчинене, а тому це фактично унеможливлює прийняття судом рішення щодо останнього, оскільки згідно ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
У відповідності до ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в адміністративному порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
При цьому закон не вимагає, щоб на момент направлення матеріалів прокурору чи органу досудового розслідування суд з достовірністю встановив усі елементи складу злочину. Для ініціювання питання про проведення досудового розслідування достатньо наявності в діях особи, яка притягається до відповідальності, ознак кримінального правопорушення.
Відповідно до п.15 Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006 р. «Про судову практику у справах про хуліганство», суди не повинні застосовувати заходи адміністративного стягнення, передбачені ст.173КпАП, щодо осіб, дії яких містять ознаки злочинів (самоправство, завдання побоїв, заподіяння легких тілесних ушкоджень та ін.) або проступків, що не є дрібним хуліганством.
Зважаючи на викладене та вимоги ч. 2 ст.284 КУпАП справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст.173 КУпАП підлягає закриттю з направленням матеріалів справи органу досудового розслідуванню для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення ОСОБА_1 , кримінального правопорушення та організації проведення досудового розслідування.
При цьому, направляючи справу для проведення досудового розслідування, суд заздалегідь не вирішує питання про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, а також про правову кваліфікацію його діянь, оскільки з'ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо наявності умислу, вини, причинно-наслідкового зв'язку та надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.9,253,294 КУпАП, суддя,-
Об'єднати матеріали справ про адміністративне правопорушення за №308/16020/25 (провадження №3/308/7408/25), №308/16028/25 (провадження №3/308/7410/25), №308/16031/25 (провадження 3/308/7411/25) та №308/16039/25 (провадження 3/308/7415/25) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та присвоїти справі єдиний номер №308/16020/25 (провадження №3/308/7408/25).
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП - закрити у зв'язку з передачею матеріалів органу досудового розслідування.
Направити матеріали про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.173КУпАП до ВП№1 Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області,як такі, що мають ознаки складу кримінального правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник