Справа № 308/97/25
30 червня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному проваджені, відомості щодо якого 24.10.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023070000000252 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 та ч.3 ст. 368 КК України
На розгляд Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023070000000252 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 та ч.3 ст. 368 КК України.
Відповідно до вимог ст. 314 КПК України згідно з ухвалою суддіУ жгородського міськрайонного суду у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні заперечила проти призначення судового розгляду за обвинувальним актом у кримінальному провадженні за № 42023070000000252 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 та ч.3 ст. 368 КК України. Заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, яке мотивувала тим, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 не відповідає вимогам КПК України, а саме сторона захисту вважає, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023070000000252 була порушена процедура визначення (призначення) слідчого та слідчої групи відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області для здійснення досудового розслідування, оскільки усі рішення про визначення слідчого у кримінальному провадженні та про створення групи слідчих були прийняті підполковником поліції ОСОБА_6 , який є начальником відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності у складі СУ ГУНП в Закарпатській області, який не був за сенсом п.8 ч.1 ст. 3 КПК України керівником органу досудового розслідування, а отже не мав повноважень на прийняття вказаних процесуальних рішень. Відповідно, згідно з п. 17 ч.1 ст. 3, ч.2 ст. 40 КПК України, як наслідок такого порушення слідчі слідчої групи у даному кримінальному провадженні діяли як не уповноважені на те особи, що виключало здійснення ними будь-яких процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42023070000000252, в тому числі складення та підписання обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування. За таких обставин, повідомлення про підозру ОСОБА_5 також було здійснено неналежним суб'єктом, отже він не набув статусу підозрюваного, відтак відсутніми є підстави для складення відносно нього обвинувального акту та направлений до суду прокурором обвинувальний акт не підлягає розгляду по суті.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання захисника.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечив проти клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд доходить наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Положеннями п.3 ч.3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Вимоги до обвинувального акту визначені ст. 291 КПК України, яка, містить вичерпний перелік відомостей, що повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Так, відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
Обвинувальний акт повинен містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт щодо обвинувачення ОСОБА_5 , який надійшов на розгляд до Ужгородського міськрайонного суду, складено старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 і підписано та затверджено процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Підставою для повернення обвинувального акта прокурору сторона захисту зазначає порушення процедури визначення (призначення) слідчого та слідчої групи для здійснення досудового розслідування, а визначення таких підполковником поліції ОСОБА_6 , який є начальником відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності у складі СУ ГУНП в Закарпатській області, який, на думку сторони захисту, не є керівником органу досудового розслідування, в розумінні п.8 ч.1 ст. 3 КПК України.
Разом з тим, суд відхиляє вказані твердження сторони захисту, з наступних підстав.
Згідно з п. 17 ч.1 ст. 3 КПК України, слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Зі змісту положень п. 1 ч. 2 ст. 39 та ч. 1 ст. 214 КПК України слідує, що визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, належить до компетенції керівника органу досудового розслідування.
Пунктом 8 ч.1 ст. 3 КПК України визначено, що керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки та заступники зазначених посадових осіб, які діють у межах своїх повноважень, перший заступник або заступник Директора Державного бюро розслідувань, заступник директора територіального управління Державного бюро розслідувань, керівник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу органу Державного бюро розслідувань, керівник Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів органу Бюро економічної безпеки України, керівник Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, а також заступники зазначених посадових осіб, які діють у межах своїх повноважень.
Суд враховує висновки Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладені у постанові від 24.01.2023 року у справі № 663/3293/20, згідно з якими Верховний Суд зазначив, що доводи захисника про відсутність у т.в.о. начальника відділу СУ ГУНП в Херсонській області повноважень визначати слідчого є неспроможними, оскільки згідно з п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України керівником органу досудового розслідування є, зокрема, начальник відділу органу Національної поліції. Тому суди попередніх інстанцій, спростовуючи аналогічні доводи сторони захисту, правильно послалися на положення статей 3, 38, 39 КПК України та обґрунтовано вказали, що зазначена особа відповідно до займаної посади мала відповідні повноваження керівника органу досудового розслідування.
За таких обставин, враховуючи, що у ході дослідження обвинувального акту судом встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023070000000252 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 та ч.3 ст. 368 КК України відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки містить відомості, які передбачені пункти з 1 по 9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний, визначеним керівником органу досудового розслідування, слідчим, який його складав та прокурором, який його затвердив і до нього додані передбачені кримінальним процесуальним законом додатки, суд доходить висновку, що клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , про повернення обвинувального акту прокурору до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 291, 314, 372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному проваджені, відомості щодо якого 24.10.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023070000000252 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 та ч.3 ст. 368 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1