Справа № 307/4358/25
Провадження № 1-кс/307/711/25
07 листопада 2025 року м.Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, у кримінальному провадженні №12025071160000679 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.11.2025 року,
Cлідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області майор старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 06 листопада 2025 року, близько 20 години, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи свої дії, спрямовані на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, тримаючи в руках каністру наповнену легкозаймистою запальною рідиною світлих нафтопродуктів (бензин, газ, дизельне паливо), облив належний на праві власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_1 , транспортний засіб - автомобіль марки: «Skoda», моделі: «Superb», державний номерний знак « НОМЕР_1 », який перебував у користуванні потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_1 , після чого маючи при собі джерело запалювання у вигляді відкритого вогню, підпалив розлиту речовину, через, що було пошкоджено задню частину вищевказаного автомобіля, чим завдав потерпілій ОСОБА_9 , матеріальних збитків.
Слідчий вказує, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, а саме в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу.
07 листопада 2025 року, о 00 годині 03 хвилин ОСОБА_5 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
07 листопада 2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , громадянину України, українцю, із повною загальною середньою освітою, не працюючому, одруженому, раніше не судимому, було повідомлено, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Вина ОСОБА_5 , підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: допитами свідків, протоколом огляду місця події, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий зазначає, що беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке Законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки злочин вчинення якого інкримінується обвинуваченому є тяжким, а тому міра покарання за такий злочин може бути підставою та мотивом переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.
Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польща, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, дають підстави вважати, що останній, усвідомлюючи тяжкість злочинів та невідворотність покарання за їх вчинення, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як через пункти пропуску так і поза межами пунктів пропуску через державний кордон України, а також переховуватись на території України.
Також, незаконно впливати на свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, оскільки проживає з ними безпосередньо у одній місцевості; вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити вчиняти аналогічні злочини, зокрема шляхом впливу на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом недотримання своїх обов'язків передбачених ч.7 ст.42 КПК України; вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказане підтверджується тим фактом, що ОСОБА_5 хоч і являється раніше не судимим, однак обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
Вказані ризики наразі залишаються реальними і триваючими, продовжують об'єктивно існувати, тому вважає, що тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним.
Слідчий вказує, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.
У зв'язку з вищезазначеним, просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, строком на 60 днів без визначення застави.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали в повному обсязі та просили застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Підозрюваний в судовому засіданні заперчив щодо задоволення клопотання та просив звільнити його з під варти та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник в судовому засіданні просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави.
Заслухавши думку прокурора, з приводу внесеного клопотання, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025071160000679, відомості про яке 06.11.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
З протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.11.2025 року вбачається, що ОСОБА_10 , мешканка АДРЕСА_2 повідомила про підпал автомобіля та просила притягнути до відповідальності ОСОБА_5 , який 06.11.2025 року близько 19 години 50 хвилин підпалив її автомобіль марки "Шкода", державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.6-7).
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 затримано 00 год. 03 хв. 07 листопада 2025 року (а.с.16-19).
7 листопада 2025 року ОСОБА_5 слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , погоджену прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України (а.с. 47-49).
Статтею 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.5), протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с.6-7), протоколом огляду місця події від 06.11.2025 (а.с.8-11), свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.12), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.11.2025 (а.с.13), протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 07.11.2025 (а.с.16-19), протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та ОСОБА_14 від 07.11.2025 (а.с.26-40, актом про пожежу від 06.11.2025 (а.с.41-44).
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_5 на даній стадії досудового розслідування.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні слідчий суддя виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч.2 ст. 194 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, характер пред'явленої підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише його прав, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, вік підозрюваного міцність соціальних зв'язків, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, відсутність постійного місця роботи та майновий стан підозрюваного.
При вирішенні клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя враховуючи санкцію ч. 2 ст. 194 КК України, якою визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, керується положеннями п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, згідно якої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Беручи до уваги наведене та вивчені матеріали внесеного клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, може незаконно впливали на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, зважаючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу ОСОБА_5 слідчий суддя вважає, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення.
Доводи сторони захисту зазначених висновків суду не спростовують.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченим судом, на даному етапі не встановлено та сторонами кримінального провадження не наведено.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.5 ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію розгляду в даному провадженні, слідчий суддя вважає за можливе одночасно визначити підозрюваному заставу як альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя виходить з вимог ч. 4 та п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених цим Кодексом, становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбаченого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», (3028 грн.) складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 194, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання 00 год. 03 хв. 7 листопада 2025 року.
Строк дії ухвали закінчується 5 січня 2026 року, включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: у розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) встановленого станом на 01 січня поточного року, що становить 3028 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок -UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м.Київ; Код банку (МФО): 820172, призначення платежу - застава.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань №9".
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань №9" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, прокурора Тячівської окружної прокуратури та слідчого суддю Тячівського районного суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділення Тячівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , а організацію виконання ухвали про взяття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту доручити прокурору Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 11 листопада 2025 року о 8 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1