Номер провадження: 11-сс/813/1948/25
Справа № 521/15656/25 1-кс/521/3455/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
22.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 18.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025163470000707 від 26.07.2025 відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 358 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 18.09.2025 задоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.11.2025, з визначенням розміру застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 гривень.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що наявністю обґрунтованої підозри, ризиків передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею судовим рішенням прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі посилається на обґрунтованість підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 1500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки його протиправна діяльність носить системний характер, він може накопичити значні грошові кошти.
Крім того, звертає увагу, що за один пакет виготовлених підроблених документів підозрюваний отримував суму у розмірі 1000 доларів США, а під час обшуку у нього було виявлено щонайменше 10 готових пакетів документів на різних осіб.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу якою застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити розмір застави у розмірі 1500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши: суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Під час апеляційного розгляду ніким не оспорюється обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_8 , у зв'язку з чим у цій частині відповідна правова оцінка апеляційним судом не надається.
Зважаючи на обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_8 злочинів, а також можливої міри покарання, яка може бути йому призначена у разі визнання винним, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та прийнятим з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки є об'єктивні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі доведеності його вини, апеляційний суд переконаний, що на теперішній час існує ризик того, що підозрюваний може здійснити спроби переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України).
Крім того, дії, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 пов'язані з незаконним перетином державного кордону іншими особами, що робить можливим для нього самим скористатися такою можливістю та покинути територію України.
При цьому, апеляційний суд враховує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений (підозрюваний) може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїда проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
При встановленні наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України- впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється в скоєнні кримінальних правопорушень, по яким на даний час продовжується проведення необхідних слідчих дій, у зв'язку з чим, апеляційний суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
Покази свідків, які ще не допитані, або в додатковому допиті яких може виникнути необхідність, мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого судового розгляду. Перебуваючи на свободі, підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на свідків, схиляючи їх до зміни показів в рамках даного кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, апеляційний суд погоджується зі слідчим суддею, щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику повторного вчинення кримінального правопорушення чи продовження злочинної діяльності, оскільки у ОСОБА_8 відсутнє постійне місце роботи та джерело доходів, він підозрюється у здійсненні корисливого незаконного переправлення осіб через державний кордон України, заробляючи таким чином на проживання.
Одночасно апеляційний суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Обставини, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлені не були.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, за даних обставин є недоцільним, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_10 .
Разом з тим, оцінюючи доводи апеляційної скарги стосовно розміру застави, апеляційний суд вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави не буде в повній мірі достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що слідчий у поданому до суду першої інстанції клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків в розмірі 1500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 4 026 000 грн (чотири мільйони двадцять шість тисяч) гривень, оскільки його протиправна діяльність носить системний характер, він може накопичити значні грошові кошти.
Крім того, зазначив, що за один пакет виготовлених підроблених документів підозрюваний отримував суму у розмірі 1000 доларів США, а під час обшуку у нього було виявлено щонайменше 10 готових пакетів документів на різних осіб.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя навів положення закону, практику ЄСПЛ та обставини, які необхідно враховувати при визначені розміру застави та в подальшому пославшись на частину ч. 5 ст. 182 КПК України, послався на необхідність її визначення у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 гривень, фактично не обґрунтовуючи належним чином такий розмір застави.
Зазначені порушення вимог кримінального процесуального закону, які полягали у недотриманні вимог ч. 5 ст. 182 КПК України та визначення розміру застави у певних розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вказують на допущення слідчим суддею істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та необхідність скасування ухвали.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов'язків підозрюваним. Отже, оскільки законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду.
За усталеною судовою практикою суду на виключність випадку для визначення розміру застави вище визначеної КПК України межі впливають: тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа; обставини кримінального правопорушення; правовий статус підозрюваного та/або правовий статус особи, якій пропонувалась неправомірна вигода, мета надання неправомірної вигоди, а також вид співучасті та роль підозрюваного; розмір спричиненої (попередженої) шкоди чи неправомірної вигоди; спосіб імовірного вчинення злочину; майновий стан підозрюваного та/або близьких осіб.
В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010 року, заява №12050/04) зазначається, що заявник, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника та шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Отже, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Відповідно дотримуючись балансу цих інтересів, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_10 обвинувачується у організації незаконного перетину державного кордону особами призивного віку в умовах дії воєнного стану на території України, з корисливих мотивів, що свідчить про наявність значного суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні, оскільки, вчинення злочинів, які кваліфікуються за статтею 332 КК України, має стабільну динаміку зростання та несе реальні ризики для національної безпеки нашої держави.
З урахуванням наведеного, на думку колегія суддів, у цій справі наявна виключність випадку та застава, у визначеним слідчим суддею 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на підозрюваного обов'язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження; тяжкістю кримінального правопорушення; характеру інкримінованого кримінального правопорушення, обставинами його вчинення; наявністю у цьому кримінальному провадженні значного суспільного інтересу, майнового стану підозрюваного та членів його сім'ї.
Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 1500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 542 000 грн.
На думку апеляційного суду, саме такий розмір застави буде співмірним з існуючими у кримінальному провадженні ризиками та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, який буде з одного боку утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
Згідно ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи суду, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Керуючись статтями 183, 196, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 18.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025163470000707 від 26.07.2025 відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 358 КК України - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025163470000707 від 26.07.2025 відносно ОСОБА_8 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 14.11.2025, в межах строку досудового розслідування, з визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 , обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 1500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4 542 000 грн (чотири мільйона п'ятсот сорок дві тисячі) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок: Отримувач: Одеський апеляційний суд, Код ЄДРПОУ отримувача: 42268321; р/р UA308201720355299001001086720; банк: ДКСУ в м. Київ; МФО 820172.
У разі внесення застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_8 , з-під варти та покласти на підозрюваного ОСОБА_8 наступні процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, визначеними слідчим та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
- не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 або заставодавцю наслідки невиконання обов'язків, передбачених ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, а саме: у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії обов'язків становить до 14.11.2025.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено 24.10.2025 о 09:00 годин в залі судових засідань №10 Одеського апеляційного суду.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4