Провадження номер 3/741/905/25
Єдиний унікальний номер 741/1621/25
іменем України
06 листопада 2025 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Крупини А.О.,
з участю секретаря судового засідання Кузьменка І.С.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення (протокол № 445/25-01-07-01-01 від 21 серпня 2025 року) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , працює директором ТОВ «Носівське ХПП»,
за ч. 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
20 жовтня 2025 року після доопрацювання до Носівського районного суду Чернігівської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, які передані у провадження судді Крупини А.О.
Головним державним інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Чернігівській області Дрань І.І. при проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ «Носівське ХПП» (податковий номер 00957838), результати якої оформлено актом від 08 серпня 2025 року № 14417/ж5/25-01-07-01-01, встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 , директор ТОВ «Носівське ХПП» (податковий номер 00957838), вчинив правопорушення порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме порушення платником податків;
П. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 200.4, ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) внаслідок чого:
-занижено податку на додану вартість на загальну суму 404 322 грн., в тому числі за квітень 2022 року на суму 404 322 грн.;
-завищено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 528 668 грн., в тому числі за березень 2025 року на суму 528 668.
п. 5, п. 6, п. 10 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 N?318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п. 44.2 ст.44, п.134.1 ст. 134, п.п. 140.4.4 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого:
-занижено податку на прибуток на загальну суму 493 892 грн., в тому числі за 2022 рік на суму 493 892 грн.
-завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на суму 3 920 376 грн., в тому числі за 3 місяці 2025 року на суму 3 920 376 грн.
3. Розділу IV «Порядку заповнення додатків до податкового розрахунку що містять інформацію щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу» зі змінами та доповненнями, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. № 4, (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020р. № 773).
Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
У судове засідання 06 листопада 2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності за наявними матеріалами.
Разом з цим, 22 жовтня 2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування клопотання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, зазначає, що, не погоджуючись з викладеними в акті перевірки та виданими на підставі цих висновків ППР, ТОВ «Носівське ХПП» оскаржило їх відповідно до приписів п. 56.1 ст. 56 ПК України спочатку в адміністративному порядку, а після закінчення процедури адміністративного оскарження 06 жовтня 2025 року звернулося з позовом до Чернігівського адміністративного окружного суду. Уважає, що порушення встановленого порядку ведення податкового обліку, засвідчене контролюючим органом внаслідок податкової перевірки, може утворювати склад адміністративного правопорушення лише за умови та з моменту наявності узгодження податкових повідомлень-рішень. Отже, на момент розгляду даної справи позовна заява ТОВ «Носівське ХПП» не розглянута, а, отже, грошове зобов'язання не набуло статусу узгодженого. До клопотання додано копію ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року (справа № 620/11141/25) про відкриття провадження у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Носівське хлібоприймальне підприємство» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 вересня 2025 року.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.
Так, статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.
Об'єктивною стороною правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є, в тому числі, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків.
Обов'язковою ознакою правопорушення, яке інкримінується працівниками ДПС ОСОБА_1 має бути порушення ведення податкового обліку.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ГУ ДПС у Чернігівській області до суду, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, надано наступні докази: копію акта перевірки від 08 серпня 2025 року № 1441/Ж5/25-01-07-01-01, копію наказу від 30 листопада 2018 року № 85 про призначення ОСОБА_1 директором ТОВ «Носівське ХПП», копію Акту неявки посадової особи ТОВ «Носівське ХПП» для складання протоколу про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2023 року, корінець повідомлення від 03 вересня 2025 року про виклик посадових осіб ТОВ «Носівське ХПП» до ГУ ДПС у Чернігівській області для розгляду заперечень до акту перевірки від 08 серпня 2025 року, копію корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення адресату - ТОВ «Носівське ХПП» від 11 вересня 2025 року, копію корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення адресату - ТОВ «Носівське ХПП» від 22 вересня 2025 року, копію довідки Укрпошти про причини повернення/досилання/зберігання поштового відправлення.
Суд насамперед зважує на те, що п. 86.1. ст. 86 ПК України передбачено, що акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Згідно з положеннями ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.
Тобто акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки посадових осіб ГУ ДПС щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому, сам по собі акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність.
Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і ніяким чином не породжують правових наслідків для платників податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, зокрема і дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладених у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Дана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі №П/811/2893/14.
Таким чином, на переконання суду, акт перевірки не може слугувати єдиним належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового Кодексу акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Отже, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.
Суд констатує той факт, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на узгодженість податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами розгляду акту перевірки, результати якої оформлено актом від 08 серпня 2025 року № 14417/ж5/25-01-07-01-01.
Крім того, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини»).
Окрім того, відповідно до статті 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Тобто при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї були визначені.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів у справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
Отже, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні та належні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, обов'язок доводити вину особи покладається на обвинувача, тобто на органи та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.
Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 163-1, ст. ст. 245, 247, 251, 283-285 КУпАП, суд
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області.
Суддя Анатолій КРУПИНА