Справа №751/3812/25
Провадження №3/751/1463/25
29 жовтня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Діденко А.О.
за участю секретаря Рак Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно протоколу ОСОБА_1 інкримінувалося що 16.04.2025 о 16 год 30 хв 00 сек в м. Чернігів, вул. Текстильників 11 в м. Чернігів водій ОСОБА_1 керував тз Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці які не реагують на світло, порушення мови, підвищена жвавість ходи та мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в лікарні в лікаря-нарколога відмовився, чим порушив пункт 2.5. ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні захисник особи, щодо якої складено адміністративний протокол, адвокат Хайтов П.В. винуватість особи не визнав. Надав пояснення за змістом якого інкриміновані особі ознаки наркотичного сп'яніння, які слугували підставою для направлення особи на проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння не відповідали дійсності, що підтверджується випискою КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» №284 із медичної карти за самозверненням ОСОБА_1 від 25.04.2025, за містом якої 16.04.2025 було проведено огляд особи за самозверненням для визначення стану наркотичного сп'яніння, результат - тверезий. Також повідомив, що ОСОБА_1 є громадянином Азербайджану, в Україні перебував тимчасово, не володіє ані українською, ані російською мовою на рівні, достатньому для розуміння прав та обов'язків у межах провадження в справі про адміністративне правопорушення, водночас перекладача особі не було забезпечено. Просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив суд.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пояснення захисника, суд дійшов такого висновку.
Як вбачається з відеозапису, виконаного відеореєстратором працівників поліції, 16.04.2025 о 16 год 21 хв був зупинений зазначений у протоколі у справі про адміністративне правопорушення транспортний засіб (місце зупинки та водій, що перебуває за кермом, не відомі). У салоні даного транспортного засобу перебуває двоє пасажирів, а саме - невідома особа та ОСОБА_1 . У ході перевірки документів у водія працівники поліції повідомляють особі, яка перебуває за кермом транспортного засобу, про виявлені ними ознаки наркотичного сп'яніння та висловлюють вимогу пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння. Початково водій (невідома особа) погоджується на проходження огляду, однак у подальшому виникає суперечка із працівниками поліції, яка була ініційована третьою (невідомою) особою, яка перебувала в салоні автомобіля, яка називається військовослужбовцем, та висловлює образи та погрози в адресу працівників поліції. При цьому необхідно зазначити, що як особа, що початкова була водієм, так і ОСОБА_1 поводяться спокійно, неодноразово намагаються заспокоїти третього пасажира транспортного засобу. На даному етапі ситуація закінчується тим, що особи залишають місце події та працівники поліції відпускають їх зазначивши, що водій не може перебувати за кермом, за кермо транспортного засобу сідає ОСОБА_1 .
У подальшому, а саме о 16 год 31 хв, транспортний засіб повторно зупинений екіпажем поліції в м. Чернігові по вул. Текстильників 11, А, під керуванням ОСОБА_1 . У ході перевірки документів в ОСОБА_1 о 16 год 40 хв йому повідомляються ознаки наркотичного сп'яніння: підвищена жвавість ходи та мови; дуже звужені зіниці очей, порушення мови та висловлюється вимога пройти огляд в лікаря-нарколога на визначення стану наркотичного сп'яніння.
У подальшому позиція ОСОБА_1 неодноразово змінюється, останній то погоджується, то відмовляється від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, аргументуючи це незгодою з діями працівників поліції. Триває певна суперечка, у ході якої знову ж таки найбільш активну участь бере третя особа, яку ініші учасники, у т.ч. ОСОБА_1 намагаються заспокоїти.
О 16 год 45 хв працівниками поліції роз'яснюються ОСОБА_1 процесуальні права, у тому числі право залучити перекладача.
О 16 год 45 хв ОСОБА_1 зазначає: «Давайте пройдемо огляд». Працівник поліції: «Ви ж уже відмовилися».
О 16 год 48 хв ОСОБА_1 зазначає, що йому потрібен перекладач, а також зазначає ламаною російською мовою: «Напіші протокол, і я куда надо завтра я ображаюсь. Мне нужен адвокат, я просто нє понімаю. С переводчіком куда надо я пойду.»
О 16 год 51 хв ОСОБА_1 : «Пішітє протокол… что надо, куда надо, я буду обращаться».
Суд окремо звертає увагу, що відмова від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння має місце тоді, коли особа усвідомлює суть процесуальної дії та її правові наслідки. При цьому, на працівникі поліції покладено обов'язок коректно роз'яснити особі порядок проходження огляду та наслідки відмови від його проходження. Водночас з наведеного діалогу вбачається, що ОСОБА_1 не до кінця усвідомлює правові наслідки складення адміністративного протоколу, зокрема відсутність для нього можливості в подальшому самостійно звернутися для проведення огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, а навпаки вважає, що зможе в подальшому звернутися до суду чи іншого органу для доведення своєї позиції із залученням перекладача.
У подальшому, а саме о 17.00 має місце наступна ситуація - ОСОБА_1 уточнює у працівників поліції куди саме йому необхідно звернутися в подальшому, і працівниками поліції повідомляється про розгляд справи в Новозаводському районному суді міста Чернігова за викликом. У відповідь на що особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення запитує в працівників поліції: «І я офіціально потом пойду в нарколожє?» (ламаною російською мовою очевидно мається на увазі можливість подальшого самозвернення до лікаря-нарколога у відповідний заклад охорони здоров'я). У відповідь на що працівник поліції ствердно відповідає: «Можете». ОСОБА_1 відповідає: «Нє вопрос».
Складення адміністративного протоколу розпочинається пізніше, а саме о 17 год 14 хв.
Як уже було зазначено, у подальшому, а саме у той же день 16.04.2025 о 21 год 20 хв ОСОБА_1 звернувся до КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», що підтверджується випискою №284 із медичної карти за самозверненням ОСОБА_1 від 25.04.2025, за містом якої 16.04.2025 було проведено огляд особи за самозверненням для визначення стану наркотичного сп'яніння із проведенням аналізів біологічних зразків на вміст наркотичних засобів, результат - «тверезий».
З наведених обставин слід зробити висновок, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на визначення наркотичного сп'яніння, а проходження такого огляду не в супроводі працівників поліції, а за самозверненням мало місце внаслідок невірного роз'яснення працівниками поліції дійсних правових наслідків і фактичного повідомлення особі некоректних наслідків проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння за самозверненням.
Згідно вимог закону огляд в медичному закладі на визначення стану сп'яніння здійснюється в супроводженні працівників поліції, а не самостійно.
Згідно із частиною 4 статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Водночас, оскільки в даному випадку працівниками поліції було повідомлено особі некоректні правові наслідки відмови від проходження огляду в супроводі працівників поліції у виді недопустимості отриманого в такий спосіб висновку лікаря-нарколога, і особа, щодо якої складено адміністративний протокол, по суті діяла на виконання роз'яснення працівника поліції, що зафіксовано на відеозаписі, суд не може не взяти до уваги складений за самозверненням особи висновок КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», що відображений у виписці №284 із медичної карти за самозверненням ОСОБА_1 від 25.04.2025, згідно якого останній не мав стану наркотичного сп'яніння та не мав відповідних ознак наркотичного сп'яніння.
Суд не може не звернути увагу також і на висновок, наведений у постанові Київського апеляційного суду від 28.04.2025 у справі №759/2834/25, якою констатовано порушення закону в діях працівника поліції у зв'язку із згодою особи пройти огляд: «… отримавши згоду особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, яка висловлена до моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення, працівник поліції зобов'язаний був виконувати вимоги п. 2, 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Як уже відзначалося, о 16 год 45 хв ОСОБА_1 зазначає: «Давайте пройдемо огляд». Працівник поліції: «Ви ж уже відмовилися». Натомість отримавши таку згоду, працівники поліції ще о 16 год 45 хв повинні були не продовжувати подальший діалог на місці (тривав довгий перегляд та перевірка документів, у тому числі з'ясування наявності посвідки на проживання, спілкування із третіми особами тощо), а повинні були доставити ОСОБА_1 для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння до лікаря-нарколога у відповідний медичний заклад, однак працівники поліції продовжували дії, спрямовані на підготовку до оформлення адміністративного протоколу (фактичне складення якого розпочалося о 17 год 14 хв).
Із наведеного слід дійти висновку, що дії особи, щодо якої складено адміністративний протокол, що були кваліфіковані працівниками поліції як відмова від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, в дійсності були зумовлені нерозумінням останнім специфіки процедури огляду та правових наслідків непроходження такого огляду в супроводі працівників поліції, та прямим фактом повідомлення працівниками поліції недостовірної інформації щодо нібито можливості проходження огляду в подальшому за самозверненням (що і було зроблено особою в подальшому), а також фактичним ігноруванням згоди на проходження огляду, висловленої о 16 год 45 хв (тобто до складення адміністративного протоколу).
Суд також нагадує, що в силу висновків ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та «Лучанінова проти України» провадження у справі про адміністративні правопорушення є «кримінальним провадженням» для цілей ст. 5 та 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ), а отже винуватість особи має бути доведена зібраними державним органом доказами за стандартом «поза розумним сумнівом».
Про «кримінальний характер» даного провадження в світлі ЄКПЛ свідчить і тяжкість санкцій, що можуть бути застосовані до особи згідно статті 130 КУпАП, зокрема позбавлення спеціального права (права керування транспортним засобом), що є аналогічним одному з видів покарань, передбачених Кримінальним кодексом України, а також застосування штрафу в сумі, яка відповідає сумам штрафів, передбачених КК України за окремі види кримінальних правопорушень.
Європейський суд з прав людини висловлювався щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст. 6-3, підпункт (е) означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа Шабельник проти України, рішення від 19 лютого 2009 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, в провадженні у справі про адміністративне правопорушення мають бути забезпечені права, передбачені ст. 268 КУпАП, у тому числі право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.
Як вбачається із відеозапису, ОСОБА_1 при складенні адміністративного протоколу дійсно повідомляв працівників поліції про неможливість ознайомлення із ним внаслідок нерозуміння української мови на достатньому рівні. Як вбачається, о 17 год 22 хв одна із осіб, що наявні на місці подій, перекладає зміст протоколу та роз'яснює правові наслідки у виді санкції за ч. 1 ст. 130 КУпАП вже після складення протоколу.
Суд зауважує, що питання залучення перекладача за кошти держави при складенні адміністративних протоколів, КУпАП та іншими актами законодавства України напряму не врегульовано, і суд не може погодитися із аргументами захисту про те, що внаслідок незалучення працівниками поліції за кошти держави перекладача з азербайджанської мови безпосередньо на місці складення адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП протокол автоматично є недопустимим, як і з тим, що така можливість була об'єктивно існувала через обмежену кількість таких перекладачів.
Водночас суд зауважує, що навіть у разі об'єктивної неможливості безпосередньої участі перекладача з азербайджанської мови на місці складення протоколу, однак неповне розуміння особою української мови, у сукупності із такими обставинами, як неналежне роз'яснення працівниками поліції наслідків складення адміністративного протоколу (повідомлення недостовірної інформації про можливість подальшого проходження огляду за самозверненням) та фактичне ігнорування вираження особою згоди на проходження огляду (що мало місце о 16 год 45 хв), свідчить про відсутність об'єктивної можливості для суду трактувати дії особи як усвідомлену відмову від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в розумінні пункту 2.5 Правил дорожнього руху, із дійсним розумінням особою правових наслідків такої відмови.
Диспозиція статті 130 КУпАП, як і будь-якої іншої статті КУпАП, передбачає доведення вини особи (умислу або необережності), однак невірне розуміння особою порядку проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, зумовлене у тому числі й некоректним роз'ясненням такого порядку працівниками поліції, виключає винуватість особи у відмові від його проходження.
Додатково до викладеного суд не може не звернути увагу на те, що матеріали відеозапису з бодікамери працівників поліції не містять факту складення адміністративного протоколу щодо особи, яка початково керувала транспортним засобом о 16 год 21 хв, і якій було інкриміновано ознаки наркотичного сп'яніння, що у сукупності за наведеним вище зумовлює сумніви у об'єктивності та достовірності відомостей, наведених у адміністративному протоколі.
Заразом, згідно зі статтею 6 ЄКПЛ кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Водночас загальноприйнятним у кримінальному провадженні є стандарт доказування винуватості особи «поза розумним сумнівом».
Щодо стандарту доказування «поза розумним сумнівом означає» у постанові Касаційного кримінального суду у складі ВС від 21 січня 2020 року у справі №754/17019/17 було наведено такий правовий висновок: цей стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій. Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Однак досліджені судом докази, зокрема зміст відеозапису з бодікамери працівника поліції, не доводять винуватість особи за стандартом «поза розумним сумнівом», що зумовлює закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.
У даному випадку обов'язок доведення вини покладається на орган, уповноважений складати протоколи про адміністративні правопорушення, а будь-який сумнів з цього приводу трактується на користь особи якій інкриміноване вчинення такого порушення. Зокрема, такий обов'язок реалізується органом уповноваженим на складання протоколу за допомогою виготовлення відповідних процесуальних документів (протоколу) та збирання достатніх, достовірних, належних та допустимих доказів, для їх скерування на розгляд до суду.
Відповідно до ст. 247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33-35, 40-1, 124, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
Повний текст постанови суду складено 07.11.2025.
Суддя: А.О. Діденко