справа № 732/1399/25
провадження № 1-кп/732/131/25
11.11.2025 року місто Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , секретар - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня кримінальне провадження № 12025275560000052 внесене 01.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань по обвинуваченню за ч.1 ст. 125 КК України
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городня, Чернігівської області, українця, громадянина України, не працюючого, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого, раніше судимого: 1) 11.11.2010 Городнянським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст. 186 КК України до 4-х років позбавлення волі; 2) 19.08.2015 Городнянським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст. 185, ст. 198, ч.2 ст. 289, ст. 70 КК України до 5-ти років позбавлення волі; 3) 11.12.2020 Городнянським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільнився 03.01.2023; 4) 10.02.2025 Київським районним судом м. Одеси за ч.1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду на строк 1 рік,-
за участі учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 29.07.2025 близько 15 години 00 хвилин, знаходячись в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , з мотивів особистих неприязних відносин, переслідуючи мету вчиненні насильницьких дій, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілої та, бажаючи їх настання, умисно наніс своїй матері ОСОБА_5 , один удар кулаком правої руки по обличчю, в результаті чого заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, які згідно висновку експерта № 51 від 07.08.2025 відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що не спричинили розладу здоров'я.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству" № 2229-V111 під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного насильства, що вчиняються в сім'ї, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами Стамбул,11 травня 2011 рік, п.b ст.3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Вказаними умисними діями ОСОБА_3 у відповідності до ст. 1,3 Закону України « Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив домашнє насильство у формі фізичного насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 .
Обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав. У своїх показаннях суду розповів, що 29.07.2025, коли повернувся додому близько 15-тої години в будинок за адресою: АДРЕСА_2 , де на той момент проживав, виявив свою матір ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння. З цієї причини між ними виникла сварка під час якої він наніс своїй матері один удар кулаком правої руки по обличчю, у неї утворилися синці і вона викликала поліцію. У скоєному кається, у матері просив пробачення.
Потерпіла відмовилася давати показання, посилаючись на положення статті 63 Конституції України.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_3 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились в умисному легкому тілесному ушкодженні, спричиненому потерпілій ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує: характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, зокрема: кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 125 КК України належить до кримінальних проступків; наслідки, що настали у виді шкоди здоров'ю потерпілої; особу винного: його вік, сімейний стан, задовільну характеристику, стан здоров'я, відсутність непогашених судимостей. Обставинами, що обтяжують покарання винного є вчинення кримінального правопорушення щодо матері, тобто особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинх. Обставиною, що пом'якшує його покарання є щире каяття.
З урахуванням всіх встановлених обставин, суд вважає, що слід обрати за ч.1 ст. 125 КК України обвинуваченому покарання у виді штрафу, яке в санкції частини 1 ст. 125 КК України зазначене першим в шкалі зростання покарання за ступенем його суворості.
Так, умисне легке тілесне ушкодження карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Згідно частини 2 статті 53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.
Враховуючи майновий стан особи винного, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, те, що таке правопорушення вчинено відносно матері, штраф слід обрати в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також судом встановлено, що невідбутим покаранням за вироком Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2025 за ч.1 ст. 309 КК України залишається покарання у виді пробаційного нагляду строком 6 місяців 15 днів, що підтверджено наданою прокурором у судовому засіданні довідкою уповноваженого органу з питань пробації. Покарання за сукупністю вироків за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 71 КК, може бути призначено судом за наявності двох умов: 1) кримінальне правопорушення вчинено засудженим «після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання» за попереднім вироком; 2) на момент призначення покарання за новим вироком засудженим не відбуто частину покарання (основного та/або додаткового) за попереднім вироком. Тому на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 72 КК України, до призначеного покарання за цим вироком слід приєднати невідбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2025 у виді пробаційного нагляду строком 6 місяців 15 днів та остаточно за сукупністю вироків обрати ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду строком 6 місяців 15 днів та штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п'ятдесят гривень), який слід виконувати самостійно.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, як і підстави для обрання запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370,371, 373, 374 КПК України , суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання за ч.1 ст. 125 КК України у виді 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п'ятдесят гривень).
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 72 КК України, до призначеного покарання за цим вироком слід приєднати невідбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2025 у виді пробаційного нагляду строком 6 місяців 15 днів та остаточно за сукупністю вироків обрати ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду строком 6 місяців 15 днів та штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п'ятдесят гривень), який слід виконувати самостійно.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілій.
На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1