Справа № 584/384/25
Провадження № 2-а/584/20/25
Іменем України
10.11.2025 Путивльський районний суд Сумської області
у складі: головуючого - судді Токарєва С.М.
за участю: секретаря Зікрати Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Путивль за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 3646 від 03.01.2025, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
В обґрунтування позову вказує, що провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки він не отримував повістки, про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідний день та час. Вказану постанову він вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не доведена.
У судове засідання сторони та їх представники не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
При цьому, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Латишева В.О. направила на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити (а.с.35).
Представник відповідача направив на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності проти задоволення позовних вимог заперечував (а.с.23).
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Постановою № 3646 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 від 03.01.2025 позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (а.с.13-14).
В мотивувальній частині постанови зазначено, що «27 грудня 2024 року о 11 год. 00 хв. год. громадянин ОСОБА_3 , 1998 року народження, відмовився проходження військово-лікарської комісії, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з метою проходження медичного огляду та визначення придатності на особливий період. Громадянин ОСОБА_3 порушив вимоги абзацу другого частини першої та частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в редакції Закону, яка діяла до 18.05.2024 року (Після набуття чинності змін, що внесені Законом 3633-ІХ, до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з 18.05.2024, ця норма залишається чинною та зафіксована у абзаці першому частини першої та абзаці другому частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), а також вимоги абзацу другого частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в редакції Закону, яка діяла до 18.05.2024 (Після набуття чинності змін, що внесені Законом 3633-ІХ, до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 18.05.2024, ця норма залишається чинною та зафіксована у абзаці третьому частини 10 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Закон України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно абзацу першого частини першої ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно абзацу другого частини третьої ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Згідно абзацу третього частини десятої статті 1Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 затверджено «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок).
Згідно п. 34 вказаного Порядку повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно п.41 вказаного Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Як вбачається із матеріалів справи, зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2025/004192165 від 30.03.2025 (а.с.7), а також відміткою Путивльського РС УДМС в Сумській області на стор. 12 паспорта позивача (а.с.5 зв.).
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 27.12.2024, складеного майором ОСОБА_4 , старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ньому зазначено, що 27.12.2024 року о 11 год. ОСОБА_1 в особливий період, під час мобілізації, відмовився від проходження військово-лікарської комісії, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з метою проходження медичного огляду та визначення придатності на особливий період (а.с.10-12).
Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що він не отримував повістки про необхідність прибуття 27.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду, відповідачем не спростовано.
Також наявні в матеріалах справи докази не містять відомостей про те, що 27.12.2024 року о 11 год. ОСОБА_1 в особливий період, під час мобілізації, відмовився від проходження військово-лікарської комісії.
Таким чином, відповідачем не надано жодних доказів належного сповіщення позивача ОСОБА_1 про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медчного огляду, а також доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, що дає підстави для висновку про відсутність у відповідача належних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою,з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, аналіз викладених правових норм та обставин справи, з урахуванням встановлених порушень при притягненні до адміністративної відповідальності позивача, дає підстави для висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 3 статті 286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про скасування постанови № 3646 від 03.01.2025 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.210-1 КУпАП слід закрити.
Понесені позивачем судові витрати розподілу не підлягають, зважаючи на наявність відповідного клопотання позивача.
Керуючись ст.ст. 2,5-9,72-77,90,243- 246,250,271,286 КАС України,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову № 3646 від 03 січня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.210-1КУпАП закрити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Токарєв