Справа № 592/17895/25
Провадження № 2/592/3933/25
про залишення позовної заяви без руху
11 листопада 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду міста Суми Косолап М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
05.11.2025 ОСОБА_1 (далі - позивачка) через представника ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом і просить:
- поновити строк звернення до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), про поділ спільного майна подружжя;
- визнати за нею в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на трикімнатну квартиру 67.5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на баню, яка розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 5910136600:07:028:0710 за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку за кадастровим номером 5910136600:07:028:0710 загальною площею - 410 кв.м./0,0405 га за адресою: АДРЕСА_2 ; садовий будинок 45.3 кв. м. який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 5910136600:07:028:0710 за адресою: АДРЕСА_2 .
Дослідивши позовну заяву та документи, що до неї додані, суддя дійшла висновку, що позовну заву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України зважаючи на наступне.
Усупереч пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення ціни позову.
Згідно з пунктами 9, 10 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Разом з тим, доказів на підтвердження дійсної вартості майна, що є предметом позову (трикімнатної квартири, бані, земельної ділянки, садового будинку (кожного окремо)), до позовної заяви не додано, що ускладнює визначення дійсної ціни позову та впливає на визначення розміру судового збору який підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною заявою майнового характеру.
Згідно частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
З огляду на те, що позовні вимоги спрямовані на поділ майна подружжя, судовий збір за кожну з них треба визначити згідно підпунктом 3 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 08.02.2022 у справі №209/3058/20 (провадження 14-182цс21).
Згідно підпункту 3 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при зверненні до суду з позовною заявою майнового характеру підлягає сплаті судовий збір визначений з урахуванням вартості спірного майна за ставкою судового збору у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, позивачці, відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини 3 статті 175 ЦПК України необхідно визначити ціну позову, виходячи із дійсної ринкової вартості майна, що є предметом позову та надати квитанцію про сплату судового збору за вимоги майнового характеру на загальну суму, що буде відповідати заздалегідь встановленій оцінці майна, або зазначити вжиті позивачкою всі залежні від неї дії для отримання та зазначення в позові доказів вартості майна або причини неможливості встановлення точної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову.
Усупереч частини 5 статті 177 ЦПК України до позовної заяви не долучено актуальний витяг (станом на момент подання позовної заяви до суду) з Державного реєстру речових прав на спірне нерухоме майно та актуальні відомості щодо права власності на трикімнатну квартиру, баню, земельну ділянку та садовий будинок.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання.
Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен встановити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Позовна заява не містить виклад обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги щодо придбання всього майна, що є предметом даного позову під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а також спільної участі подружжя в набутті спірного майна, зокрема, бані, земельної ділянки та садового будинку.
З огляду на викладене, відповідно до частин 1 і 2 статті 185 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху, запропонувавши позивачці протягом десяти днів з дня вручення ухвали усунути зазначені недоліки шляхом подачі позовної заяви з урахуванням викладених у даній ухвалі недоліків.
Роз'яснити позивачці, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачці.
Керуючись частиною 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.
Запропонувати позивачці усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачці, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Косолап