Справа № 576/2139/25
Провадження № 2/576/692/25
11 листопада 2025 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Сапона О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 19.05.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1616400. Відповідно до умов даного кредитного договору, кредитор надає позичальнику кредит у сумі 5200 грн. строком на 350 днів (з 19.05.2024 по 04.05.2025) з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів із стандартною процентною ставкою 1,50 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту. Кредит надається на споживчі потреби шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника. ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання за кредитним договором № 1616400 від 19.05.2024 виконало у повному обсязі, перерахувавши 5200 грн. на карту № НОМЕР_1 , вказану відповідачем. Натомість, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, в результаті чого у неї утворилася заборгованість перед ТОВ «Слон Кредит» у сумі 24882,00 грн. (5200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17082,00 грн. - заборгованість за процентами, 2600,00 грн. - штрафні санкції).
24 грудня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 24122024, відповідно до якого відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1616400 від 19.05.2024 на загальну суму 24882,00 грн.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором на суму 24882,00 грн. ТОВ «Слон Кредит» повідомило відповідача шляхом надіслання на електронну пошту відповідного повідомлення.
У свою чергу, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у межах строку дії кредитного договору № 1616400 від 19.05.2024 здійснило нарахування процентів за період з 25.12.2024 по 04.05.2025 (131 календарний день) у сумі 10218,00 грн. При цьому, позивач відмовляється від стягнення з відповідача 2600,00 грн. штрафних санкцій.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань у відповідача утворилась заборгованість за договором № 1616400 від 19.05.2024 у загальному розмірі 32500,00 грн. (5200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17082,00 грн. - заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, 10218,00 грн. - заборгованість за процентами, нарахованими позивачем за 131 календарний день), яку представник позивача просить стягнути з відповідача. Також просить зобов'язати орган (особу), яка буде здійснювати виконання рішення суду, здійснити нарахування та стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні витрати, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та до моменту виконання рішення суду, а також роз'яснити порядок такого нарахування. Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 16 вересня 2025 року відкрито спрощене провадження у даній справі. Цього ж дня ухвала про відкриття провадження у справі була направлена учасникам справи. Крім того, відповідачу позивачем була направлена копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу судом був визначений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач 17 вересня 2025 року отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі. У встановлений судом строк відзив не подала.
За таких обставин суд приходить до висновку про можливість вирішення справи за наявними матеріалами у відповідності до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Так, судом встановлено, що 19.05.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1616400. Відповідно до умов даного кредитного договору, кредитор надає позичальнику кредит у сумі 5200 грн. строком на 350 днів (з 19.05.2024 по 04.05.2025) з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів із стандартною процентною ставкою 1,50 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту. Кредит надається на споживчі потреби шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника. ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання за кредитним договором № 1616400 від 19.05.2024 виконало у повному обсязі, перерахувавши 5200 грн. на карту № НОМЕР_1 , вказану відповідачем. Натомість, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, в результаті чого у неї утворилася заборгованість перед ТОВ «Слон Кредит» у сумі 24882,00 грн. (5200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17082,00 грн. - заборгованість за процентами, 2600,00 грн. - штрафні санкції).
24 грудня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 24122024, відповідно до якого відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1616400 від 19.05.2024 на загальну суму 24882,00 грн.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором на суму 24882,00 грн. ТОВ «Слон Кредит» повідомило відповідача шляхом надіслання на електронну пошту відповідного повідомлення.
У свою чергу, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у межах строку дії кредитного договору № 1616400 від 19.05.2024 здійснило нарахування процентів за період з 25.12.2024 по 04.05.2025 (131 календарний день) у сумі 10218,00 грн. При цьому, позивач відмовився від стягнення з відповідача 2600,00 грн. штрафних санкцій.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно розрахунку, представленого позивачем, відповідач належно не виконав взятого на себе зобов'язання, в результаті чого у нього утворилася заборгованість за кредитним договором № 1616400 від 19.05.2024 у загальному розмірі 32500,00 грн. (5200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17082,00 грн. - заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, 10218,00 грн. - заборгованість за процентами, нарахованими позивачем за 131 календарний день).
Відповідно до положень ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1088 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
А згідно приписів ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Крім того, у відповідності до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, виходячи із вимог вищевказаних Законів, а також зважаючи на те, що відповідач не скористалася своїм правом подати відзив на позов та заперечити проти нього, суд вважає необхідним позов задовольнити та стягнути заборгованість за кредитним договором з відповідача на користь позивача в загальній сумі 32500,00 грн.
Щодо вимог позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, суд зазначає таке.
Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також пункту 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні відносини виникли 19.05.2024, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування та стягнення органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених по справі судових витрат, то суд виходить із наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2422,40 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.
Частинами 1 та 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, в силу вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 5, 6 зазначеної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до вимог ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, закон вимагає від суду дослідження питань розумності і справедливості цього виду судових витрат.
Тому, враховуючи складність вказаної справи, - а саме, що це справа про стягнення заборгованості за кредитними договором, а тому не є складною, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого ним на виконання таких робіт, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження і адвокат не приймав безпосередню участь в судових засіданнях, а його участь фактично звелась лише до складання позовної заяви, а також, враховуючи принцип розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. з урахуванням співмірності виконаних адвокатом робіт та заявленої суми до стягнення.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 141, 178, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», розташованого по вул. Загородній, 15, офіс 118/2 в м. Києві, код ЄДРПОУ 44559822, заборгованість за кредитним договором на загальну суму 32500,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору та 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон