нп 2/490/3474/2025 Справа № 490/5336/25
Центральний районний суд м. Миколаєва
06 литопада 2025 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Черенкової Н.П.,
за участю секретаря - Романової К.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення, -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 15525,70 грн та судового збору в сумі 2422,40 грн.
В обгрунтування позову позивач вказує, що МКП «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 . Договір про надання послуг водопостачання та водовідведення між позивачем та споживачем було укладено згідно п.п. б п. 12.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, шляхом оформлення окремого особового рахунку № НОМЕР_1 та видачі розрахункового документа (розрахункової книжки). Свої зобов'язання щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення позивач виконував в повному обсязі та належним чином. Відповідачем оплата своєчасно та в повному обсязі не проводилась. В результаті систематичної неналежної оплати відповідачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 25.05.2025 року утворилася заборгованість у сумі 15525,70 грн, з яких: 14002,50 грн - заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; 1523,30 грн - абонентська плата, які представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача. Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 року дану справу передано на розгляд судді Черенковій Н.П.
Після виконання приписів ст. 187 ЦПК України, ухвалою судді від 14.07.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачу був встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу за місцем реєстрації.
Оскільки розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд проводиться по матеріалах справи.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представниця позивача - Савицька О.Е. надала до суду клопотання, в якому просила розглядати справу у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в установлений судом строк відзив не подав, клопотання та заяви по суті спору від нього до суду не надходили.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що МКП «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі, відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір про надання послуг водопостачання та водовідведення між позивачем та споживачем, було укладено шляхом оформлення окремого особового рахунку № НОМЕР_1 та видачі розрахункового документа (розрахункової книжки).
Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги до форми договору не встановлені законом. Укладення договору шляхом оформлення особового рахунку та видачі розрахункової книжки не суперечить діючому законодавству.
Споживачі, які фактично користуються послугами з централізованого водопостачання та водовідведення або звертаються до МКП «Миколаївводоканал» для отримання вказаних послуг, та вважаються такими, що ознайомлені, погоджуються та приєднуються до умов Договору. У зв'язку тим, що даний договір є договором приєднання, його умови не підлягають узгодженню зі стороною, що приєднується (споживачем).
Нарахування за надані послуги відбувалось відповідно до затверджених норм згідно благоустрою помешкання, на підставі рішень Миколаївської міської ради № 385 від 26.06.1998 р. № 592 від 14.07.2017 р., та № 661 від 28.07.2021 року, за нормою 9,10/8,94 куб. м. на одну людину на місяць. Пільги та субсидії не надавались.
Згідно відомостей з Витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні виданої 16.05.2025р. року №2.7- 483288-2025 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована 1 особа - відповідач ОСОБА_1 .
Дані про право власності на зазначене приміщення відповідачем до МКП «Миколаївводоканал» не надавались.
Відповідно до пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 р. відповідачем не надавалось до позивача заяв та підтверджувальних документів з питання тимчасової відсутності або заяв на опломбування запірних вентилів у квартирі, не надходило заяв щодо припинення користування послугами, скарг чи претензій також від відповідачів для здійснення перерахунку вартості послуг за період її неподання, надання невідповідної якості не надходило.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, якими є не тільки законні, а й підзаконні нормативно-правові акти. За відсутності таких умов та вимог зобов'язання виконується відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є споживачем комунальної послуги, що надає позивач, оскільки між позивачем і відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання комунальних послуг постачання холодної води і водовідведення, однак він не сплачує вартість послуг, що порушує право позивача на отримання коштів за надані послуги у встановлений законодавством строк, та в повному обсязі.
За такого, у відповідача виникло зобов'язання сплатити заборгованість за спожиті послуги, а у позивача право вимагати від нього виконання свого обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Будь-яких доказів з приводу того, що ОСОБА_1 відмовлявся від надання вищевказаних послуг, або ці послуги не надавалися, або надавалися не в повному обсязі, чи звертався до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг, або з претензіями щодо невиконання зобов'язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг - суду надано не було.
Згідно з ч. 1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.20 вказаного Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
З огляду на вказане, саме на відповідача покладено обов'язок укладення договору із позивачем на надання відповідних послуг.
Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов'язальними, позивач повинен надавати послуги водопостачання та водовідведення, а відповідач повиннен за них сплачувати в силу приписів ст. 11 Цивільного кодексу України.
За змістом п. 5 ч. 3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених КМУ або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власників індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
У зв'язку з набранням чинності постанови КМУ від 02.02.2022 № 85 «Про внесення змін до постанови КМУ № 690» та керуючись нормами ч. 5 ст. 13 вказаного ЗУ про ЖКП», ст. ст. 633, 634 ЦК МКП «Миколаївводоканал» 10.02.2022 року опублікував публічну пропозицію (оферту) про укладення індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що є публічним договором приєднання, яка поширюється на споживачів власників (співвласників, користувачів) індивідуальних (садибних) житлових будинків, а також на споживачів власників (співвласників, користувачів) житлових та нежитлових приміщень в багатоквартирному буднику, інших об'єктів нерухомого майна або водопостачання та/або водовідведення в багатоквартирному будинку, приєднаних до внутрішньобудинкових мереж, які отримують послуги для задоволення власних потреб, а також для забезпечення господарських, технологічних (власних) потреб багатоквартирного будинку в цілому.
Договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на веб-сайті МКП «Миколаївводоканал» співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з підприємством, власники індивідуальних (садибних) житлових будинків не вчинили дій щодо відключення (відмови) від послуги підприємства.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 750/12850/16-ц від 26.09.2018 року зазначено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Приписами статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Статями 68, 162 Житлового кодексу України визначено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Положеннями ст. 610 та ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати поточних спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 25.05.2025 року утворилася заборгованість в розмірі 15525,70 грн, яка складається з: заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 14002,50 грн; абонентської плати у розмірі 1523,30 грн.
Щодо стягнення заборгованості за абонентську плату, суд зазначає наступне.
Абонентська плата формується відповідно до Закону України «про житлово-комунальні послуги», постанови КМУ від 05.07.2019 №690 «Про Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» та постанови КМУ від 21.08.2019 №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг».
Згідно Постанови №808, плата за абонентське обслуговування (з урахуванням податку на додану вартість), визначена відповідно до планованих витрат виконавця (витрат, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води), не повинна перевищувати граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до цієї постанови.
Плата за абонентське обслуговування затверджується внутрішнім наказом по підприємству та визначається виконавцем комунальних послуг за їх витратами на 1 абонента/міс. Тобто, плата за абонентське обслуговування розраховується не за обсяги спожитих послуг, а з розрахунку на 1 абонента та виставляється як окремий платіж.
Керуючись ЗУ про ЖКП в редакції від 03.12.2020, Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» від 10.01.2002 № 2918-IIІ (далі - ЗУ про Питну воду ), Правилами № 690, постановою КМУ «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» від 21.08.2019 р. № 808 (із змінами), наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік» від 12.10.2018 № 270 встановлений розмір абонентської плати зі структурою та вартістю якого можна ознайомитись на офіційному сайті МКП «Миколаївводоканал».
За особовим рахунком встановлена абонентська плата у розмірі 38,08 грн, а саме - для послуг з централізованого водопостачання, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг (за відсутності вузлів комерційного обліку) - 19,04 грн та послуг централізованого водовідведення в розмірі - 19,04 грн.
Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , та враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати за надані послуги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за вищевказаною адресою у розмірі 15525,70 грн, з яких: 14002,50 грн - заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; 1523,30 грн - абонентська плата.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» на поточний рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ «Банк Восток», МФО 307123, код ЄДРПОУ 31448144 заборгованість за надані з 01.03.2020 року по 25.05.2025 року послуги з водопостачання, водовідведення та абонентської плати за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 15 525,70 грн (п'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень 70 копійок) та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст заочного рішення виготовлено: 06 листопада 2025 року.
Суддя Н.П. Черенкова