Справа № 468/2402/24
нп 2-а/490/61/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
05 листопада 2025 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Черенкової Н.П.,
при секретарі - Романовій К.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
10.12.2024 року до Баштанського районного суду Миколаївської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області дану адміністративну справу направлено за підсудністю до Центрального районного суду м.Миколаєва, на підставі ст. 26 КАС України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025 року дану справу передано на розгляд судді Черенковій Н.П.
Ухвалою судді від 22.01.2025 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
25.02.2025 року на адресу суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_3 - Голубашенка Т.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, в зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованості. При цьому, представник ОСОБА_3 вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_4 має право переглядати прийняті підпорядкованими структурними підрозділами постанови виключно на підставі відповідної скарги від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Натомість позивач своїм правом на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності до ІНФОРМАЦІЯ_3 не скористався, тому ІНФОРМАЦІЯ_4 не є належним відповідачем по справі в частині оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності по суті.
Ухвалою суду від 10.04.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
Сторони до судового засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Частиною 1 ст. 25 КАС України встановлена територіальна юрисдикція (підсудність) для справ вказаної категорії, якою визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються адміністративним судом за вибором позивача: судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або судом за місцем знаходження відповідача.
Як вбачається з відповіді №1050780 від 21.01.2025 року з ЄДДР, позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що не відноситься до територіальної юрисдикції Центрального районного суду м. Миколаєва.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п.п. 1, 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
Пунктом 9 Положення №154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань зокрема, розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За такого, закон не пов'язує наявність владних повноважень у відповідного суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи з наявністю у такого суб'єкта статусу юридичної особи чи дієздатністю в розумінні процесуальних кодексів.
Відсутність у такого суб'єкта відповідного статусу не спростовує його владні повноваження, зокрема і на притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім цього, закон прямо уповноважує територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (в тому числі і районні) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 210-1, 211 КУпАП та від їх імені право накладати адміністративні стягнення мають керівники відповідних центрів.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи положення п. 7 Положення №154, саме відповідні обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до Бюджетного кодексу України є розпорядниками бюджетних коштів, які одержують відповідні бюджетні асигнування.
За такого, саме у зв'язку із вирішенням питання про розподіл судових витрат ІНФОРМАЦІЯ_4 може бути стороною в даній справі.
Крім цього, згідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Отже, КУпАП передбачає можливість оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності прийнятої районним ТЦК та СП.
Як вбачається, з матеріалів справи 28.11.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_5 .
За таких обставин, враховуючи те, що позивач не зареєстрований на території Центрального району м.Миколаєва, і оскаржує постанову, винесену ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також, заперечення ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо належності його як відповідача, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов не належить до територіальної підсудності (юрисдикції) Центральному районному суду м. Миколаєва, як адміністративному, а є підсудним Баштанському районному суду Миколаївської області.
Частиною 5 ст. 171 КАС України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, передбачено, що в разі встановлення судом того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 29 КАС України.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 29 КАС України визначено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Виходячи з наведеного, беручи до уваги, що інститут територіальної юрисдикції розмежовує підсудність справ, суд приходить до висновку, що матеріали адміністративного позову слід передати на розгляд за підсудністю до належного суду - до Баштанського районного суду Миколаївської області.
Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Керуючись ст. ст. 25, 26,29, 30, 171 КАС України, суд,-
Адміністративну справу №468/2402/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - передати на розгляд до Баштанського районного суду Миколаївської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.П. Черенкова