Справа № 489/9052/25
Провадження № 1-кс/489/3152/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
10 листопада 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №12025152040001218 від 08.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньою-професійною освітою, офіційно неодруженого, не працюючого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
встановив:
Слідчим відділом ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
До слідчого судді надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю передбачених ст. 177 КПК України ризиків того, що він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні обставини події щодо вбивства не визнав. Категорично зазначив, що він такого не вчиняв, 08.11.2025 випив 1 л пива та повертався додому з ринку на вул. Космонавтів близько 15-16 год. Все чітко пам'ятає, ОСОБА_7 не знає, де затримала поліція не пам'ятає, ножа при собі не мав. Будинок по вул. Троїцькій, 182 належить його матері, де ОСОБА_4 проживає разом із цивільною дружиною. Проти клопотання заперечив, хоче залишатися вдома, доглядати за літньою матір'ю. Під час затримання підозрюваного не били, лише вдягли кайданки та забрали верхній одяг і взуття. На час розгляду клопотання ОСОБА_4 нормально себе почуває.
Захисник підозрюваного заперечувала проти клопотання з підстав необґрунтованості ризиків. Просила в задоволенні клопотання відмовити, застосувавши домашній арешт. У випадку застосування тримання під вартою просила визначити мінімальний розмір застави. Підозрюваний не переховувався, не перебуває в розшуку. Від отримання додатків до клопотання відмовився, тому не знає свідків та не може на них впливати. Має проблеми зі здоров'ям, після проведеного МРТ лікар підозрює пухлину в мозку ОСОБА_4 . Останній мав епілептичний напад, тому не може утримуватися під вартою за станом здоров'я.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з такого.
При розгляді клопотання встановлено, що 08.11.2025 приблизно о 13:30 год під час спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебували поряд з будинком АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків та виниклого конфлікту через борг коштів ОСОБА_7 . ОСОБА_4 , у останнього виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, спрямованого на позбавлення життя іншої людини, суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті та бажаючи їх настання, реалізуючи умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_7 , умисно наніс останньому один удар ножем, який перебував у лівій руці, в область правої ноги та у подальшому, переклавши ніж у праву руку, схопивши потерпілого за куртку лівою рукою та потягнувши до себе, наніс один удар ножем в область шиї ОСОБА_7 , спричинивши тілесні ушкодження, від яких останній помер на місці події.
Після чого ОСОБА_4 залишився на місці вчинення кримінального правопорушення, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння.
08.11.2025 о 15:40 год ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
09.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Підозра у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: копією протоколу огляду місця події від 08.11.2025; копіями протоколів допиту свідків від 08.11.2025; копією протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.11.2025; копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 08.11.2025.
Заперечення ОСОБА_4 обставин події та своєї вини суперечать показанням свідка ОСОБА_8 та протоколу пред'явлення особи для впізнання та фотознімками. Крім того, за даними органу досудового розслідування, вбивство було вчинене близько 13-14 год, а підозрюваний зазначив, що близько 15-16 год повертався додому, що не може відповідати дійсності, оскільки о 15:40 год його вже було затримано на місці події, чому передував конфлікт із потерпілим (свідок упізнала в нападаючому ОСОБА_4 ), завдання ударів ножем (внаслідок чого настала смерть потерпілого), виклик швидкої та поліції. Отже, показання ОСОБА_4 слідчий суддя розцінює як намір ухилитися від відповідальності.
Обґрунтованість підозри на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому діянні поза розумним сумнівом.
Згідно зі ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
На підставі п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд вважає доведеним ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя особи, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, має достатню обізнаність, щоб розуміти тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення та покарання за його вчинення, не має міцних соціальних зв'язків та роботи. Необхідність догляду за хворою матір'ю не доведено жодними доказами. До того ж, у протоколі затримання зазначено, що ОСОБА_4 нікого не бажав повідомити про своє затримання, що також свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків. Місце події підозрюваний не залишив лише тому, що перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння (1,93%), що підтверджується випискою з медичної картки амбулаторного хворого №1069. Зазначені докази спростовують показання ОСОБА_4 про випитий 1 л пива та тверезу свідомість і чітку пам'ять.
Ризик втечі має оцінювались у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, а така можливість у даному кримінальному провадженні, з огляду на характер злочину, що розслідується, об'єктивно та беззаперечно існує.
Ризик впливу на свідків також здається суду переконливим, оскільки підозрюваний шляхом вмовляння, переконання чи погроз може вплинути на них з метою зміни показань. Обставини, встановлені на даний час органом досудового розслідування, свідчать про наявність свідків події, показання яких матимуть важливе значення до встановлення всіх обставин та правильної кваліфікації діяння. До того ж, підозрюваний не визнає свою вину. За висновками Європейського суду з прав людини, реальна небезпека чинення тиску на свідків може мати місце на початковій стадії досудового розслідування справи і може зменшитись лише з певним часом.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення прокурором доведено з огляду на те, що хоча ОСОБА_4 не має судимості в силу ст. 89 КК України, однак неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини та злочини проти статевої свободи, неодноразово відбував покарання у місцях позбавлення волі. Зважаючи на відсутність роботи, доходів, зловживання алкоголем, внаслідок чого ОСОБА_4 не всі періоди пам'ятає, наявний зазначений прокурором ризик.
Прокурором доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам, а також з урахуванням особи підозрюваного.
Сторонами кримінального провадження не надано слідчому судді відомостей, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного під вартою через стан здоров'я. Посилання захисника на проблеми зі здоров'ям підозрюваного спростовуються наданими прокурором доказами. Так, хірург міської лікарні №3 зазначив про відсутність хронічної патології, органи грудної клітини не пошкоджені. Травматолог зазначив про забій м'яких тканин помірного ступеню в ділянці 1/3 правого стегна.
Слідчим ОСОБА_6 в судовому засіданні надано пояснення, що у підозрюваного в СІЗО був судомний напад, викликано конвой та доставлено його до лікарні швидкої медичної допомоги. Лікар нейрохірург після огляду та за результатами МРТ зазначив про синдром «відкату» після алкогольного сп'яніння. Порушень у діяльності мозку ОСОБА_4 не виявлено. В подальшому про погіршення здоров'я підозрюваний у СІЗО не повідомляв.
Захисник ОСОБА_4 була присутньою в лікарні під час консультації лікаря, підтвердила надання підозрюваному медичної допомоги та проведення відповідних обстежень. Захисником не надано доказів наявності у підозрюваного захворювань, які б перешкоджали його утриманню під вартою.
Окремо слідчий суддя досліджує зазначені захисником у протоколі затримання зауваження щодо побиття ОСОБА_4 працівниками поліції.
Так, приписи ст. 206 КПК України зобов'язують слідчого суддю реагувати на факти застосування до підозрюваного насильства під час затримання. Водночас, на неодноразові запитання слідчого судді ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив побиття його працівниками поліції, зазначивши лише про надягання кайданок та зняття з нього верхнього одягу та взуття. Зазначені у протоколі переломи ребер, правого стегна та стопи не підтверджені висновками лікарів, які долучені до матеріалів клопотання. За висновками лікарів підозрюваний має лише забій м'яких тканин правого стегна, що підтвердив і підозрюваний у судовому засіданні. ОСОБА_4 не зміг пояснити обставин отримання зазначеного ушкодження, що свідчить про те, що не всі моменти свого життя він пам'ятає внаслідок надмірного вживання алкогольних напоїв. Зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини не дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання під вартою ОСОБА_4 . Він зазначив, що нормально почувається, захисник підтвердила проведення обстежень, консультації лікарів та надання медичної допомоги. Отже, підстав для вчинення слідчим суддею дій, передбачених ч. 6 ст. 206 КПК України, немає.
Таким чином, встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про наявність підстав для задоволення клопотання.
Враховуючи положення п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначає розмір застави.
Керуючись стст. 176-178,182-183,193-197,206,309,372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного ч.1 ст.115 КК України, у кримінальному провадженні №12025152040001218 від 08.11.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з моменту його фактичного затримання на строк з 08.11.2025 до 06.01.2026 включно, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Строк дії ухвали - до 06.01.2026 включно.
Повний текст ухвали виготовлено 11.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1