КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/2310/25
Провадження № 2/488/1546/25 р.
Іменем України
11.11.2025 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Селіщевої Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, -
Позивачка - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі до суду позову і до 24.04.2026 року.
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що ОСОБА_2 є її батьком. До досягнення позивачкою повноліття відповідач сплачував на її утримання аліменти згідно рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31.03.2008 року у справі № 2-988.
Позивачка продовжує навчання у Закладі професійної освіти "Миколаївський центр професійної освіти", навчання триватиме до 24.04.2026 року.
Посилаючись на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання повнолітньої доньки, яка навчається, а матір позивачки не може її утримувати одноособово, позивачка просить позов задовольнити.
09.06.2025 року ухвалою судді відкрите провадження по справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Копія даної ухвали разом із позовом та доданими до нього матеріалами була направлена відповідачу, та роз'яснено його право на подання відзиву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
24.06.2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково, просив визначити аліменти у розмірі 1/8 частки від усіх видів його доходу, з урахуванням принципу рівності обов'язку батьків щодо утримання дитини. Зазначив, що він є учасником бойових дій, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , 2009 року народження, та сплачує на її утримання аліменти згідно рішення суду, також її матір - ОСОБА_4 , яка тривалий час хворіє та не має можливості працювати. Зауважив, що позивачка навчається на безоплатній основі та отримує стипендію.
07.10.2025 року позивачка надала відповідь на відзив, в якій зазначила, що медичні довідки ОСОБА_4 , надані відповідачем, не підтверджують втрату працездатності та перебування ОСОБА_4 на утриманні відповідача. Вказала, що відповідач не надав суду жодних розрахунків, чеків та будь-яких інших документів на підтвердження витрат на лікування ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані письмові докази, оцінивши їх у супкупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Як встановлюють ч. 1 та ч. 3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивачки ОСОБА_1 . Із матеріалів справи вбачається, що позивачка з 01.09.2023 року навчається на денній формі навчання, онлайн в ЗП(ПТ)О "Миколаївський центр професійної освіти", запланований термін закінчення навчання - 24.04.2026 року. Зазначене підтверджено наявними в матеріалах справи копіями письмових доказів: свідоцтва про народження позивачки, довідки ЗП(ПТ)О "Миколаївський центр професійної освіти".
Згідно з ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
За правилами ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
В той же час ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує наступні обставини:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ що батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок обох батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років із можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Також це є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані, зокрема вартість навчання, вартість підручників тощо, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Враховуючи, що відповідач має працездатний вік, законом встановлено його обов'язок надавати матеріальну підтримку доньці, оскільки вона продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги батька, доказів про наявність обставин, які б свідчили про відсутність взагалі можливості надавати таку допомогу, відповідачем суду не надано, суд приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів.
Разом з тим, судом враховано, що на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.09.2023 року зменшено розмір аліментів та з відповідача стягуються аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Доводи відповідача щодо перебування на його утриманні ОСОБА_4 не підтверджено належними доказами.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти у розмірі 1/6 частини його заробітку /доходу/, що на думку суду буде необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів з урахуванням встановлених обставин у справі.
При цьому, на думку суду, позивачкою не в достатній мірі обгрунтовано необхідність стягнення аліментів саме у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, не підтверджено належними і допустимими доказами ту обставину, що її матір - ОСОБА_6 не має можливості надавати їй матеріальну допомогу.
Доказів, які б спростовували вищевикладене, судом не здобуто.
У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 166, 182, 199, 200 СК України та ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на її утримання у зв'язку із навчанням, у розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 04.06.2025 року і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повна інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Л.І. Селіщева