Справа 127/14208/22
Провадження 1-р/127/39/25
07 листопада 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_3 , про роз'яснення ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2022 (справа № 127/14208/22) постановленої за наслідками розгляду клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліцїі ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_3 , про роз'яснення ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2022 (справа № 127/14208/22) постановленої за наслідками розгляду клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліцїі ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно.
Заява мотивована тим, що 29.07.2022 року слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/14208/22 ухвалив наступне:
«Накласти арешт на вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Samsung», імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , у якому встановлений номер НОМЕР_3 ; жорсткий диск «Silicon POWER» з номером на корпусі 12015060-320GA10-TO; системний блок «VingaX».».
Однак, зазначена результативна частина ухвали суду є незрозумілою та суперечливі розуміння порядку її виконання, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, де скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Тобто, кримінально-процесуальне законодавство та усталена судова практика передбачають встановлення судом порядку і форми накладення арешту, зокрема із зазначенням яке саме право власника чи володільця майна обмежуються при його накладенні. Адже, накладення арешту на майно не ототожнюється з обмеженням одразу всіх прав на це майно. Більшість арештованого майна продовжує перебувати у користуванні власників, оскільки арешт, в першу чергу, покликаний забезпечити наявність і схоронність майна у сторін кримінального провадження до вирішення справи по суті. В той же час, порядок відповідального зберігання майна також має бути відображений у судовому рішенні, адже КПК України передбачено рівність сторін провадження у своїх правах, а тому сторона обвинувачення не є пріоритетною аби силоміць утримувати майно у себе.
В мотивувальній та результативній частинах вищевказаної ухвали не зазначеного жодного посилання щодо способу обмеження прав володільця зазначеного майна, а також не встановлено порядок його зберігання, зокрема не визначено у якої із сторін кримінального провадження повинно зберігатись арештоване майно.
Відповідно до ст. 380 КПК України встановлено, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
На підставі викладеного ОСОБА_3 просив заяву задовольнити.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, завчасно надав заяву про розгляд його заяви про роз'яснення ухвали слідчого судді без його участі.
Слідчий суддя дослідивши та проаналізувавши матеріали заяви матеріалів клопотання дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за відсутності фіксації процесу технічними засобами.
Слідчий суддя звертає увагу на ч. 1 ст. 380 КПК України з якої вбачається, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Отже, предметом роз'яснення є судове рішення, прийняте судом. При цьому, враховуючи значення слів «за заявою учасника судового провадження», відповідно до висновку вказаного вище суду, таке рішення приймається під час судового провадження.
Відповідно до п. 24 ст. 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Види судових рішень визначені в ст. 369 КПК, якою встановлено, що судове рішення може бути викладене у формі вироку або у формі ухвали суду. Таким чином, ухвала слідчого судді не віднесена до рішень, які можуть бути предметом роз'яснення в порядку, передбаченому ст. 380 КПК України. Крім того, ухвали слідчого судді, на відміну від ухвал суду, постановлюються під час досудового розслідування, а не судового провадження. Тому, ухвала слідчого судді не відповідає критерію стадії кримінального провадження, під час якої приймається судове рішення, що його може бути роз'яснено.
Отже, слідчий суддя не уповноважений розглядати та вирішувати по суті клопотання чи заяви про роз'яснення постановлених ним ухвал.
Враховуючи вищевикладене та лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10-1332/0/4-13 від 22.08.2013, слідчий суддя вважає за доцільне відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 , про роз'яснення ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2022 (справа № 127/14208/22) постановленої за наслідками розгляду клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліцїі ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно.
Керуючись ст.ст. 3, 9, 369, 370, 372, 380 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні заяви ОСОБА_3 , про роз'яснення ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2022 (справа № 127/14208/22) постановленої за наслідками розгляду клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліцїі ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно - відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя