Справа 127/34972/25
Провадження 1-кс/127/13575/25
07 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання старшого слідчого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12025020000000877 внесеного до ЄРДР 11.09.2025, про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біляни, Мурованокуриловецької ОТГ, Могилів-Подільського району, Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020000000877 внесеного до ЄРДР 11.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування виникла необхідність в продовженні застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Під час судового розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що близько 13 години 00 хвилин 11.09.2025 тракторист - машиніст ФГ «Велес Віта» ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував трактором «FENDT 1050 Vario», державний номерний знак НОМЕР_1 , із спеціальним навісним обладнанням - силосним катком, що згідно з п. 109 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, відноситься до робіт з підвищеною небезпекою.
Так, у зазначений час ОСОБА_4 під час виконання робіт по заготівлі та укладанні зеленої подрібненої маси рослин кукурудзи у спеціалізованій силосній ямі здійснював рух заднім ходом, трамбуючи силос.
Під час такого руху, пов'язаного із виконанням робіт із підвищеною небезпекою у силосній ямі, що знаходиться на території ФГ «Велес Віта», яке розташоване у с. Дружба Мурованокуриловецької ОТГ Могилів-Подільського району Вінницької області, ОСОБА_4 відволікся від управління трактором, обладнаним спеціальним навісним обладнанням - силосним катком, всупереч вимогам п. 5 Розділу ІІІ Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджених Наказом Міністерства соціальної політики України від 29.08.2018 № 1240, не дотримався безпечної дистанції та допустив наїзд на працівників зазначеного господарства ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які здійснювали улаштування накриття поліетиленовою плівкою у вказаній силосній ямі.
Внаслідок даної пригоди ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці події.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, тобто порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно спричинило загибель людей.
ОСОБА_4 11.09.2025 о 20 годині 05 хвилин затримано у порядку ст. 208 КПК України, а 12.09.2025 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.09.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10.11.2025.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 11.09.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
- висновком судово-токсикологічної експертизи від 17.09.2025 № 2789;
- висновком судово-медичної експертизи від 10.10.2025 № 79;
- висновком судово-медичної експертизи від 10.10.2025 № 80;
- сукупністю інших доказів, зібраних у кримінальному провадженні.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 10.01.2026.
На цей час не завершено спеціальне розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, яке проводиться комісією Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, у ході якого будуть встановлені порушення вимог охорони праці.
Крім того, у кримінальному провадженні необхідно провести судову експертизу безпеки життєдіяльності, за результатом якої надати правову оцінку діям службових осіб ФГ «Велес Віта», здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, а також виконати інші слідчі та процесуальні дії, у яких виникне необхідність для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Строк застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 10.11.2025, однак ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час не зменшилися та продовжують існувати.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Внаслідок вказаного кримінального правопорушення загинули дві особи, що зумовлює необхідність продовження йому зазначеного запобіжного заходу. При цьому існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також, слід зазначити, що ОСОБА_4 вчинив вказане кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання.
Окрім того, ОСОБА_4 у 2015 році притягувався до відповідальності за ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, однак належних висновків для себе не зробив та знову допустив грубе порушення пов'язане з керуванням транспортного засобу, яке спричинило летальні наслідки.
Тому існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_4 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності та загрози призначення йому у подальшому судом реальної міри покарання, переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду.
Також, підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не одружений, не має на утриманні дітей, тобто відсутні міцні соціальні зв'язки та чинники, які могли б забезпечити його належну процесуальну поведінку.
У зв'язку з тим, що показання свідків, потерпілих та висновки експертів мають ключове доказове значення під час встановлення винуватості особи у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може здійснювати незаконний вплив на свідків, потерпілих та експертів у даному кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, строк дії запобіжного заходу слід продовжити, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу до не зможе запобігти цим ризикам.
На підставі вищевикладеного, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити ОСОБА_4 строк дії застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, оскільки вчинено тяжкий злочин, по справі необхідно провести слідчі дії, заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, зокрема підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 під час судового розгляду не заперечив проти задоволення клопотання слідчого.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 слідчому судді пояснив, що ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнає у повному обсязі, розуміє його наслідки, активно співпрацює із органом досудового розслідування, разом з тим зазначив, що вказаний злочин є неумисним, ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, перебуває у цивільному шлюбі, позитивно характеризується, офіційно працевлаштований, а тому просив слідчого суддю при вирішенні питання про продовження строку застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - визначити останньому розмір застави у межах передбачених для даної категорії кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК України, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.
На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.
Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
В даному випадку, з'ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_4 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором наведені, відповідно до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК Україниі встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, офіційно не одружений, утриманців не має, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Разом з цим органом досудового розслідування в ході розгляду клопотання наведено низку ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, а також ту обставину, що кримінальне правопорушення по якому повідомлено про підозру відноситься до категорії незаконного обігу, збуту наркотичних засобів, тому слідчий суддя вважає, що ризики в обґрунтування тримання під вартою підозрюваного не зменшилися, тривають та ОСОБА_4 може ухилятися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
В ході розгляду клопотання встановлено, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою закінчується 10.11.2025. Разом з тим, по кримінальному провадженню залишилося виконати ряд слідчих дій.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.11.2025 (справа №127/34974/25) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025020000000877 внесеного до ЄРДР 11.09.2025, продовжено до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 10.01.2026.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Слідчий суддя вважає термін продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування є обґрунтованим.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, тому слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 183, 193, 197, 199, 309, 369, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 05 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали визначити до 05 січня 2026 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя