"11" листопада 2025 р. Справа153/1815/25
Провадження1-кс/153/345/25-к
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області
клопотання сторони кримінального провадження старшого дізнавача СД ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025170000050 від 09.11.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, про арешт майна,
Сторона кримінального провадження старший дізнавач СД ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 з погодженим із прокурором клопотанням про арешт майна звернулася до слідчого судді. Клопотання мотивовано наступним: 8 листопада 2025 року до ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області із письмовою заявою звернулась громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , про те, що 08.11.2025 близько 18:00 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель села Тростянець Могилів-Подільського району Вінницької області, незаконно проник до будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , який їй належить, чим порушив гарантоване кожній особі ст.30 Конституції України право на недоторканість житла. Відомості про вказане кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до вимог ч.ч.1, 4 ст.214 КПК України, 9 листопада 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025170000050 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України. 08.11.2025 на підставі письмової заяви ОСОБА_4 проведено огляд місця події по АДРЕСА_1 , під час чого виявлено та вилучено на території подвір'я вказаного домоволодіння біля будинку на землі фрагмент металевого стрижня (металевої арматури), який поміщено до спец.пакету НПУ PSP3357550, який належним чином опечатано та нанесено пояснювальний напис. 09.11.2025 вилучений фрагмент металевого стрижня (металевої арматури) визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї ж статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. За таких обставин вилучений фрагмент металевого стрижня (металевої арматури) підлягає арешту, оскільки являється речовим доказом у кримінальному провадженні, а саме знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Старший дізнавач СД ВП №1 Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву за вхід.№7106 від 10.11.2025, в якій просила клопотання про арешт майна, по кримінальному провадженні слухати в її відсутність, у зв'язку із службовою зайнятістю, клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідно ч.1 ст.40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12025025170000050 від 09.11.2025, рапорт від 08.11.2025, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.11.2025, заяву ОСОБА_4 від 08.11.2025, протокол огляду місця події від 08.11.2025, постанову про визнання предметів (документів) речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 09.11.2025 та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов таких висновків:
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Судом встановлено, що фрагмент металевого стрижня (металевої арматури) визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, має значення речового доказу, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто згідно ст.98 КПК України є речовим доказом, який у свою чергу, згідно ч.2 ст.84 КПК України, є процесуальним джерелом доказів.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.7 ст.237 КПУ України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко - чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
В ч.3 ст.170 КПК України зазначено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, прийшов до висновку, що клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.
Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
При цьому, слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто містить правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та є пропорційним, тобто відповідає тяжкості правопорушення. Так, на думку слідчого судді, стороною кримінального провадження доведено правову підставу для арешту майна.
Враховуючи, що фрагмент металевого стрижня (металевої арматури), є речовим доказом, який може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є предметом кримінального правопорушення, а тому може бути використаний, як доказова база у кримінальному провадженні та необхідний для проведення експертиз, а тому слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання старшого дізнавача СД ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 відповідає вимогам ст.171 КПК України та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.131, 132, 170, 171, 172, 173, 175 КПК України, суд
Клопотання сторони кримінального провадження старшого дізнавача СД ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025170000050 від 09.11.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню №12025025170000050 від 09.11.2025, яке має значення речового доказу, а саме на фрагмент металевого стрижня (металевої арматури), який вилучено під час проведення огляду місця події по АДРЕСА_1 - без права на користування, розпорядження та відчуження.
Виконання ухвали доручити старшому дізнавачу СД ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітану поліції ОСОБА_3 .
Згідно ч.1 ст.175 КПК України копії ухвали направити старшому дізнавачу для негайного виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий слідчий суддя ОСОБА_1