Справа № 359/8226/25
Провадження №2/141/389/25
06 листопада 2025 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.,
при секретарі судового засідання Бугайчук Ю.С.,
сторони в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 359/8226/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
02.10.2025 до суду із Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла цивільна справа № 359/8226/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що 09.04.2002 відділом реєстрації актів громадянського стану Бориспільського міського управління юстиції Київської області зареєстровано шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , актовий запис № 90. Від даного шлюбу дітей у сторін немає.
Під час сумісного проживання у шлюбі у сторін виникла несумісність характерів та постійні непорозуміння, а спільні намагання зберегти сім'ю ніяких позитивих результатів не дали. Оскільки фактично у сторін змінилося відношення один до одного та склалися протиріччя у відновинах, а також у зв'язку з тим, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, позивач ОСОБА_1 вважає, що подальше спільне збереження сім'ї є неможливим та недоцільним, відтак звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 359/8226/25 та призначено розгляд справи на 06.11.2025.
Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання 06.11.2025 не з'явилась, жодних заяв та клопотань суду не подала.
При цьому, у позовній заяві позивач просить суд позовні вимоги задовольнити, розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання 06.11.2025 не з'явився.
Натомість, 06.11.2025 до суду надійшла заява відповідача від 06.11.2025 про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Як убачається зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , 09.04.2002 відділом реєстрації актів громадянського стану Бориспільського міського управління юстиції Київської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 90. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 ».
Причиною розпаду сім'ї є те, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, шлюб носить формальний характер, тому позивач вважає, що шлюб підлягає розірванню.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
В статті 51 Конституції України зазначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Вирішуючи, у відповідності до ст. 111 СК України, необхідність вжиття заходів щодо примирення подружжя, суд враховує, що закріплена у цій статті норма є диспозитивною, оскільки суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства. Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Крім того, суд виходить з пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», яка визначає, що вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові КЦС ВС від 11 червня 2019 року № 605/434/18 (61-3235св19).
Враховуючи вище зазначені положення законодавства та судової практики, а також установлені у справі обставини, суд не вбачає підстав для вжиття заходів щодо примирення сторін.
Виходячи з того, що між сторонами шлюбні відносини фактично припинені та шлюб носить лише формальний характер, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, тому шлюб підлягає розірванню.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, з урахуванням визнання позову відповідачем, на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 605 грн (шістсот п'ять гривень) 60 копійок, а решта 50 відсотків судового збору підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 24, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 4, 7, 12, 13, 89, 141, 142, 206, 263, 265, 273 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований 09.04.2002 відділом реєстрації актів громадянського стану Бориспільського міського управління юстиції Київської області, актовий запис № 90.
3. Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 605 грн (шістсот п'ять гривень) 60 копійок.
4. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 605 грн (шістсот п'ять гривень) 60 копійок.
5. Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Рішення суду оформлено та виготовлено 11.11.2025.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).
Суддя С.В. Климчук