Справа № 136/2064/25
провадження № 3/136/387/25
10.11.2025 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Кривенко Д.Т. розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює на ТОВ «Грінора-Фрукт», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувану до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
На розгляд суду надійшли зазначені матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №670659 слідує, що 22.10.2025 біля 18 год. 50 хв. по АДРЕСА_1 , було встановлено, що мати ОСОБА_1 , ухиляється від виконання покладених на неї батьківських обов'язків, щодо забезпечення необіхдних умов навчання/виховання своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , а саме: 16.10.2025, близько 12:00 год. в Зозівському ліцеї ОСОБА_1 нанесла удар ОСОБА_2 , чим завданла їй тілесні ушкодження.
Такі дії ОСОБА_1 , особою, що склала матеріали кваліфіковано за ч. 1 ст.184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, будучи належним чином сповіщеною про день та час розгляду справи, отож в силу ст. 268 КУпАП суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановив, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП суду надано докази, які були безпосередньо досліджені судом, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД №670699, суть якого викладено вище;
- рапорт працівника поліції;
- письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина перша статті 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
З матеріалів справи вбачається, що у діях ОСОБА_1 , відсутній склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №670699 від 22.10.2025 не свідчать про ухилення ОСОБА_1 , від виконання батьківських обов'язків, оскільки неможливо встановити, від виконання яких саме обов'язків ухилялася мати.
Адміністративна відповідальність за ч. 1ст.184 КУпАП України настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Так, 26.04.2018 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження № К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ № 73700356) вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 Верховний Суд роз'яснив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення, який є лише одним із доказів, відсутні відомості на підставі яких можна встановити наявність адміністративного правопорушення та винність особи, а тому суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 184 КУпАП, у зв'язку з чим, провадження по вказаній справі слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст.184, п. 1 ч. 1 ст.247, ст. ст.280,283,284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, за відсутністю події адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Дмитро КРИВЕНКО