Справа № 134/1511/25
2/134/618/2025
Іменем України
11 листопада 2025 року селище Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Швець Л.В.,
при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному проваджені з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду селища Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
23 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося в суд через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 401581-КС-001 про надання кредиту від 30.11.2021 року у розмірі 26 548,55 грн., а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 401581-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Договору про надання кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 9 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користуванням кредитом є фіксованою та становить 1,59272223 процентів за кожен день користуванням кредитом.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 9 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).
До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 401581-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконує за Кредитним договором, станом на 04.09.2025 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за Договором № 401581-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 26 548,55 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 16 198,55 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 350,00 грн. В зв'язку з цим позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором, а також про стягнення судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 24 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Вирішено питання витребування доказів.
16 жовтня 2025 року із АТ ««ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»» надано до суду витребувані докази.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2025 року судове засідання було відкладено у зв'язку із неявкою відповідача в судові засідання, поштовий конверт з повісткою повернувся з позначкою: «Адресат відсутній за вказаною адресою».
В судове засідання 11 листопада 2025 року сторони не з'явилися.
Представник позивача в своїй позовній заяві вказав, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення, розглянути справу за його відсутності, позов підтримує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву, клопотань про розгляд справи у відсутності відповідач до суду не подав. Судова повістка в судове відповідачу направлялась судом на адресу місця реєстрації, яка вказана в Єдиному державному демографічному реєстру, однак повернулася до суду без вручення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Враховуючи зазначені обставини суд, зважаючи на зміст заяви позивача, ухвалою від 11 листопада 2025 року вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до положень ст. 280-281 ЦПК України.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
На підставі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Так судом встановлено, що ТОВ «Бізнес Позика» 30.11.2021 року ОСОБА_1 направлено пропозицію (оферту) укласти Договір № 401581-КС-001 про надання кредиту. 30.11.2021 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 401581-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7630, на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 30.11.2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 401581-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 через комунікаційну систему одноразовий індетифікатор G-3437, на номер телефону НОМЕР_2 , який відповідач вказав у своїй анкеті та ним було введено/відправлено.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 9 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,59272223 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що стандартна процентна ставка за кредитом в день є фіксованою та становить 1, 59272223 процентів, комісія за надання кредиту 1 350,00 грн., строк дії договору до 22.03.2022 року, орієнтовна реальна річна процентна ставка 46531,74 процентів.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 9 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів.
До теперішнього часу відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за Кредитним договором № 401581- КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 4011581-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до пункту 2 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Відповідно до п. 5.1. Правил, які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є його невід'ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.
Як вбачається із відповіді № КНО-07.8.5/13560БТ від 08.10.2025 року, яка надійшла до суду 16.10.2025 року, АТ «ПУМБ» повідомляє, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_1 до рахунку № НОМЕР_4 у гривні. Виписку по рахунку № НОМЕР_4 у гривні/БПК НОМЕР_1 якавідкрита до вказаного рахунку на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 30.11.2021 р. по 22.03.2022р. надано у додатках в електронному вигляді.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому банком кредитними коштами, а також не подаа будь-яких доказів на спростування наданого банком розрахунку заборгованості.
Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
Відповідач належним чином зобов'язання по поверненню коштів не виконує.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту. За приписами ч.2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч.2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 11.02.2021 року №16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до пункту 5 Правил Кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил. Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на тому, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).
Отже, як вбачається з умов даного кредитного договору та Правил надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», встановлення комісії за надання кредиту, є правомірним, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов'язкових платежів. Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.
Із матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 401581- КС-001 від 30.11.2021 року укладений між сторонами у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором, відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
Відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надав беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав його звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Суд зазначає, що відповідач, підписавши договір, підтвердив те, що ознайомився з текстом договору та Правилами, отримав всю необхідну інформацію, що забезпечує вірне розуміння змісту послуги та погодився з умовами кредитного договору, у тому числі строку кредитування, розміру кредиту та процентів, порядком їх нарахування, був обізнаний про реальну проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою у повному розмірі не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 26 548,55 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 16 198,55 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 350,00 грн. Дана заборгованість знайшла своє підтвердження наданими письмовими доказами, зокрема самим Договором кредиту та розрахунком заборгованості, який відповідає умовам кредитного договору, а саме процентній ставці за користування кредитними коштами та у межах строку на який надавався кредит (з 30.11.2021 року по 22.03.2022 року).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту, комісії за надання кредиту та сплати відсотків, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.
За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з врахуванням засад розумності і справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 26 548,55 гривень.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачений судовий збір, що підтверджується платіжною інструкцією № 14122 від 17.09.2025 року.
Оскільки позовні вимоги задоволені, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (29 471,05 гривень), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422 гривні 40 копійок (3 028 х 0,8=2422,40).
Керуючись ст. ст. 5,12, 13, 81, 141, 77-80, 280-284 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», (код ЄДРПОУ 41084239, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133) - заборгованість за кредитним договором № 401581-КС-001 від 30 листопада 2021 року, в розмірі 26 548,55 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 16 198,55 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 350,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239 - понесені позивачем судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя