07 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/17132/25
Провадження № 11-сс/820/570/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваної ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні №12025240000000041, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 січня 2025, про продовження строку відсторонення від посади директора комунального закладу Хмельницької обласної ради «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Осташки Хмельницького району Хмельницької області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Слідчим суддею встановлено, що слідчим СУ ГУ Національної поліції в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025240000000041, відомості у якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 січня 2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , згідно рішення №7-11/2022 сесії Хмельницької обласної ради від 15.06.2022, призначена на посаду директора комунального закладу Хмельницької обласної ради «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат», що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. Київська, 1а, за попередньою змовою із ОСОБА_8 , яка згідно наказу №133 від 18.06.2013 працює старшою медичною сестрою КЗ ХОР «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат», вирішили джерелом отримання доходів і засобів для свого існування на постійній основі обрати злочинний шлях та грубо порушуючи конституційні права та свободи громадян, посягаючи на їх волю, честь та гідність, використовуючи уразливий стан пацієнтів вказаного психоневрологічного інтернату, вирішили передавати їх до трудової діяльності іншим особам.
При цьому, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 домовились між собою про примусову працю (трудову експлуатацію) пацієнтів вказаного інтернату, яка полягала у передачі за грошову винагороду пацієнтів інтернату для виконання різного роду робіт іншим особам за межами території інтернату, а отримані в результаті цього грошові кошти, розподіляти між собою.
Згідно розробленого плану, упродовж березня - червня 2025 року, ОСОБА_6 , за попередньою змовою із ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, свідомо порушуючи конституційні права громадян, усвідомлюючи свої злочинні дії та негативні наслідків для пацієнтів інтернату, передавали двох пацієнтів інтернату ОСОБА_9 та ОСОБА_10 особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_11 для примусової безоплатної праці на території його господарства. З метою залучення пацієнтів психоневрологічного інтернату до примусової праці, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 застосовували відносно останніх методи переконання, враховуючи довірливі відносини з останніми, оскільки щоденно з останніми спілкуються та використовували уразливий стан пацієнтів, викликаний психічними захворюваннями, що унеможливлює та обмежує їх здатність усвідомлювати свої дії, керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір незаконним діям відносно себе. Обіцяючи останнім гарне харчування та цигарки, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , передали їх за грошову винагороду для виконання різного роду господарських робіт на території господарств інших осіб, за яку не здійснювали жодної оплати.
Так, 10.03.2025, близько 16:20 год., ОСОБА_6 в телефонній розмові з ОСОБА_11 домовилася про передачу в трудову експлуатацію останньому 2 пацієнтів інтернату, за грошову винагороду. Під час розмови, вони домовилися про зустріч на території інтернату 11.03.2025.
11.03.2025, близько 11:20 год., ОСОБА_6 , зустрівшись на території Дунаєвецького психоневрологічного інтернату, що по вул. Київська, 1а в м. Дунаївці Хмельницької області із ОСОБА_11 , на прохання останнього про необхідність залучення до виконання різного роду робіт пацієнтів інтернату на власному господарстві, погодилася за грошову винагороду, передати останньому 2 пацієнтів інтернату для трудової експлуатації. В подальшому, ОСОБА_6 привела ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Після цього, 11.03.2025, близько 11:30 год. за грошову винагороду в розмірі 2000 грн., використовуючи уразливий стан, шляхом переконання та обману, передала ОСОБА_11 двох пацієнтів вказаного інтернату: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для примусової праці (трудової експлуатації).
Продовжуючи свої злочинні дії, 23.06.2025, в після обідній час, ОСОБА_6 в телефонній розмові з ОСОБА_11 , домовилася про передачу в трудову експлуатацію останньому 2 пацієнтів інтернату. Під час розмови, вони домовилися про зустріч на території інтернату 24.06.2025.
Надалі, 24.06.2025, близько 09:43 год, ОСОБА_6 зателефонувала ОСОБА_8 та повідомила, що під?їде ОСОБА_11 і йому необхідно буде передати 2 пацієнтів інтернату ( ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ) для примусової праці на його господарстві. Далі, ОСОБА_8 , використовуючи уразливий стан пацієнтів, шляхом використання довірливих відносин, повідомила ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , щоб останні вийшли за територію інтернату та очікували там, оскільки поїдуть працювати.
В подальшому, виконуючи вказівку ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , перебуваючи на території Дунаєвецького психоневрологічного інтернату, що по вул. Київська, 1а в м. Дунаївці Хмельницької області, 24.06.2025, близько 10:50 год, зустрілася з ОСОБА_11 . Під час зустрічі, ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_11 , що 2 пацієнтів інтернату очікують його за межами території інтернату і він може їх забрати для трудової експлуатації, а грошові кошти має передати пізніше.
Таким чином, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 , 24.06.2025, використовуючи уразливий стан, шляхом використання довірливих відносин, передала ОСОБА_11 двох пацієнтів вказаного інтернату: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для примусової праці.
Продовжуючи свої злочинні дії, 26.06.2025, в після обідній час, ОСОБА_6 в телефонній розмові з ОСОБА_11 , домовилася про передачу в трудову експлуатацію останньому 2 пацієнтів інтернату, за грошову винагороду. Під час розмови, вони домовилися про зустріч на території інтернату 27.06.2025
27.06.2025, перебуваючи в своєму робочому кабінеті Дунаєвецького психоневрологічного інтернату, що по вул. Київська, 1а в м. Дунаївці Хмельницької області, близько 11:20 год., під час зустрічі з ОСОБА_11 , на прохання останнього, погодилася передати йому 2 пацієнтів інтернату для трудової експлуатації. Також, ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_11 , щоб він ішов до старшої медичної сестри інтернату ОСОБА_8 та узгодив з нею всі питання передачі пацієнтів для примусової праці.
Після цього ОСОБА_11 близько 11:23 год. зустрівся з ОСОБА_8 в її робочому кабінеті та під час спілкування остання повідомила, що передасть 2 пацієнтів інтернату для примусової праці, однак передача відбудеться за межами території інтернату. Також ОСОБА_8 повідомила, щоб ОСОБА_11 виїхав за межі території та очікував пацієнтів інтернату ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Таким чином, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 , 27.06.2025, використовуючи уразливий стан, шляхом використання довірливих відносин, передали ОСОБА_11 двох пацієнтів вказаного інтернату: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для примусової праці.
Того ж дня, близько 11:40 год., злочинні дії ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , пов'язані з незаконною експлуатацією психічнохворих осіб, були викриті та задокументовані працівниками правоохоронних органів.
30.06.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, а саме у передачі людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням уразливого стану, вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням службового становища.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2025 року відсторонено підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України ОСОБА_6 від займаної посади директора комунального закладу Хмельницької обласної ради «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат», на строк по 30 серпня 2025 року.
22 серпня 2025 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, тобто до 30.10.2025.
26 серпня 2025 року продовжено відсторонення ОСОБА_6 від займаної посади директора комунального закладу Хмельницької обласної ради «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат» на строк по 22.10.2025.
22 жовтня 2025 року продовжено відсторонення ОСОБА_6 від займаної посади директора комунального закладу Хмельницької обласної ради «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат» на строк по 30.10.2025.
27 жовтня 2025 року прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, про продовження строку відсторонення підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України ОСОБА_6 , від займаної посади директора комунального закладу Хмельницької обласної ради «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат» на строк 2 (два) місяці.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 жовтня 2025 року клопотання прокурора задоволено частково, продовжено строк відсторонення підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України ОСОБА_6 від займаної посади директора комунального закладу Хмельницької обласної ради «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат», до 26 листопада 2025 року.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із рішення слідчого судді, захисник підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 26 листопада 2025 року скасувати.
Зазначає, що ОСОБА_6 має позитивні характеристики і міцні соціальні зв'язки, являється керівником комунального закладу соціального напрямку, яка забезпечує життєдіяльність (організація харчування, лікування, забезпечення лікарськими препаратами) підопічних, які перебувають в інтернаті, що вкрай є необхідним під час воєнного стану.
Висновок слідчого судді про те, що ОСОБА_6 може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження з метою схилити їх до дачі завідомо неправдивих показань, знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не підтверджений жодним доказом. Основні свідки вже допитані і як свідки вони повідомлялися про відповідальність за дачу неправдивих свідчень,.
Крім того, захисник звертає увагу, що досудове розслідування вже завершено.
При цьому клопотання щодо відсторонення іншої підозрюваної в
даному кримінальному провадженні - ОСОБА_8 не задоволено.
Вказує, що ОСОБА_6 раніше не судима, одружена, має на утриманні маму - пенсіонерку, не буде і відповідно не зможе знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження з метою схилити їх до дачі завідомо неправдивих показань, знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів. Крім того, на даний час потерпілі по справі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 переведені в інший психоневрологічний інтернат (с. Лонки Волочиського району).
Зауважує, що на даний час вина ОСОБА_6 не доведена в суді.
Також ОСОБА_6 інших доходів не має, а також те, що вона жодним чином не може вплинути і не впливає на свідків і потерпілих у даному кримінальному провадженні, захисник вважає, що відсторонення її від посади позбавляє її можливості працювати та заробляти собі на життя працею.
Позиції учасників судового провадження
Підозрювана ОСОБА_6 та її захисник адвокат ОСОБА_7 просили задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі з наведених в апеляційній скарзі підстав. Вважали, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та належним чином невмотивованою, а відтак підлягає скасуванню.
Прокурор не визнав апеляційних вимог, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, підозрювану та її захисника, думку прокурора, перевіривши надані матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Відповідно до статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, відсторонення від посади є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, згідно з п.4 ч.2 ст.131 КПК України, підстави та порядок застосування якого визначаються КПК України, а саме ст. 154-158 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник оскаржує наявність існування обставин, передбачених п.6 ч.2 ст.155 КПК України для продовження застосування до підозрюваної ОСОБА_6 заходу забезпечення кримінального проваджений, яким є відсторонення від посади.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускаються, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Положення глави 10 КПК України (заходи забезпечення кримінального провадження і підстави для їх застосування - ст.ст.131-132 КПК України) по відношенню до положень глави 14 КПК України (відсторонення від посади - ст.ст.154-158 КПК України) виступають як загальні по відношенню до спеціальних, тому дотримання вимог ст.132 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади є обов'язковим.
Згідно ст.43 Конституції України, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, а тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, у тому числі і відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.
За змістом ст.154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.
Положеннями ч.2 ст.157 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Приймаючи рішення про відсторонення особи від посади, слідчий суддя має виходити з вимог ст.157 КПК України, а саме: доведеність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який, перебуваючи на посаді може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, доведені ці обставини мають бути ініціатором клопотання, тобто органом досудового розслідування.
У межах приписів передбачених ст. 158 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку відсторонення підозрюваного від посади, слідчий суддя, суд має враховувати чи існують на час розгляду цього клопотання обставини, які стали підставою для відсторонення особи від посади, та чи сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
На переконання колегії суддів, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку відсторонення від посади зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею у повному обсязі дотримано, доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді, не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду.
Слідчим суддею встановлено, що підозрювана обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України, що не оскаржує сторона захисту.
Вказану підозру орган досудового розслідування обґрунтував достатніми доказами, які об'єктивно пов'язують підозрювану з кримінальним правопорушенням і які були зібрані під час досудового розслідування.
У колегії суддів не виникає сумнівів у висновках слідчого судді щодо обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення з боку органу досудового розслідування, оскільки існує інформація, що вона могла вчинити інкриміноване правопорушення, про що свідчать матеріали кримінального провадження, додані до клопотання слідчого, а також не оскаржується стороною захисту.
Як слідчим суддею, так і колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 перебуває на посаді директора комунального закладу Хмельницької обласної ради «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат» та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з виконанням нею своїх службових обов'язків на цій посаді, тобто перебування підозрюваної на займаній посаді сприяло вчиненню злочину.
Як вбачається з положень ч.5 ст.65-1 Закону України «Про запобігання корупції» №1700 від 14.10.2014 року, з наступними змінами, особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
Слідчий суддя задовольняючи клопотання прокурора мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_6 може впливати на осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні та інших осіб, зокрема працівників та пацієнтів інтернату, з метою схилити до дачі завідомо неправдивих показань, знищити та/або підробити документи, що мають значення у кримінальному провадженні, в тому числі документи що стосуються пацієнтів КЗ ХОР «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат», продовжувати злочинну діяльність, що не забезпечить та не сприятиме всебічному і неупередженому дослідженню обставин вчинення кримінального правопорушення та прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Колегія суддів погоджується з цим висновком слідчого судді та вважає, що на даному етапі розслідування існує необхідність продовження строку відсторонення підозрюваної ОСОБА_6 від займаної посади, враховуючи, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, яке є особливо тяжким злочином, підозрюється у скоєні вказаного злочину у період виконання нею службових обов'язків та з використанням своєї посади, тому продовжують існувати ризики, які дають підстави вважати, що вона, перебуваючи на посаді, може намагатися незаконними засобами впливати на свідків, в тому числі які є її підлеглими, шляхом умовляння, погроз та іншого, з метою схилити їх до дачі неправдивих свідчень, а також за допомогою доступу до службової документації може знищити чи підробити документи, які мають значення для розгляду справи, продовжити злочинну діяльність або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Доказів того, що відсторонення підозрюваної суттєво вплине на КЗ ХОР «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат», оскільки вона являється керівником комунального закладу соціального напрямку, яка забезпечує життєдіяльність (організація харчування, лікування, забезпечення лікарськими препаратами) підопічних, які перебувають в інтернаті, що вкрай є необхідним під час воєнного стану, матеріали клопотання не містять та стороною захисту до апеляційної скарги не додано.
Надана стороною захисту заява №484 від 31.10.2025 року голови профкому КЗ ХОР «Дунаєвецький психоневрологічний інтерат» ОСОБА_12 за дорученням колективу інтернату, за змістом якої заклад потребує присутності керівника для вирішення поточних щоденних питань, не є належним доказом негативних наслідків відсторонення підозрюваної ОСОБА_6 від займаної посади.
Крім того, відсторонення ОСОБА_6 від займаної посади директора комунального закладу Хмельницької обласної ради «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат» не позбавляє її можливості працювати на інших посадах у цьому закладі.
В ході апеляційного розгляду, і в суді першої інстанції доведено існування на час розгляду цього клопотання обставин, які стали підставою для відсторонення особи від посади, а саме наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана ОСОБА_6 перебуваючи на посаді директора комунального закладу Хмельницької обласної ради «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат» може знищити та/або підробити документи, що мають значення у кримінальному провадженні, в тому числі документи що стосуються пацієнтів КЗ ХОР «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат», впливати на осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні та інших осіб, зокрема працівників та пацієнтів інтернату, які можуть бути допитаними в якості свідків у подальшому, з метою схилити до дачі завідомо неправдивих показань, продовжувати злочинну діяльність, що не забезпечить та не сприятиме всебічному і неупередженому дослідженню обставин вчинення кримінального правопорушення та прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні, а також доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, а саме відсторонення її від посади.
Стосовно доводів сторони захисту, що ОСОБА_6 раніше не судима, має позитивні характеристики і міцні соціальні зв'язки, одружена, має на утриманні маму - пенсіонерку, колегія суддів вважає, що за наведених вище обставин вказані дані про особу підозрюваної не можуть вплинути на застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади, окрім того, згідно з практикою ЄСПЛ суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На думку колегії суддів, тимчасове відсторонення підозрюваної ОСОБА_6 від займаної посади на даному етапі є необхідним для встановлення істини у кримінальному провадженні і застосовується з метою запобігти спробам останньої протиправно перешкоджати кримінальному провадженню, при цьому відсторонення підозрюваної від посади не потягне негативних наслідків для інших осіб.
Відсторонення від посади має тимчасовий характер, а тому не тягне за собою звільнення особи з займаної посади та не порушує конституційне право особи на працю. Крім того, строк застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження не зумовить настання негативних наслідків такого відсторонення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, з урахуванням положень кримінального процесуального закону, практики Європейського суду з прав людини, прийняв законне і обґрунтоване рішення в порядку, передбаченому КПК України. Підстави для задоволення апеляційної скарги захисника відсутні.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 жовтня 2025 року про продовження строку відсторонення від займаної посади директора комунального закладу Хмельницької обласної ради «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат» ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.149 КК України, на строк по 26 листопада 2025 року, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3