Дата документу 11.11.2025 Справа № 332/6336/24
Справа № 22-ц/807/2012/25 Головуючий у 1-й інстанції: Яцун О.С.
Є.У.№ 332/6336/24 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
11 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Кочеткової І.В.,
суддів: Гончар М.С.,
Онищенка Е.А.
розглянувши в порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
із апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2025 року,
У листопаді 2024 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.04.2019 у розмірі 42 416,39 грн.
Зазначав, що 25.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, підписавши анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Вказаною анкетою-заявою визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомлений та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір, та зобов'язався виконувати його умови.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 7 000,00 грн., який в подальшому був збільшений до 35 000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на 25.08.2024 утворилася заборгованість за тілом кредиту у розмірі 42 416,39 грн.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 25.04.2019 станом на 25.08.2024 р. у розмірі 7 416,39 грн. та судовий збір у розмірі 529,30 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, здійснити розподіл судових витрат. Апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження умов кредитування, зокрема, щодо розміру відсоткової ставки.
Відзив на апеляційну скаргу в порядку статті 360 ЦПК України до суду не надходив, проте це не заважає її розгляду за наявними матеріалами справи.
Ухвала про відкриття апеляційного провадження була направлена ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням, яке 03.11.2025 року повернулося до апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до довідки про доставку електронного документу представник ОСОБА_1 адвокат Хоптій М.В. отримав копію ухвали про відкриття апеляційного провадження 07.11.2025.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно із частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі обставини.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Встановлено, 25.04.2019 відповідач звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим власноруч підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Вказаною анкетою-заявою визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомлений та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір, та зобов'язався виконувати його умови (а.с. 10, 141).
Згідно змісту Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов: проставлянням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою він: підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу (п. 1 Анкети). Він погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов'язується виконувати його умови (п. 2 Анкети). Підписанням цього договору підтверджує, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірник у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім того, він беззастережно погоджується, з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується, з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (п. 3 Анкети). Просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний підпис) обов'язковими при здійсненні операцій за всіма рахунками, що будуть відкриті йому в Банку (а. 6 Анкети).
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 7 000 грн. (що в подальшому був збільшений до 35 000 грн. та що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 161) у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, та користувався вказаними грошовими коштами.
У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим станом на 25.08.2024 утворилася заборгованість у розмірі 42 416,39 грн. - заборгованість за тілом кредиту.
Відповідно до частин 1-2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Зі справи вбачається, що умови договору приєднання розроблені позивачем, а тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Положеннями анкети-заяви визначено, укладення договору з відповідачем банк надав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 25.04.2019, Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Univrsal Bank, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 10-28).
Згідно з наданим розрахунком заборгованості, за договором № б/н від 25.04.2019, станом на 25.08.2024, загальна сума заборгованості становить: 42 416,39 грн., з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 42 416,39 грн.; загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн., заборгованість за пенею - 0,00 грн.; судовий збір - 0,00 грн., заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0,00 грн. (а.с. 9 - зворотний бік).
Як вже зазначено, заборгованість за відсотками позивач визначив у 0,00 грн., однак з розрахунку заборгованості, долученого безпосередньо позивачем до позову, вбачається, що відповідачеві нараховувались відсотки за кредитним договором, що відображено у графах розрахунку № № 6, 7, 9, 10 (а.с. 9), зокрема за поточною ставкою 37,2%.
На виконання вимог ухвали районного суду про витребування доказів від 18.06.2025, стороною позивача було надано виписку по картці ОСОБА_1 за період з 25.04.2019 по 25.08.2024 (а.с. 142-159).
З наданої банком виписки вбачається, що кошти, внесені ОСОБА_1 за договором, спрямовувалися на погашення нарахованої заборгованості за відсотками, а не тіла кредиту (графа розрахунку № 10).
Як вбачається із заяви, підписаної відповідачем 25.04.2019, де відсутні відомості щодо умови надання кредитних коштів позивачем, такі як відсотки за користування коштів, штрафи чи інші санкції за порушення умов договору, строків його виконання тощо.
До позовної заяви АТ «Універсал Банк» долучив Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Univrsal Bank (а.с. 11-23), що не підписані відповідачем, а тому відсутні підстави стверджувати, що: саме такі тарифи діяли на час укладення договору; з ними зобов'язався ознайомитись ОСОБА_1 ; вони є погодженими між сторонами.
Наведене свідчить, що у даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, пені та комісії, надані банком Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Колегія суддів погоджується з тим, що районний суд не взяв до уваги, посилання банку на те, що Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача є публічно доступними в режимі реального часу за посиланням http://www/monobank.ua/terms, оскільки вони неодноразово змінювалися самим банком у період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів (довідку) та Умови у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Крім того, обґрунтовано судом зауважено, що в п. 7 Паспорта споживчого кредиту зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо, а інформація, що міститься в ньому, зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2023 кредиту (а.с. 27 - зворотний бік)
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, враховуючи викладене, надані позивачем Умови, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, що збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Ураховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в повному обсязі кредитні кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, згідно ст.526,1054 ЦК України з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню вказана заборгованість за кредитним договором від 25.04.2019 на суму 7 416,39 грн., оскільки сума заборгованості у розмірі 42 416,39 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача у повному обсязі, обґрунтовуючи цю суму лише заборгованістю по тілу кредиту, утворювалась у зв'язку з включенням до неї несплачених відповідачем нарахувань, постійно збільшуючи її, що не було передбачено узгодженими умовами договору, в тому числі й за рахунок списування відсотків за користування кредитом, що також не було узгоджено сторонами.
Вказана позиція узгоджується із висновком викладеним у постанові від 20.11.2024, в рамках справи № 373/2163/21, Верховним Судом, де вказано, що належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов'язок суду.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки ці висновки ґрунтуються на ретельному аналізу доказів, що є у матеріалах цивільної справи.
Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що банк про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у позові не просив.
Як вбачається із матеріалів справи, в суму тіла кредиту 42 416,39 грн., яку просив стягнути позивач, входять і відсотки, які були нараховані відповідачу, що підтверджується також розрахунком заборгованості.
А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за частиною тіла кредиту, яка фактично є відсотками.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2025 у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Головуюча: І.В. Кочеткова
Судді М.С. Гончар
Е.А. Онищенко