Справа № 308/5205/20
Іменем України
04 листопада 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.,
суддів - Собослоя Г.Г., Джуги С.Д.
за участі секретаря - Плешинець З.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Горковенка М.В. на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 вересня 2024 року в справі №308/5205/20 (головуючий суддя Фазикош О.В., повний текст складено 12.09.2024), за позовом Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:67:001:0190 та 2110100000:67:001:0217 на користь територіальної громади м. Ужгорода,
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року заступник керівника Ужгородської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, звернувся в суд із позовом до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:67:001:0190 та 2110100000:67:001:0217 на користь територіальної громади міста Ужгорода.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 24.10.2023 задоволено заяву та клопотання позивача та замінено у цивільній справі № 308/5205/20 первісного позивача Ужгородську місцеву прокуратуру на його правонаступника - Ужгородську окружну прокуратуру. Замінено відповідача по справі ОСОБА_5 на належного відповідача ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовано тим, що заочним рішення Ужгородського міськрайонного суду від 04.01.2018, яке було залишено без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 24.10.2019 у справі №308/9895/16-ц, задоволено позов керівника Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради та ОСОБА_6 про скасування рішень ради та державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Вказаним рішенням суду визнано незаконним та скасовано п.2.43 рішення 26 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 07.11.2014 за № 1507, яким ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,0850 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в районі АДРЕСА_1 , та п.1.31 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 року за №1882, яким ОСОБА_6 затверджено проект землеустрою та передано у власність земельну ділянку площею 0,0850 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Зазначає, що рішенням суду скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0156 площею 0,0850 га.
Вказує, що всі зазначені обставини перевірені та встановлені заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04.01.2018 та постановою Закарпатського апеляційного суду від 24.10.2019 у справі №308/9895/16-ц, а відтак, відповідно до положень ст. 82 ЦПК доказуванню не підлягають.
Разом з цим, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.01.2018 в частині скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0156 площею 0,0850 га. неможливо виконати у зв'язку з тим, що земельна ділянка як об'єкт речових прав на даний час не існує, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №195403589 від 28.12.2019, який додано до позовної заяви.
Після вивчення інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та документів, долучених відповідачем в суді апеляційної інстанції, інформації Головного управління держгеокадастру в Закарпатській області, прокуратурою встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:67:001:0156 площею 0,0850 га відчужена за договором купівлі-продажу від 12.03.2018 (тобто, після прийняття рішення по суті спору судом 1 інстанції) третій особі - ОСОБА_2 , а в подальшому поділена на 5 окремих земельних ділянок за кадастровими номерами: 2110100000:67:001:0186; 2110100000:67:001:0187; 2110100000:67:001:0188; 2110100000:67:001:0189; 2110100000:67:001:0190. В свою чергу, земельна ділянка 2110100000:67:001:0186 також поділена на 2 земельні ділянки: 2110100000:67:001:0216; 2110100000:67:001:0217.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:67:001:0190 та 2110100000:67:001:0217, площами 0,0129 га та 0,0054 га відповідно, останні на час звернення прокурора з позовом належали на праві власності ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок за № 1605 та №1606 від 10.07.2019, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:67:001:0190, площею 0,0129 га та 2110100000:67:001:0217, площею 0,0054 га, утворені в результаті поділу земельної ділянки 2110100000:67:001:0156.
Таким чином, позивач зазначає, що дані земельні ділянки, які утворені в результаті поділу земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:67:001:0156, незаконно вибули із власності територіальної громади, що на даний час доведено і встановлено рішенням суду, відтак наявні правові підстави для витребування їх від добросовісного набувача, тобто від заміненого на належного відповідача - ОСОБА_1 .
У позовній заяві вказано на те, що у даному випадку прокурор дійшов висновку про наявність підстав для захисту державних інтересів, виходячи з того, що орган, наділений правом на захист інтересів територіальної громади, а саме - Ужгородська міська рада, всупереч правам та законним інтересам територіальної громади, незважаючи на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 04.01.2018 у справі №308/9895/16-ц, яким встановлено незаконність вибуття земельних ділянок із комунальної власності, не вжила жодних заходів з метою витребування земельної ділянки від добросовісного набувача та відновлення законних прав територіальної громади, що підтверджується листом Ужгородської міської ради за №398/03-18 від 12.02.2020, тим самим грубо порушуючи інтереси територіальної громади і держави в цілому, що є безумною підставною вжиття заходів з метою захисту інтересів держави прокурором. Так, у своєму листі Ужгородська міська рада зазначає, що в зв'язку з подачею касаційної скарги відповідачем по справі ОСОБА_6 та відкриттям касаційного провадження міська рада утримується від витребування земельних ділянок.
При цьому у позовній заяві вказано на те, що відповідно до ч.2 ст.273 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення Ужгородського міськрайонного суду у справі №308/9895/16-ц набуло законної сили 24.10.2019.
Позивач зазначає, що подальше зволікання органу місцевого самоврядування з подачею віндикаційного позову може призвести до спливу строку позовної давності. Також зазначено, що міською радою, як відповідачем у справі №308/9895/16-ц, 02.12.2019 також було подано касаційну скаргу, яку було залишено без руху ухвалою Верховного Суду України від 11.12.2019, надано строк на усунення недоліків до 11.01.2020. Ухвалою Верховного Суду України від 19.02.2019 у справі №308/9895/16 касаційна скарга повернута заявнику у зв'язку з неусуненням недоліків.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 вересня 2024 року у задоволенні позовної заяви заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, до ОСОБА_1 - відмовлено.
Вказане рішення суду мотивоване тим, що про незаконність вибуття із власності територіальної громади земельної ділянки позивачеві було відомо 23 вересня 2016 року, тобто під час звернення з позовом до Ужгородського міськрайонного суду з вимогою про визнання незаконним та скасування п. 2.43 рішення 26 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 07.11.2014 за № 1507 та п. 1.31 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 за № 1882, та скасування державної реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0156 площею 0,0850 га., яка на той час належала гр. ОСОБА_6 ..
Встановивши, що з позовом до ОСОБА_5 (первісного відповідача) про витребування земельних ділянок керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до суду лише 01.06.2020, тобто, після спливу позовної давності (3 роки), суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора з підстав пропуску позовної давності.
Короткий зміст апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого суду заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури Горковенко Максим Васильовчи подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Ужгородського міськрайонного суду від 03.09.1024 скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Прокурор зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, не враховано висновки Верховного Суду, зокрема що застосування підстави для відмови у позові у зв'язку зі спливом строку давності можливо в разі, коли суд попередньо встановить наявність порушеного права, на захист якого подано позов та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.
Стверджує, що суд невірно встановив дату початку перебігу строку позовної давності та застосування ст. 261 ЦК України, оскільки такий почав відраховуватись із дати судового рішення, за яким і виникли підстави для витребування майна, що узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц.
У своїх доводах посилається на обставини справи, за якими земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:67:001:0156 площею 0,0850 га (що була предметом спору) 12.03.2018 була відчужена за договором купівлі-продажу третій особі - ОСОБА_2 (тобто, після прийняття рішення по суті спору судом першої інстанції та після постановлення ухвали цим же судом від 01.03.2018 про залишення без задоволення заяви ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення). Надалі земельна ділянка 29.03.2018 була поділена на 5 окремих земельних ділянок за кадастровими номерами: 2110100000:67:001:01586; 2110100000:67:001:0187; 2110100000:67:001:0188; 2110100000:67:001:01959; 2110100000:67:001:0190.
В свою чергу, земельна ділянка 2110100000:67:001:0186 була також поділена на 2 земельні ділянки: 2110100000:67:001:0216; 2110100000:67:001:0217. Так, відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформації Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0188, площею 0,0219 га, яка є предметом спору у даній справі зареєстровано як об'єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.03.2018, тобто після розподілу земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:67:001:0156 площею 0,0850 га.
Як підставу виникнення права власності ОСОБА_2 на дану земельну ділянку зазначено договір купівлі-продажу № 260 від 12.03.2018 та витяг Державного земельного кадастру НВ- 2102577622018 від 28.03.2018. Право власності ОСОБА_5 на земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:67:001:0190 та 2110100000:67:001:0217 площами 0,0129 га та 0,0054 га відповідно виникло 10.07.2019 на підставі договорів купівлі-продажу від 10.07.2019 за №1605 та №1606 між ним та ОСОБА_2 10.08.2022 на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя №1063 від 10.08.2022 зареєстроване право власності ОСОБА_3 на земельну ділянки за кадастровим номером 2110100000:67:001:0190.
Водночас, 10.08.2022 право власності на 1/2 земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:67:001:0190 на підставі свідоцтва про право на спадщину №1066 від 10.08.2022 зареєстроване за ОСОБА_7 . Також 10.08.2022 на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя №1064 від 10.08.2022 зареєстроване право власності ОСОБА_3 на земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:67:001:0217.
При цьому, 10.08.2022 право власності на 1/2 земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:67:001:0217 на підставі свідоцтва про право на спадщину №1067 від 10.08.2022 зареєстроване за ОСОБА_7 . В цей же день припинено право власності ОСОБА_5 на земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:67:001:0190 та 2110100000:67:001:0217. Разом з цим, земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0190 площею 0,0129 га на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №1271 від 07.09.2022, та земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0217 площею 0,054 га на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №1271 від 07.09.2022, відчужено ОСОБА_1 , яка є власником земельних ділянок на даний час.
Таким чином, земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:67:001:0190 та 2110100000:67:001:0217, які утворені в результаті поділу земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:67:001:0156, незаконно та без відповідної правової підстави вибули із власності територіальної громади, що на даний час доведено і встановлено рішенням суду, відтак наявні правові підстави для їх витребування від останнього власника ОСОБА_1 . Посилаючись на ч.1 ст.261 ЦК України, прокурор зазначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У випадку даного провадження, такий строк починає обчислюватись з 04.01.2018, тобто з моменту постановлення Ужгородським міськрайонним судом заочного рішення про визнання незаконними пунктів рішення органу місцевого самоврядування щодо спірних земельних ділянок.
Прокурор вказує, що під час розгляду Ужгородським міськрайонним судом справи №308/9395/16-ц, де відповідачами виступали Ужгородська міська рада та ОСОБА_6 , та на день постановлення заочного рішення від 04.01.2018 жодних змін щодо площі, конфігурації спірної земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:67:001:0156 та щодо зміни її власника не відбувалися. Про відповідні подальші зміні стало відомо під час перегляду справи Закарпатським апеляційним судом за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та ухвалення постанови від 24.10.2019 про залишення вищевказаного рішення суду першої інстанції без змін.
Отже, як встановлено матеріалами справи, за договором купівлі продажу земельної ділянки від 12.03.2018 (тобто через два місяці після рішення суду від 04.01.2018) земельна ділянка площею 0,085 га з кадастровим номером 2110100000:67:001:0156 була відчужена ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 та в подальшому вона була поділена, у тому числі, на дві подроблені земельні ділянки з усього масиву за кадастровими номерами 2110100000:67:001:0190 та 2110100000:67:001:0217, які відчужено 10.07.2019 ОСОБА_5 . Останнім набувачем спірних земель з 07.09.2022, є ОСОБА_1 .
Вказує, що земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:67:001:0190 та 2110100000:67:001:0217 площами 0,0129 га та 0,0054 га були сформовані як об'єкти речових прав лише 29.03.2018, що є датою державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на них, і з цього часу слід рахувати строк позовної давності по вимозі про витребування таких земельних ділянок.
Позиція інших учасників справи
На вказану апеляційну скаргу відповідачка ОСОБА_1 подала відзив, у якому просить відхилити апеляційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури, та залишити рішення Ужгородського міськрайонного суду від 03.09.2024 без змін.
Вважає, що вимоги апелянта є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки керівнику Ужгородської місцевої прокуратури було відомо про незаконне набуття ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0156 площею 0,0850 га, згідно з оскаржуваним рішенням Ужгородської міської ради, при зверненні 23.09.2016 з позовом до суду. При цьому вказує, що про порушене право апелянт міг дізнатися з моменту видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_6 , а саме з 12.11.2015.
Підтвердженням того, що позивачеві у вказаній справі було відомо про порушення земельного законодавства, є його звернення з позовом про визнання незаконним та скасування рішень та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:67:001:0156 площею 0,0850 га.
Межі розгляду справи та явка учасників справи
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Представник Закарпатської обласної прокуратури апеляційнку скаргу підтримала та просила задоольнрити. Інші учасники справи та їх представники в судове засідання не з?явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. ОСОБА_1 та її предстаник подали заяви, у яких останні просили апеляційну скаргу залишити без закдоволення та розглянти справу за їх відсутності.
Заслухавши пояснення представника Закарпатської обласної прокуратури, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Фактичні обставини справи та застосовані норми права
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 23 вересня 2016 року керівник Ужгородської місцевої прокуратури звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до Ужгородської міської ради, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0, 0850 га за кадастровим номером 2110100000:67:001:0156 (справа № 308/9895/16-ц).
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04.01.2018 у справі № 308/9895/16-ц позов прокурора було задоволено та визнано незаконним та скасовано пункт 2.43 рішення 26 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 07.11.2014 за № 1507 та пункт 1.31 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11. 2015 за № 1882. Скасовано також державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0156 площею 0, 0850 га.(а.с.14-16 том 1)
Вказане рішення було залишено без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 24.10.2019 та набуло законної сили (а.с.17-18 том 1).
Як вбачається з договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Балаж М.В., від 12.03.2018, земельна ділянка площею 0.085 га з кадастровим номером 2110100000:67:001:0156 була відчужена ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 (а.с.22-23 том 1).
За п.1.3 абз.4-6 вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.03.2018 продавець ( ОСОБА_6 ) повідомив покупця ( ОСОБА_2 ) про те, що земельна ділянка, яка продається, є об'єктом судового спору (продавець є співвідповідачем по справі №308/9895/16-ц). Також покупець обізнаний зі змістом позовних вимог по даній справі, ознайомлений з усіма процесуальними документами, наявними станом на день укладення цього договору (в т.ч., але не виключно, наявними в Єдиному державному реєстрі судових рішень) і проінформований про право вступити у дане судове провадження в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Покупець заявляє, що усвідомлює можливі юридичні наслідки вказаної судової справи і не буде мати до продавця претензій, що ґрунтуються на таких можливих результатах та і наслідках.
Зі змісту повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 28.04.2020 за № 10-7-0.2-3527/2-20, вбачається, що в подальшому земельна ділянка площею 0.085 га з кадастровим номером 2110100000:67:001:0156, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , була розподілена на 5 окремих земельних ділянок за кадастровими номерами: 2110100000:67:001:0186, 2110100000:67:001:0187, 2110100000:67:001:0188, 2110100000:67:001:0189, 2110100000:67:001:0190. У свою чергу, земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:67:001:0186 також поділена на 2 земельні ділянки - 2110100000:67:001:0216 та 2110100000:67:001:0217 (а.с.27 том 1).
Згідно з інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:67:001:0190 та 2110100000:67:001:0217, площами 0,0129 га та 0,0054 га, відповідно, останні на час подання цього позову належали на праві власності ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок за № 1605 та №1606 від 10.07.2019, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_2
10.08.2022 на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя № 1063 від 10.08.2022, виданим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В., зареєстроване право власності ОСОБА_3 на земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:67:001:0190.
Водночас, 10.08.2022 право власності на земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:67:001:0190 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1066 від 10.08.2022, виданим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В., зареєстроване за ОСОБА_7 .
Також 10.08.2022 на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя № 1064 від 10.08.2022, виданим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В., зареєстроване право власності ОСОБА_3 на земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:67:001:0217.
При цьому, 10.08.2022 право власності на земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:67:001:0217 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1067 від 10.08.2022, виданим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В., зареєстроване за ОСОБА_7 .
В цей же день, припинено право власності ОСОБА_5 , на земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:67:001:0190 та 2110100000:67:001:0217.
Разом з цим, земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0190, площею 0,0129 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 1271 від 07.09.2022, та земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0217 площею 0,0054 га на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 1271 від 07.09.2022 відчужено ОСОБА_1 , яка є власником земельних ділянок на даний час.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 24.10.2023 замінено відповідача по справі ОСОБА_5 на належного відповідача ОСОБА_1 .
У відзиві на позовну заяву відповідачка ОСОБА_1 просила суд застосувати до даних правовідносин у справі наслідки спливу позовної давності, зазначивши при цьому, що звернення прокурора 23.09.2016 з позовною вимогою про скасування рішення місцевої ради, яким передано у власність спірну земельну ділянку, свідчить про обізнаність прокуратури щодо наявності порушення державних інтересів у 2016 році.
Колегією суддів встановлено, що згідно згаданого заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 04.01.2018 у справі № 308/9895/16-ц встановлено, що спірна земельна ділянка площею 0.085 га з кадастровим номером 2110100000:67:001:0156 вибула з володіння держави в особі Ужгородської міської ради з порушенням чинного на той момент законодавства та поза волею власника, в результаті чого право власності було скасовано та наявні підстави для пред'явлення позову про її витребування.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що прокурором у справі № 308/9895/16-ц не заявлялась вимога про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння з моменту, коли позивач дізнався про порушення органом місцевого самоврядування порядку передання нерухомого майна.
Справа, що розглядається (№ 308/5205/20) фактично є продовженням вирішення спору щодо того самого нерухомого майна - земельної площею 0.085 га з кадастровим номером 2110100000:67:001:0156.
З позовною вимогою про витребування спірних земельних ділянок, утворених внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:67:001:0156, прокурор Ужгородської окружної прокуратури звернувся у суд лише 01 червня 2020 року, а саме через три роки, вісім місяців і вісім днів після того, як 23 вересня 2016 року в справі №308/9895/16 звернувся з позовом про визнання незаконними та скасування рішень міської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0.085 га з кадастровим номером 2110100000:67:001:0156.
Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Аналіз статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов'язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою уповноваженою особою.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, від 30.01.2019 у справі № 357/9328/15-ц зробила висновки про те, що обчислення позовної давності у випадку звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, здійснюється з дня, коли саме цей орган довідався або міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Звертаючись 23 вересня 2016 року з позовом на захист прав держави в особі територіальної громади м. Ужгород, керівнику Ужгородської місцевої прокуратури було достеменно відомо про незаконне набуття ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0156 площею 0,0850 га. згідно рішень Ужгородської міської ради, а тим більше, що й самому органу місцевого самоврядування в особі міської ради було достеменно відомо про незаконність таких рішень в частині ОСОБА_6 .
При поданні 23.09.2016 позову до суду, керівник Ужгородської місцевої прокуратури не подав разом з позовною заявою в порядку приписів статей 151-153 ЦПК України також і заяву про забезпечення позову, шляхом накладенням арешту на земельну ділянку, що належать ОСОБА_6 і знаходяться у нього; забороною вчиняти певні дії, тощо. Оскільки забезпечення позову не було вжито, ОСОБА_6 , попри наявність судового рішення, розпорядився земельною ділянкою площею 0.085 га з кадастровим номером 2110100000:67:001:0156 шляхом відчуження такої ОСОБА_2 , який в подальшому здійсни поділ земельної ділянки.
Як зазначено у частині 4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За цих обставин, невчинення керівником Ужгородської місцевої прокуратури такої процесуальної дії, як подання заяви про забезпечення позову, явилось тією підставою, яка призвела до невиправданого відчуження земельної ділянки третій особі, що в сукупності призвело до негативних наслідків для органу місцевого самоврядування.
Таким чином, позивачеві було відомо про порушення земельного законодавства ще з 23.09.2016 при зверненні у суд із позовом у справі № 308/9895/16-ц.
Як зазначено, зокрема, у пункті 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.
Встановлено, що дана справа № 308/5205/250 фактично є продовженням вирішення спору щодо тієї самої земельної площею 0.085 га з кадастровим номером 2110100000:67:001:0156. Тому колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що відлік строку позовної давності щодо спірних земельних ділянок слід вести з 29.03.2018 - з часу їх формування як об'єктів речових прав.
Як зазначалось вище, у відзиві на позовну заяву відповідачка ОСОБА_1 просила суд застосувати до даних правовідносин у справі наслідки спливу позовної давності.
Згідно положень ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна заява застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Хоч заявлений прокурором віндикаційний позов за своєю правовою природою у спірних правовідносинах є підставним, проте такий підлягає відхиленню з підстав передбачених частиною 4 статті 267 ЦК України за спливом позовної давності, оскільки відповідачем заявлено про застосування судом наслідків спливу строку позовної давності.
При постановленні рішення суд першої інстанції, встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин вважав, що позивачеві було відомо про порушення земельного законодавства з моменту звернення до суду 23 вересня 2016 року, а у суд із цим позовом звернувся 01 червня 2020 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити наступне.
Ужгородською окружною прокуратурою Закарпатської області було пред'явлено не один позов до різних відповідачів про витребування земельних ділянок, що були утворені внаслідок поділу земельної ділянки площею 0.085 га з кадастровим номером 2110100000:67:001:0156.
Так, зокрема, у справі № 308/5213/20 рішенням місцевого суду було відмовлено у задоволенні позову про витребування земельної ділянки за кадастровим номером 2110200000:67:001:0189, а у справі № 308/5216/20 рішеннями суду першої інстанції було відмовлено у задоволенні позову про витребування земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:67:001:0187 та 2110100000:67:001:0216 - у зв'язку із спливом позовної давності.
Постановами Закарпатського апеляційного суду від 07 березня 2023 року у справі № 308/5213/20 та від 16 жовтня 2023 року у справі № 308/5216/20 судові рішення місцевого суду було залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 308/5213/20 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 вересня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 березня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2025 року у справі № 308/5216/20 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 березня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року.
У вказаних ухвала Верховний Суд врахував, що справи є малозначними та за законом не підлягають касаційному оскарженню, а заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, не обґрунтував винятків, які за положеннями ЦПК України могли вимагати касаційного розгляду справи.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
У справі, що переглядається як суд першої інстанції, так і колегія суддів дійшли висновків про наявність підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог прокурора з огляду на те, що прокурор та орган місцевого самоврядування, в чиїх інтересах поданий цей позов, могли та повинні були довідатися про порушення прав територіальної громади ще у 2015 -2016 роках, проте з позовом до суду прокурор звернувся у червні 2020 року, тобто зі спливом позовної даності, про застосування якої заявлено відповідачем, що є підставою для відмови у позові.
Відтак, оцінивши усі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзив на скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, правильно встановив обставини справи, та ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Горковенка Максима Васильовича - залишити без задоволення.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 листопада 2025 року.
Головуюча:
Судді: