Справа № 682/347/25
Провадження № 2/682/377/2025
04 листопада 2025 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :
головуючої судді Зеленської В.І,
з участю секретарки судових засідань Козир О.П.,
представника позивачки - адвоката Ляшенко М.Г.,
представника відповідача - адвоката Романової Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з участю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
13.02.2025 р підставі статті 1212 ЦПК України адвокат Ляшенко Марина Геннадіївна звернулась в суд в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 7300 грн, випадково скерованих позивачкою на банківський рахунок відповідача.
26 березня 2025 року адвокат Ляшенко М.Г. подала заяву про зміну підстав позову до ОСОБА_2 та на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», статей 698, 675, 708 ЦК України просить стягнути з відповідача 7300 грн за невиконання умов договору купівлі-продажу товару, оскільки придбана річ не відповідала замовленню .
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2025 року відмовлено у прийнятті заяви про зміну підстав позову .
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 02 червня 2025 р ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2025 року скасовано і справа повернута для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 липня 2025 року прийнято заяву представника позивачки Ляшенко Марини Геннадіївни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну підстав позову.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи судом, в судове засідання не з'явилися.
Представник позивача адвокат Ляшенко М.Г. у вступному слові позовні вимоги підтримала та пояснила, що у березні 2024 р ОСОБА_1 здійснила замовлення джинсової куртки італійського виробника у ОСОБА_3 і ОСОБА_2 . Після отримання повідомлення про те, що товар надійшов до країни, ОСОБА_1 сплатила вартість куртки в сумі 7300 грн шляхом перерахування коштів на банківську картку ОСОБА_2 . Але, отримавши товар, позивач виявила , що куртка не така як вона замовляла, тобто, не відповідала замовленню та не мала тих властивостей, на які вона розраховувала при оформленні замовлення. Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» покупець має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або якщо він з інших причин не може бути використаний за призначенням. У разі відсутності аналогічного товару у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж.
У зв'язку з відсутністю у продавця ОСОБА_2 товару, який безпосередньо був замовлений позивачкою, ОСОБА_1 у переписці з відповідачем вимагала повернути їй вартість джинсової куртки в сумі 7300 грн та просила надати адресу для повернення товару. Проте, відповідач відмовився повернути ОСОБА_1 гроші і не надав реквізити, за якими позивачка змогла б повернути йому куртку. В телефонній розмові ОСОБА_2 повідомив, що він взагалі не знайомий з ОСОБА_1 і ніякого договору купівлі-продажу з нею не укладав. Вважає, що відповідачем, як продавцем, порушені вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», тому просить стягнути з відповідача в користь позивачки ОСОБА_1 вартість товару в сумі 7300 грн та судові витрати.
Представник відповідача - адвокат Романова Н.І. у відзиві на позов та у вступному слові позовні вимоги не визнала, просить відмовити в їх задоволенні з таких підстав. ОСОБА_2 разом з дружиною ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність щодо придбання та продажу непродовольчих товарів (одягу) через інтернет, використовуючи при цьому номери мобільного телефону НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 та інтернет-ресурс «Інстаграм», «Viber», де розміщує оголошення про продаж одягу та узгоджує з потенційним покупцем умови купівлі-продажу, ціну, спосіб розрахунку. Відповідно до перемовин та досягнутої домовленості позивачка ОСОБА_1 вибрала собі куртку італійського виробника вартістю 125 Євро (5250,00 грн за курсом на час замовлення), а потім джинси вартістю 110 Євро (5050,00 грн за курсом на день замовлення), всього на суму 10300,00 грн. Вартість замовлення та порядок його оплати узгоджені продавцем і покупцем. Після досягнення домовленості, позивачка перерахувала узгоджену суму авансу 3000,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_2 , а після надходження замовленого товару з фабрики до продавця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 доплатила 7300,00 грн, здійснивши таким чином повний розрахунок за замовлені куртку і джинси. 22.04.2024 р ОСОБА_2 відправив замовлений товар ОСОБА_1 на вказане нею відділення «Нової пошти» в м. Дніпро. ОСОБА_1 товар отримала, а у травні 2024 р стала заперечувати факт замовлення джинсової куртки отриманого зразка, вказувала на невиконання ОСОБА_2 умов договору купівлі-продажу і 12 травня 2024 р в смс повідомленні на «Viber» вимагала повернення грошей. При цьому, питання про обмін куртки позивачка не порушувала. Проте, відповідно до ч.1 ст. 9 ЗУ "Про захист прав споживачів" протягом 14 календарних днів, без врахування дня отримання придбаного одягу (куртки та джинсів), якби ОСОБА_1 повернула куртку продавцю ОСОБА_2 за адресою, прямо зазначеною в накладній на доставку товару Новою поштою з зазначенням телефону НОМЕР_3 , ОСОБА_2 зобов'язаний був би повернути позивачці вартість куртки в сумі 125 Євро (5250,00 грн). Натомість, не повернувши придбану куртку, позивачка вимагає повернення коштів в сумі 7300,00 грн, що не відповідає вартості куртки, та утримує придбану куртку в себе. Тому вважає вимоги ОСОБА_1 безпідставними і незаконними та просить відмовити у задоволенні позову і стягнути з позивачки на користь відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги, обґрунтування розміру яких буде подано представником відповідача протягом 5 днів з дня ухвалення рішення.
Свідок ОСОБА_3 показала, що вона разом з чоловіком ОСОБА_2 здійснює торгівлю одягом через інтернет-ресурс «Інстаграм». На їх сторінці в соціальній мережі виставляються фотографії із зразками товарів, які можна придбати, та номери телефонів, за яким можливий зв'язок з потенційними покупцями. Безпосередньо вона, як жінка, надає консультації клієнтам з приводу придбання жіночого одягу. У березні 2024 року вона спілкувалася з ОСОБА_1 , яка виявила придбати у них джинсову куртку визначеного і запропонованого в інтернет-мережі зразка та джинсів. Вона розповіла ОСОБА_1 про те, що для придбання товару необхідно здійснити передоплату, так як вибрані речі необхідно замовляти у іноземного виробника, а після повної оплати і надходження речей від виробника, вона та ОСОБА_2 здійснюють відправку товару споживачу. ОСОБА_1 погодилася з такими умовами і замовила у них джинсову куртку вартістю 125 Євро, що становило 5250 грн, та джинсові штани вартістю 110 Євро, що становило 5050 грн, а всього 10300 грн. Для здійснення замовлення іноземному виробнику і гарантії викупу товару покупцем, ОСОБА_1 перерахувала на картковий рахунок ОСОБА_2 3000 грн. Вони здійснили замовлення джинсової куртки і джинсових штанів у виробника, повідомили про це ОСОБА_1 та запропонували здійснити оплату решту вартості товару в сумі 7300 грн. ОСОБА_1 здійснила оплату коштів в сумі 7300 грн на банківську картку ОСОБА_2 . Отримавши товар від іноземного виробника, 22.04.2024 р ОСОБА_2 відправив його на вказаний ОСОБА_1 пошто мат «Нової пошти» в м. Дніпро, вказавши при цьому номер відділення «Нової пошти» відправника та свій номер телефону. ОСОБА_1 23.04.2024 р отримала джинсову куртку та джинсові штани, що стверджується накладною «Нової пошти». Умови договору купівлі-продажу були виконані обома сторонами. 19 травня 2024 р ОСОБА_1 стала вимагати повернення їй коштів в сумі 10300 грн, погрожувала зверненням до правоохоронних органів. Але при цьому товар не повертала. В телефонній розмові ОСОБА_1 було запропоновано повернути куртку, а ми, в свою чергу, повернули б їй кошти - вартість куртки в сумі 5250 грн. Проте ОСОБА_1 куртку не повернула до цього часу, безпідставно посилаючись на відсутність адреси ОСОБА_2 , хоча така адреса відділення «Нової пошти» була вказана на поштовому відправленні, яким ОСОБА_1 отримала джинсову куртку і джинсові штани.
Заслухавши пояснення представника позивачки, представника відповідача, свідка, дослідивши відзив на позов, письмові докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність згідно з КВЕД 47.82 - Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям; 47.91 - Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.99 - Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, що стверджується Податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2024 рік вбачається, (а.с.38-39).
Інтернет-магазин - це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину (ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» такий договір є договором, укладеним на відстані.
Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» установлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до ст. 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.
Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним.
До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 702 ЦК України сторони можуть укласти договір купівлі-продажу товару на підставі ознайомлення покупця із зразком товару (за описом, каталогом тощо). Договір купівлі-продажу товару за зразком є виконаним з моменту доставки товару у місце, встановлене договором, а якщо місце передання товару не встановлене договором, - з моменту доставки товару за місцем проживання фізичної особи-покупця або місцезнаходженням юридичної особи-покупця, якщо інше не встановлено договором або законом. Покупець до передання товару має право відмовитися від договору за умови відшкодування продавцеві витрат, пов'язаних із вчиненням дій щодо виконання договору.
23.03.2024 р на сторінці інтернетмагазину Emporio Boutique в мережі «Інстаграм» ОСОБА_1 ознайомилася із зразком джинсової куртки іноземного виробника та повідомила продавця ОСОБА_2 , що хоче придбати таку куртку і штани до неї (а.с.58).
Продавець ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 декілька варіантів джинсових штанів (а.с.59-63) та повідомив про вартість куртки - 125 Євро і вартість джинсів - 110 Євро, повна сума - 10300,00 грн, а також повідомив про те, що він працює по повній передоплаті і зі сплатою авансу в розмірі 30% вартості товару, що становить 3000 грн. Надав номери банківських карт для здійснення оплати (а.с.64-65).
Означена обставина позивачем та представником позивача не оспорюється.
23.03.2024 ОСОБА_1 здійснила оплату авансу за придбання одягу в інтернетмагазині в розмірі 30%, що становить 3000,00 грн, шляхом переказу коштів на банківську картку ОСОБА_2 , що стверджується скріншотом квитанції в інтернетпереписці (а.с.52) і визнається сторонами.
26.03.2024 р ОСОБА_1 здійснила переказ коштів в сумі 7300,00 грн на банківську картку ОСОБА_2 і таким чином здійснила повну оплату вартості замовленого одягу в сумі 10300,00 грн. Вказане стверджується платіжною інструкцією від 26 березня 2024 року АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та скріншоту платіжної картки про оплату і випискою по рахунку ОСОБА_2 в АТ КБ «Приватбанк» (а.с8-9, 15, 16).
З накладної про відправку (а.с.57) вбачається, що 22.04.2024 ОСОБА_2 надіслав, а 23.04.2024 р ОСОБА_1 отримала в поштоматі Нової пошти № 31810 в м. Дніпро, вул. Вернадського, 29к, під'їзд № 1, одяг, а саме джинсову куртку та джинсові штани.
Вказана обставина сторонами не заперечується.
Таким чином ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виконали умови договору купівлі-продажу одягу: джинсової куртки та джинсових штанів за зразками шляхом оформлення позивачем замовлення через інтернет-магазин, здійснення оплати за придбаний товар шляхом переказу коштів на банківську картку продавця та доставки товару поштою.
Відповідно до ст. 707 ЦК України покупець має право протягом чотирнадцяти днів не рахуючи дня купівлі непродовольчого товару належної якості, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти його у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо. У разі виявлення різниці в ціні покупець проводить необхідний перерахунок з продавцем.
Якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, покупець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього грошову суму.
Вимога покупця про обмін або повернення товару підлягає задоволенню, якщо товар не був у споживанні, збережено його товарний вид, споживчі властивості та за наявності доказів придбання товару у цього продавця.
Перелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню на підставах, передбачених цією статтею, встановлюється нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.
Отже, відповідно до ст. 707 ЦК України, ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» ОСОБА_1 , отримавши джинсову куртку та переконавшись, що вона не відповідає бажаним вимогам, протягом чотирнадцяти днів повинна була повернути джинсову куртку для обміну або якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього грошову суму.
ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 707 ЦК України, ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» не повернула ОСОБА_2 джинсову куртку протягом 14 днів і на теперішній час для обміну або з метою розірвання договору купівлі-продажу та вимагає повернення їй сплачених коштів в сумі 7300 грн, хоча встановлено, що вартість придбаної нею у відповідача джинсової куртки становить на час придбання 5250,00 грн (125 Євро).
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не довела обґрунтованість, законність та підставність позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 80, 141, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 698, 702, 707 ЦК України, ст.ст. 6, 9 Закону України «Про захист прав споживачів», суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення його повного тексту до Хмельницького апеляційного суду.
Сторони можуть отримати інформацію щодо справи в підсистемі Електронний суд.
Повний текст рішення виготовлений 10.11.2025 р.
Головуючий суддя Зеленська В. І.