Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1119/25
(ЗАОЧНЕ)
10.11.2025 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Загаєвської С.М.,
справа № 677/1119/25,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Гроші 247»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
предмет позову - стягнення заборгованості,
розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін,-
«І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гроші 247» (далі -ТОВ «Гроші 247») звернулось до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 28.06.2024 року між ТОВ «ГРОШІ 247» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №457 в електронній формі, відповідно до умов якого позивач надав відповідачеві грошові кошти у сумі 6000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
ТОВ «ГРОШІ 247» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 6000 грн шляхом перерахування на номер особистого електронного платіжного засобу споживача 5457082513805502.
Відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, а тому станом на 29.05.2025 року має заборгованість у розмірі 18000 грн., з яких основний борг - 6000 грн., заборгованість по відсотках за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України 12000 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, представник позивача просив стягнути з відповідача вказані суми заборгованості, а також судові витрати по справі.
Відзиву на позов відповідач не подав.
«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»
Представник позивача подав до суду заяву, у якій справу просить розглянути у його відсутність , позовні вимоги підтримав, щодо заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач, яка повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання повторно не з'явилася, відзив на позов не подала, про причини неявки суд не повідомила.
«ІІІ. Процесуальні дії у справі»
30.06.2025 відкрито провадження у справі і призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10.11.2025 ухвалою суду постановлено проводити заочний розгляд справи, та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»
28.06.2024 року між ТОВ «ГРОШІ 247» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №457 (надалі - Договір), згідно умов якого відповідач отримала споживчий кредит у розмірі 6000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, шляхом безготівкового перерахування на номер особистого електронного платіжного засобу споживача №5457082513805502 (п. 2.1., п.2.2. Договору).
Договір підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) 926aec71.
Строк кредиту за Договором складає 30 днів, який починається 28.06.2024 року. Кредит має бути повернуто до 28.07.2024 року згідно з цим договором (п.2.5 договору).
Згідно з п. 2.7 договору строк та проценти за користування кредитом є фіксованими та обчислюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом на наступних умовах:
Відповідно до п.2.5.1. Договору протягом строку дії кредитного договору, встановленого п. 2.3 договору, розмір основних відсотків складає : 1,5 % від суми кредиту, але не менше гривень копійок за перший день користування кредитом; 1,5 % від суми кредиту щоденно за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня в межах строку кредиту, зазначеного в п. 2.3 цього договору. При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення споживачем коштів на погашення кредиту та належних на дату погашення платежів;
Відповідно до п.2.5.2. Договору у разі, якщо споживач не повернув кредит у строк, встановлений п. 2.3 договору, нарахування процентів, встановлених п. 2.5 договору проводиться за фактичну кількість календарних днів користування кредитом до дня повного погашення заборгованості , включаючи день погашення як плату за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розумінні частини 2 статті 265 ЦК України ( порушення грошового зобов'язання). При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення споживачем коштів на погашення кредиту та належних на дату погашення платежів.
Згідно з п.4.2. Договору строк та проценти за користування кредитом та нарахування процентів за цим договором обчислюються за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються з дня надання кредиту споживачу (день перерахування грошових коштів на банківський рахунок споживача) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування на поточний рахунок кредитодавця), включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Згідно з п.4.3. Договору заборгованість за договором, що включає в себе суму кредиту, нараховані основні проценти, плата за порушення грошового зобов'язання у разі несвоєчасного повернення заборгованості (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України) споживачем, підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок кредитодавця у строк, встановлений договором.
Як вбачається з інформації ТОВ «Профітгід», наданої ТОВ «Гроші 247» в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-765 від 02.10.2023 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника платника ТОВ «Гроші 247», ТОВ «Профітгід» перерахувало відповідачу 6000 грн на платіжну картку НОМЕР_1 , вказану нею у договорі (номер платіжної інструкції: 165).
Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №457 від 28.06.2024 станом на 29.05.2025 року становить 18000 грн, з яких 6000 грн - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту); 12000 грн. - заборгованість за відсотками.
Вказані обставини підтверджуються: копією договору про споживчий кредит №457 від 28.06.2024, копією правил надання грошових коштів у позику у формі споживчого кредиту товариством з обмеженою відповідальністю «ГРОШІ 247», розрахунком заборгованості ОСОБА_1 , підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів.
Між сторонами виникли кредитні правовідносини, які врегульовано нормами §§1-2 Глави 16 ЦК України, Глави 52 ЦК України, §1,2 Глави 71 ЦК України, а також нормами Закону України «Про споживче кредитування».
«V. Оцінка суду»
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За нормами ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, вказане положення закону передбачає альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Оскільки кредитний договір підписаний ОСОБА_1 , шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а тому такий договір укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку дії договору.
Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
В силу ч. 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У частині 2 статті 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п. 2.5. Договору про споживчий кредит №457 від 28.06.2024 строк кредиту складає 30 днів, який починається з 28.06.2024 та має бути повернутий до 28.07.2024 зі сплатою процентів 1,5% від суми кредиту за кожен день користування ним.
Таким чином, сторонами погоджено розмір процентів, що є платою за правомірне користування грошовими коштами позивача, а тому у відповідності до ч.1 ст. 1048 ЦК України, нараховані згідно з п.2.5.1. Договору проценти в сумі 2700 грн за період з 28.06.2024 по 28.07.2024 року підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів, нарахованих в порядку ч.2 ст. 625 ЦК України після 28.07.2024, суд зазначає про таке.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і останнім Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025, затвердженому Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.10.2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні 05 год. 30 хв. 05.11.2025 строком на 90 діб, - до 03.02.2026.
З урахуванням викладеного, позовна вимога про стягнення з відповідача процентів після 29.07.2024 в порядку ч.2 ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягає.
Таким чином, враховуючи, що позичальник ОСОБА_1 не виконала своїх зобов'язань за договором про споживчий кредит №457 від 28.06.2024, суд доходить висновку, що позов ТОВ «ГРОШІ 247» підлягає частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість у розмірі 8700 грн, з яких: з заборгованість по тілу кредиту - 6000 грн, заборгованість по процентам за період з 28.06.2024 по 28.07.2024 - 2700 грн.
«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов ТОВ «ГРОШІ 247» задоволено на 48,33% (8700 грн х 100 : 18000 грн), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1170,75 грн (2422,40 грн х 48,33%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 533, 536, 610, 611, 612, 1046, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 76-81, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОШІ 247» заборгованість договором про споживчий кредит №457 від 28.06.2024 в розмірі 8700 грн, що складається з: заборгованості по тілу кредиту - 6000 грн, заборгованості по процентах - 2700 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОШІ 247» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1170,75 грн.
В решті вимог позову - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ГРОШІ 247», місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, офіс 214, код ЄДРПОУ 41803222.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Р. В. Вознюк