Красилівський районний суд Хмельницької області
вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000
Справа № 677/1160/13-ц
06.11.2025м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Загаєвської С.М.,
стягувач - ОСОБА_1 ,
боржник - ОСОБА_2 ,
заінтересована особа - Хмельницький відділ ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,
предмет заяви: скарга на постанову про накладення штрафу,
представник боржника - Сидорук Д.В.,
представник стягувача - Баженова А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красилові цивільну справу за скаргою представника боржника ОСОБА_2 адвоката Сидорука Дмитра Вікторовича на постанову головного державного виконавця Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу,
Представник скаржника ОСОБА_2 адвокат Сидорук Д.В. подав до суду скаргу на постанову головного державного виконавця Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мага А.В. від 24.07.2025 про накладення на ОСОБА_2 штрафу в сумі 118998,83 грн.
У обґрунтування своїх вимог представник скаржника вказав, що постановою державного виконавця Хмельницького відділу державної Виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мага А.В. від 24.07.2025 року у виконавчому провадженні № 40733119 з примусового виконання виконавчого листа Красилівського районного суду № 677/1160/13-ц від 02.09.2013 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5 09.09.2012 року у розмірі по 350 грн., щомісячно на кожну дитину починаючи з 04.07.2013 року і до досягнення дітьми повноліття, на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 1404-VIII) на ОСОБА_2 накладено штраф в розмірі 118 998,83 грн., а саме 50% від суми заборгованості по аліментах за період з 04.07.2013 року по 01.02.2025 року, а саме 237 997, 66 грн.
Вважає винесену виконавцем постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з таким.
Накладаючи штраф за період з 04.07.2013 року по 01.02.2025 року, державним виконавцем були грубо порушені вимоги абз. 5 ч. 14 ст. 71 Закону № 1404-VIII, тобто без врахування принципу неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів, що призвело до значного збільшення розміру стягнуто із ОСОБА_2 . Відповідальність у виді штрафу за несплату аліментів, імплементована Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 3.07.2018 № 2475-VIII могла би поширюватися лише на заборгованість, яка виникла після цієї дати (28.08.2018).
Крім того, представник скаржника наголошував, що на момент винесення постанови розмір заборгованості ОСОБА_2 становив 37 734,97 грн, а тому у виконавця були відсутні правові підстави нараховувати та стягувати із ОСОБА_2 штраф на суму боргу 237 997,66 грн., якого на час винесення оскаржуваної постанови не було.
Також у постанові про накладення штрафу на боржника від 24.07.2025 виконавець помилково керувався ст. ст. 63 та 75 Закону № 1404-VIII, коли порядок та підстави накладення штрафу у випадку наявності заборгованості зі сплати аліментів (ч. 14 ст. 71 Закону № 1404-VIII) має відмінну правову природу від штрафів, передбачених ст. 63 Закону № 1404-VIII, що свідчить що державний виконавець застосував норми права, які не підлягали застосуванню в даних правовідносинах, що свідчить про протиправність та незаконність оскаржуваної постанови.
Крім того, виконавець будучи обізнаним про те, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем та проходить військову службу у частині НОМЕР_1 не звернув стягнення на грошове утримання скаржника та не утримував з нього аліментів, що призвело до значного збільшення розміру заборгованості зі сплати аліментів і, як наслідок збільшення розміру штрафу, що був протиправно стягнутий на підставі оскаржуваної постанови.
Представник заявника також просив поновити строк на оскарження постанови посилаючись на те, що скаржник військовослужбовцем Збройних Сил України та приймає безпосередню участь у захисті України, водночас постанову виконавця про накладення штрафу від 24.07.2025 він не отримував ні за місцем служби, ні за місцем проживання. Про її існування він дізнався лише 09.09.2025 при цьому у зв'язку із військовою службою скаржник не одразу зміг реалізувати своє право на звернення до суду зі скаргою на постанову державного виконавця.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Представник скаржника Сидорук Д.В. подав до суду заяву, у якій вимоги скарги підтримав, справу просив розглянути у відсутність ОСОБА_2 та його представника.
Представник стягувача ОСОБА_1 адвокат Баженова А.І. подала до суду заяву, у якій просила закрити провадження у справі у зв'язку з її підсудністю адміністративним судам.
Представник Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи заперечень на скаргу суду не подав.
За вказаних обставин суд вважає, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України, а тому розглядає справу за їх відсутності, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що 02.09.2013 рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 стягнуто аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5 09.09.2012 року у розмірі по 350 грн., щомісячно на кожну дитину починаючи з 04.07.2013 року і до досягнення дітьми повноліття.
02.09.2013 Красилівським районним судом Хмельницької області видано виконавчий лист №677/1160/13-ц.
14.11.2013 постановою державного виконавця Шибінської Н.А. відкрито виконавче провадження №40733119 з примусового виконання виконавчого листа №677/1160/13-ц, виданого 02.09.2013 Красилівським районним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5 09.09.2012 року у розмірі по 350 грн., щомісячно на кожну дитину починаючи з 04.07.2013 року і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно свідоцтва про зміну імені, що міститься у матеріалах виконавчого провадження № 40733119 серії НОМЕР_2 стягувач змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », про що зроблено актовий запис №9.
24.07.2025 головним державним виконавцем Хмельницького відділу державної Виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мага А.В. винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_2 в розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів 237997,66 грн за період з 04.07.2013 по 01.02.2025 у розмірі 118998,83 грн.
03.10.2025 Хмельницький відділ ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) змінило найменування на Хмельницький відділ ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Право на звернення із скаргою до суду передбачено ст. 447 ЦПК України. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Згідно до п.а) ч.1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Відповідно до ч.2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
В обґрунтування вимог щодо поновлення строку для звернення зі скаргою представник заявника зазначав, що десятиденний строк для звернення зі скаргою пропущено з поважних причин. Копію постанови про накладення штрафу боржник не отримував. Ще до моменту винесення оскаржуваної постанови мобілізований до складу Збройних Сил України, де виконував бойові завдання в зоні активних бойових дій. Після отримання відповіді ДВС на адвокатський запит з якої дізнався про винесення оскаржуваної постанови продовжував службу та перебував в зоні активних бойових дій, внаслідок чого не мав можливості своєчасно звернутися до суду з даною скаргою.
За таких обставин, суд вважає причини пропуску строку для звернення зі скаргою на дії державного виконавця поважними, та вважає необхідним задовольнити клопотання та поновити строк для звернення до суду зі скаргою.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 11 Закону № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
28.08.2018 року набрав чинності Закон України № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» (далі - Закон), яким доповнено статтю 71 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII ) частиною чотирнадцятою такого змісту:
«За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
У подальшому, постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу».
Також Законом № 2475-VIII частину четверту статті 11 Закону № 1404-VIII викладено у такій редакції: «Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 14 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання».
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Щодо застосування нових законів до триваючих правовідносин, то у Рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 року № 5-р (I)/2019 зроблено висновок про те, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.
При цьому не вважається зворотною дією застосування закону або іншого нормативно-правового акта щодо триваючих правових відносин, якщо цей акт застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (це так звана безпосередня дія нормативного акта в часі).
Нормами Закону № 2475-VIII, який набрав чинності 28.08.2018 року, посилено відповідальність за несвоєчасну сплату аліментів, зокрема, запроваджено нарахування штрафів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за рік (20 відсотків суми несплачених аліментів), за два роки (30 відсотків суми несплачених аліментів), за три роки (50 відсотків суми несплачених аліментів).
Як вбачається з матеріалів справи заборгованість зі сплати аліментів, що зумовила застосування до скаржника штрафу, утворилася у ОСОБА_2 до набрання чинності частиною чотирнадцятою статті 71 Закону № 1404-VIII.
З урахуванням приписів частини четвертої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», на час винесення оскаржуваних постанов державного виконавця сукупний розмір заборгованості перевищував суму відповідних платежів за три роки.
При цьому положення абзацу третього частини чотирнадцятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають накладення штрафу у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів у певному розмірі, який дорівнює сумі відповідних платежів за три роки. Тобто зазначена норма права містить вказівку на суму заборгованості, за якої виникають підстави для накладення штрафу на боржника, а не на період її виникнення.
Дата виникнення заборгованості зі сплати аліментів не впливає на можливість застосування штрафу до боржника. Визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та її сума, з якою пов'язано подальше визначення розміру штрафу.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 року у справі № 2610/27695/2012.
Зважаючи на вищевказане суд відхиляє доводи представника боржника про порушення державним виконавцем принципу неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів.
Водночас, як вбачається з Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на дату винесення оспорюваної постанови 24.07.2025 розмір заборгованості ОСОБА_2 становив 37734,97 грн.
Вказане свідчить про протиправність визначення державним виконавцем ОСОБА_10 суми заборгованості в розмірі 237 997,66 грн за період з 04.07.2013 по 01.02.2025 для нарахування штрафу, оскільки ця сума стосується періоду, заборгованість за який вже була погашена до моменту винесення постанови про накладення штрафу.
Також судом встановлено, що боржник проходить службу у Збройних Силах України та з його заробітної плати щомісячно утримуються аліменти на виконання рішення суду на підставі постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату боржника від 12.02.2025.
Судом враховується правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 2610/27695/2012 згідно якого якщо заборгованість зі сплати аліментів виникла не з вини боржника, а з вини державного виконавця, який неправильно визначив розмір аліментів та базу їх стягнення, то постанова державного виконавця про накладення штрафу не може вважатися справедливою.
Відповідно до ч.2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Зважаючи на вищевказане, суд доходить висновку, що постанова від 24.07.2025 про накладення на ОСОБА_2 штрафу не відповідає вимогам ч. 14 ст. 71 Закону № 1404-VIII, а тому підлягає визнанню незаконною та скасуванню.
Доводи представника стягувача про належність справи до юрисдикції адміністративних судів суд відхиляє зважаючи на таке.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з частиною другою статті 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2020 року у справі № 682/3112/18, провадження № 14-580цс19, зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 року у справі № 2610/27695/2012, провадження № 14-37цс21, викладено правовий висновок, що скарга на постанову державного виконавця про накладення штрафу у зв'язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки така постанова не є постановою про накладення штрафу в розумінні частини другої статті 63 Закону, яка підлягає оскарженню до суду в порядку, визначеному частиною другою статті 74 цього Закону, тобто в порядку адміністративного судочинства.
Щодо оскарження постанов виконавців про стягнення інших штрафів, не пов'язаних з наявною заборгованістю зі сплати аліментів, зазначено, що такі скарги розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, суд
Поновити ОСОБА_11 строк на оскарження постанови головного державного виконавця Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мага Антоніни Володимирівни від 24.07.2025 про накладення на ОСОБА_2 штрафу.
Скаргу представника боржника ОСОБА_2 адвоката Сидорука Дмитра Вікторовича на постанову головного державного виконавця Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу - задовольнити.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мага Антоніни Володимирівни з винесення постанови від 24.07.2025 року у виконавчому провадженні № 40733119 щодо накладення на ОСОБА_2 штрафу в розмірі 118998,83 грн.
Скасувати постанову головного державного виконавця Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мага Антоніни Володимирівни від 24.07.2025 про накладення на ОСОБА_2 штрафу в розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 237997,66 грн, що становить 118998,83 грн.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 11.11.2023.
Суддя Р. В.Вознюк