11.11.2025 Справа №607/20541/25 Провадження №3/607/7531/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Гуменний П.П., при секретарі судового засідання Захарчич Ю.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Черничинець С.П.,-
25.09.2025 о 07:59 по вул. Бродівській в м.Тернополі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці.
В порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР категорично відмовився.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.
Надаючи пояснення в судовому засідання 10.11.2025 повідомив, дослівно : «Йому подобається в «наших органах», що вони діють незаконно. Зупиняв його один працівник, потім підходив інший. Вони діяли як бандформування, труляля і так далі. Саме тому він не виходив із транспортного засобу.
Наркотичних речовин він не вживає.
Просить провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення».
15.10.2025 захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Черничинець С.П. подала клопотання про закриття провадження у справі, оскільки ознаки наркотичного сп'яніння, які зазначені у протоколі є припущенням працівника патрульної поліції. Зазначила, що із відеозапису із автомобільного реєстратора видно, що спочатку до автомобіля підійшли двоє осіб у військовій формі і почали з ним спілкуватись та про щось наполегливо говорити.
У час дії воєнного стану, без представлення та у військовій формі особи щось вимагали у ОСОБА_1 . Його реакція була цілком адекватною - він спочатку злякався, а вже коли підійшли працівники патрульної поліції, то він з ними спілкувався абсолютно адекватно, зважаючи на ту обстановку, яка склалась.
Зазначила, що відео не є безперервним, а також відсутній відеозаписі з 07:57:25 по 08:09:22. У цей час на ОСОБА_1 вчинявся психологічний тиск з боку як представників патрульної поліції, так і осіб у військовій формі.
07:52:47 інспектор патрульної поліції при спілкуванні з невідомою особою каже йому, щоб він підійшов до ОСОБА_1 , представився СБУ і поговорив з ним, що є ознаками створення морального тиску на ОСОБА_1 .
Наступне відео, надане як доказ, розпочинається о 08:09:26 де інспектор патрульної поліції представляється і просить документи у ОСОБА_1 , а на запитання про причину зупинки не відповідає, просить відкрити багажник для поверхневої перевірки.
О 08:12:45 повідомляє ОСОБА_1 , що його поведінка не відповідає обстановці та про те, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 дивився на інспектора патрульної поліції проти сонця, що підтверджується відеозаписом, то його зіниці були звужені, він навіть прочитати протокол не міг, не заховавши очі в тінь від сонця.
Інших ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 виявлено не було, оскільки їх не було.
На думку захисника, основним завданням інспектора патрульної поліції було змусити ОСОБА_1 покинути транспортний засіб для доставлення його в ТЦК, про що він неодноразово повідомляв ОСОБА_1 .
На запитання чи буде проходити ОСОБА_1 огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі ОСОБА_1 неодноразово відповідав, що він не відмовляється проходити огляд, але чекає на адвоката.
Інспектор патрульної поліції не надав можливості ОСОБА_1 скористатись правовою допомогою під час складання адміністративних матеріалів, а о 08:14: 47 інспектор патрульної поліції повідомив ОСОБА_1 ,, що він підлягає доставці до ТЦК.
Після прибуття на місце складення протоколу адвоката, ОСОБА_1 разом з направленням прибув до НП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР та здав аналізи на наявність наркотичних речовин та алкоголю в організмі.
Згідно Виписки № 160 від 25.09.2025 - ознак сп'яніння не виявлено, тверезий.
Згідно Результату токсикологічного дослідження № 801 від 25.09.2025 - в сечі наркотичних речовин не виявлено
За результатами лабораторного дослідження крові на наявність алкоголю від 25.09.2025 алкоголю не знайдено.
Окрім того, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом. У зв'язку з вищевикладеним, виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості поліцейського під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з непослідовних дій уповноваженої посадової особи, яка, встановивши факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, не відсторонила останнього від керування всупереч складеному відносно нього протоколу, т/з не був поміщений на штрафмайданчик, а також не було передане керування іншій особі, яка б доставила його за місцем проживання водія та забезпечила безпеку руху, що є порушенням вимог ст. 265-2 та 266 КУпАП.
Окрім того, в судовому засіданні 15.10.2025 року за клопотанням сторони захисту було допитано свідка ОСОБА_2 , яка повідомила, що 25.09.2025 вона мала зустрітись із ОСОБА_1 . Однак він подзвонив та повідомив, що зустріч переноситься, бо його затримали працівники ТЦК та СП та СБУ.
Вона викликала таксі та поїхала до нього. Коли під'їхала, що побачила, що його транспортний засіб був заблокований іншими транспортними засобами.
Вона бачила, що ОСОБА_1 з автомобіля не виходив, виходила його дочка.
Зазначила, що вона чекала з іншої сторони вулиці, поки не приїхав захисник.
Додала, що їй відомо, що ОСОБА_1 не вживає ні наркотичних речовин, ні алкогольних напоїв.
В судовому засіданні 10.11.2025 року, в яке захисник Черницинець С.П. не прибула, не повідомивши суд про причини своєї неявки та не подавши заяви про відкладення розгляду справи, ОСОБА_1 заявив, що свої інтереси бажає захищати самостійно.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.278 Кодексу України про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує в тому числі питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказана норма Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, а також «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, далі (Порядок) та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, (далі - Інструкція).
Згідно п.2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п.4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п.10 Порядку, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).
Згідно п.12 розділу ІI Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У відповідності до п. 7 Розділу ІІ, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Як передбачено ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Так, підставою для проведення огляду на визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції є виявлені працівниками поліції у водія транспортного засобу ознаки сп'яніння.
Окрім цього, частиною 4 ст. 266 КУпАП також встановлено, що огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Згідно п.7 ч.1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
З огляду на вказане, приходжу до висновку, що винаОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №464341 від 25.09.2025;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння у КНП «ТОМНСЦЗ» ТОР від 25.09.2025 о 08:30, виданого ОСОБА_1 . У результаті огляду, проведеного уповноваженою особою патрульної служби виявлені ознаки сп'яніння: звужені зіниці очей, поведінка, яка не відповідає дійсності. Огляд не проводився;
- даними рапорту інспектора взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області О.Кравчука від 25.09.2025;
- даними відеозапису із авто реєстратора транспортного засобу працівників поліції;
- даними відеозапису із нагрудних камер працівників поліції № 474459, 472411, на яких відображено, що транспортний засіб було зупинено на блокпості. Також працівник поліції повідомив, що уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Водій ОСОБА_1 відмовився пред'явити документи за запитом працівника поліції.
Надалі ОСОБА_1 пред'явив документи. Та у процесі перевірки документів у водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці та запропоновано проїхати у медичний заклад для проходження огляду.
Водій погодився пройти огляд, однак хотів проїхати власним транспортним засобом.
Працівники поліції повідомили водієві, що потрібно проїхати у медичний заклад у супроводі працівників поліції.
Так дійсно, ОСОБА_1 вголос повідомляв працівнику поліції, що не відмовляється проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння, однак при цьому, жодних дій на виконання вимоги працівника поліції не вчиняв, а саме продовжував перебувати в салоні власного автомобіля, відмовлявся його покинути та прослідувати в автомобілі поліцейських у медичний заклад.
Такі дії ОСОБА_1 працівник поліції вірно розцінив, як відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Зазначаю, що відеозапис є повним та вичерпно інформативним, носить безсторонній характер, позбавлений упередження та суб'єктивного ставлення і надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини адміністративного правопорушення, детально відновити послідовність подій, а тому вважаю наданий диск в частині фіксації на ньому саме відеозапису - належним доказом в розумінні ст. 251 КУпАП.
Застосовуючи вищевказані норми закону до установлених фактів, суд відхиляє доводи сторони захисту, викладені у клопотанні про закриття провадження, оскільки відповідно до вимог статті 266 КУпАП та положень «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейський є спеціально уповноваженим суб'єктом на виявлення ознак сп'яніння, який самостійно оцінює стан водія транспортного засобу та наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння і у випадку якщо в поліцейського є підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння, водій відповідно до положень ПДР України на вимогу поліцейського зобов'язаний пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Суд звертає увагу на те, що під наявністю у особи ознак сп'яніння необхідно розуміти припущення поліцейського про наявність у особи такого стану, яке ґрунтуються на порівнянні фізичного стану та поведінки особи і із станом та поведінкою які визначені нормативними документами і указують на наявність такого стану. У будь-якому випадку висновок поліцейського про наявність у особи ознак сп'яніння містить суб'єктивний характер.
Так, у контексті застосування положень статті 130 КУпАП процедура огляду фактично розпочинається з моменту встановлення у водія ознак сп'яніння та пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння з метою підтвердження або спростування стану водія, встановленого працівниками поліції. У подальшому, в залежності від волевиявлення водія, або проводиться відповідний огляд на стан сп'яніння у передбачений законом спосіб, або, у разі відмови водія від проходження такого огляду, настають наслідки, передбачені ст. 130 КУпАП.
Таким чином, оскільки наявність чи відсутність у поліцейського підстав для пред'явлення вимоги про огляд, входить у межі його повноважень, доводи захисника з приводу відсутності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння не можуть братися до уваги при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності складу певного правопорушення.
Відповідно до відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції ОСОБА_1 було повідомлено, що у нього виявлено ознаки наркотичного сп'яніння о 08:13:02 25.09.2025.
Таким чином, оскільки самостійне проходження ОСОБА_1 25.09.2025 з 13:00 огляду на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння проведено поза межами, встановленого ст.266 КУпАП строку для проходження такого огляду та за відсутності працівників поліції, суд відхиляє надані ОСОБА_1 результати лабораторних обстежень та вважає, що такі не є належними та допустимими доказами відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому суд наголошує, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення.
Також суд вважає за необхідне в даному конкретному випадку наголосити на тому, що дії ОСОБА_1 , який в умовах збройної агресії проти України, відмовлявся спілкуватися і надавати документи, що посвідчують особу представникам поліції, УСБУ, військовим, що є звичайною практикою для законослухняного громадянина, давали підстави поліцейському вважати, що його поведінка не відповідає обстановці.
Також не заслуговують на увагу доводи захисника про те, працівники поліції не дали можливості ОСОБА_1 скористатись правовою допомогою під час складання адміністративних матеріалів, оскільки вказане спростовується переглянутим у судовому засіданні відеозаписом. На вказаному відеозаписі відображено, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що він має право скористатись правовою допомогою, що і зробив ОСОБА_1 та сам повідомив, що чекає на приїзд захисника.
Також не заслуговують на увагу доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, оскільки вказане спростовується даними відеозапису, а саме о 09:10:02 водієві було повідомлено, що йому заборонено у подальшому керувати транспортним засобом.
Окрім того, показання свідка ОСОБА_2 не несуть доказового значення у справі, оскільки вона не була безпосереднім свідком вказаних у протоколі подій, відсутня на переглянутому в судовому засіданні відеозаписі. Як вона сама зазначила у судовому засіданні, після телефонного дзвінка ОСОБА_1 , приїхала та стояла із іншої сторони дороги. Натомість, факт спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції відображено на відеозаписі, що є належним доказом.
За таких обставин, оцінюючи докази в їх сукупності вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
За встановлених обставинах при накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя П.П. Гуменний