Справа № 459/2237/25
07 листопада 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Струс Т. В. ,
за участю секретаря Синевської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з викликом сторін в м.Сокалі, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач ТзОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №12660 від 25.05.2024р. в сумі 32375грн., судового збору в сумі 2422,40грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000грн.
В обґрунтування вимог зазначає, що 25.05.2024р. між ТзОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №12660, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 5000грн. строком на 365 днів до 25.05.2025 шляхом переказу на платіжну картку емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5% від суми кредиту за кожен день користування (547,5% річних).
Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
ТзОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, перерахувавши на картковий рахунок відповідача грошові кошти у сумі 5000грн.
Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання з повернення кредиту, сплати процентів не виконав, внаслідок чого заборгованість за кредитним договором становить 32375грн, з яких: 5000грн. заборгованість за кредитом; 27375грн.- заборгованість за нарахованими процентами.
Представник позивача у позові розгляд справи просив проводити у його відсутності, позов підтримує.
Відповідач в судове засідання не прибув, відзиву на позов суду не подав.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Із паспорту споживчого кредиту про укладення кредитного договору, заявки та квитанції встановлено, що відповідачу надано кредит.
25.05.2024р. між ТзОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №12660, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 5000грн. строком на 365 днів до 25.05.2025 шляхом переказу на платіжну картку емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5% від суми кредиту за кожен день користування (547,5% річних).
Згідно розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором складає 32375грн, з яких: 5000грн. заборгованість за кредитом; 27375грн.- заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином відповідач зобов'язаний повернути борг позивачу, а останній вправі вимагати його стягнення.
Судом встановлено, що відповідач порушив умови договору, не погасив заборгованість в добровільному порядку, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 32375грн.
З огляду на зазначене, позов підлягає до задоволення, а саме щодо стягнення із відповідача суми заборгованості за договором та відсотків за ним.
Дослідженою копією платіжної інструкції від 02.07.2025р., встановлено, що звертаючись до суду із даним позовом позивачем сплачено 2422,40грн. судового збору, які згідно приписів ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача в користь позивача.
Крім цього, згідно статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №607/14338/19-ц від 01.12.2021.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 роз'яснив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
З урахуванням викладеного вище, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Отже, зміст наведених норм законодавства вказує на те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду № 810/3213/16 від 04.08.2020, № 640/15803/19 від 05.08.2020.
У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав Договір про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024р., акт прийому-передачі наданих послуг №36 від 03.06.2024р., згідно якого клієнт зобов'язаний сплатити адвокату винагороду в розмірі 10000грн.
Таким чином, відповідно до ст. 137 ЦПК України, із врахуванням обсягу виконаних адвокатом робіт, часу їх виконання, складності справи, співмірності часу розгляду справи та участі адвоката у її розгляді, зокрема розгляду справи у спрощеному провадженні, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором №12660 від 25.05.2024р. в розмірі 32375грн., з яких: 5000 грн. - заборгованості за кредитом; 27375грн. - заборгованості за нарахованими процентами.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» 3000грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2422,40грн. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: Т. В. Струс