Справа № 726/3359/25
Провадження №2/726/643/25
Категорія 67
06.11.2025 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Мілінчук С. В., за участі секретаря судового засідання Колісник А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Садгірського районного суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє адвокат Зімніцька Олена Олександрівна, до територіальної громади міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю,-
Представник позивача звернулась до суду із позовом до територіальної громади міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем на час відкриття спадщини в якій вказує, що ОСОБА_1 проживав разом, однією сім'єю та доглядав за ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 з кінця 2019 року і до моменту його смерті.
Зазначає, що вів з ОСОБА_2 спільне господарство, сплачували комунальні послуги, спільно садили та прибирали на городі врожай, готували їжу та купували продукти, піклувались один про одного та проживали спільно. Позивач продовжує проживати в даному будинку і досі.
Після смерті ОСОБА_2 у 2025 році він займався його похованням та в подальшому звернувся до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Олійник І.М. із заявою про прийняття спадщини за законом, після чого нотаріусом заведено спадкову справу за №73783221 від 12.03.2025 року.
Вказує також, що від першого шлюбу у померлого є донька, яка вже дуже давно проживає в Російській Федерації, проте остання із заявою про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріуса не зверталась, інших родичів у ОСОБА_2 не було. Таким чином позивач , є єдиною людиною, яка з ним жила, доглядала, вела побут та є, фактично, єдиним спадкоємцем.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно - житловий будинок з належним до нього господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та на житловий будинок з належним до нього господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку кадастровий номер 7310136900:67:001:0200 площею 0,1000га, у АДРЕСА_2 )
Таким чином стверджує, що встановлення факту спільного проживання необхідно йому з метою реалізації своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , з яким позивач проживав та вів спільний побут з 2019 року. Враховуючи викладене просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт проживання однією сім'єю позивача та померлого ОСОБА_2 .
В судовому засіданні представник позивача та сам позивач надали пояснення аналогічні викладеним у позові, позивач пояснив, що із покійним ОСОБА_2 познайомився у 2015 році на заводі, де разом працювали. Після цього почав дружити із ним та його дружиною ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 стан здоровя ОСОБА_2 погіршився, йому довелось звільнитись із роботи на заводі. Після цього позивач почав доглядати за ОСОБА_2 та у 2019 році переїхав до нього на проживання. З того часу і до смерті ОСОБА_2 вони проживали разом та вели спільний побут.
Представник Чернівецької міської ради в судовому засіданні не заперечували проти позову.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що був сусідом покійного ОСОБА_2 , знав його близько 40-ка років. Знає він також і позивача ОСОБА_1 , який допомагав ОСОБА_2 при похованні його дружини ОСОБА_3 . Після її смерті ОСОБА_1 переїхав до ОСОБА_5 та проживав із ним спільно аж до моменту смерті останнього. Вказує, що чоловіки вели спільний побут, разом здійснювали покращення у хаті, купували продукти. ОСОБА_2 потребував сторонньої допомоги у господарстві, оскільки мав грижу. Родичів покійного ОСОБА_2 не бачив ніколи.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав, що знає ОСОБА_2 та ОСОБА_1 оскільки працював разом із ними. Вказує, що після смерті ОСОБА_3 , дружини ОСОБА_2 , у 2019 році ОСОБА_1 переїхав на проживання до будинку останнього де і проживає до цього часу.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що знає позивача вже близько 40-ка років, був його сусідом. Йому відомо, що у 2019 році у позивача виникли сімейні проблеми, вони фактично розійшлись із дружиною, після чого ОСОБА_1 переїхав із будинковолодіння в якому постійно проживав. Пісніше свідок довідався, що позивач проживає по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , відтак і познайомився з останнім. Вказує, що позивач допомагав покійному ОСОБА_2 матеріально, працював на городі, підвозив, тощо.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як це вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.02.2025 року.
Як встановлено із дозволу на видачу тіла для поховання від 21.02.2025 року, тіло померлого ОСОБА_2 було передано ОСОБА_1 .
Крім того, як вбачається із договору, укладеного між КП «Муніципальна ритуальна служба» та ОСОБА_1 серії П№ 0143 від 21.02.2025 року, останній був замовником поховання в могилу труни з тілом ОСОБА_2 та оплатив такі послуги за договором (риття могили, тощо).
Крім того, як це вбачається із накладної ПП ОСОБА_8 від 21.02.2025 року ОСОБА_9 придбав одяг та всі інші похоронні атрибути для позовання ОСОБА_2 .
Встановлено, що місце проживання ОСОБА_2 з 14.08.2024 року до моменту його смерті було зареєстровано по АДРЕСА_3 , як це встаовлено із довідки відділу ведення реєстру територіальної громади Чернівецької міської ради № 674292 від 03.03.2025 року. Разом із ним за вказаною адресою був зареєстрований також ОСОБА_1 .
Як вбачається із рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 26.12.2024 року ОСОБА_2 постійно проживав із ОСОБА_10 із 2010 до часу її смерті у 2017 році по АДРЕСА_1 .
Як встановлено із листа приватного нотаріуса Олійник І.М. № 61/01-16 від 17.09.2025 року, у провадженні нотаріуса перебуває спадкова справа № 12/2025 року щодо майна ОСОБА_2 , яка відкрита на підстав письмової заяви ОСОБА_1 . Інших осіб із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталось.
Позивачем надано копії правовстановлюючих документів, які підтверджують обсяг спадкового нерухомого майна. Разом із тим такі докази не мають для суду доказового значення, оскільки предметом доказування у даному випадку є обставини, які свідчать про спільність проживання позивача із спадкодавцем на момент його смерті, а не обсяг спадкового майна чи його походження.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.09.2025 року № 58/02-31, приватний нотаріус Олійник І.М. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки останній не довів факт родинних відносин між ним та покійним ОСОБА_2 .
Згідно ч.1 ст. 319 ЦПК у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Встановлено, що метою встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем, є можливість реалізації заявником своїх спадкових прав.
Згідно ч. 1 ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також: інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі, але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) також вказано, що про спільне проживання можуть свідчити наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним та встановленим той факт, що ОСОБА_1 був пов'язаний спільним побутом, мав взаємні права та обов'язки із ОСОБА_11 та фактично проживав із ним із 2019 року і до смерті останнього однією сім'єю.
Керуючись ст.ст. 315-319, 265 ЦПК України, 1264 ЦК України, суд, -
Позовну заяву - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 більше 5-ти років, починаючи з кінця 2019 року і по день смерті останнього.
Рішення може бути оскаржено до Чернівецького Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Головуючий суддя С. В. Мілінчук