ЄУН 211/4064/25
Номер провадження 2/211/1949/25
06 листопада 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
за головуванням судді Гонтар А.Л.
з участю секретаря судового засідання Костяк Д.Л.,
представника відповідача Мартинової Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Сенс-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
18 квітня 2025 року згідно з датою реєстрації вхідної кореспонденції представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до Довгинцівського районного суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 14.01.2019 року у розмірі 175024,80 грн., з яких 1272457,57 грн. сума заборгованості за простроченим тілом кредиту, 47767,23 грн., сума заборгованості за відсотками, та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.01.2019 між АТ «Альфа Банк» та відповідачем було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. 12 серпня 2022 року загальні збори акціонерів АТ «Альфа-Банк» затвердили рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит, Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі і в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Проте відповідач взяті на себе зобов'язаня не виконав, а тому у нього виникла заборгованість в розмірі 175024,80 грн., з яких 127257.57 грн. сума заборгованості за простроченим тілом кредиту, 47767.23 грн. сума заборгованості за відсотками, яку і просить стягнути позивач (а.с. 1-4).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.04.2025 справа передана судді Гонтар А.Л. (а.с. 27).
05 травня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 31).
12 червня 2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до кого зазначено, що відповідач категорично не погоджується із вимогами, викладеними у позовній заяві, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та відповідно такими, що не підлягають задоволенню, що обґрунтовується таким. Згідно з позовною заявою АТ «Сенс Банк» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 175 024,80 грн, з яких: 127 257,57 грн. - прострочене тіло кредиту, 47 77,23 грн. - відсотки за користування кредитом.
Разом з тим, з аналізу виписки по рахунку та розрахунку заборгованості по кредиту вбачається, що банк проводив списання за розрахунково-касове обслуговування картки в ідповідача.
Вважають такі дії банку такими, що суперечать вимогам чинного законодавства та не відповідають усталеній судовій практиці. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З матеріалів справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням банком, комісії за надання кредиту, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються Відповідачу та, за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) та комісія за надання кредиту. А відтак, враховуючи те, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а відповідач заперечує проти цього, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З виписки по рахунку за кредитною карткою ОСОБА_1 вбачається, що починаючи з 15.01.2019 року по 15.03.2024 року банком неправомірно нараховувалось позичальнику щомісячне списання за розрахунково-касове обслуговування основної картки у загальному розмірі 123 348,22 грн., яка підлягає вираховуванню із загального розміру заборгованості.
Таким чином, встановивши факт неправомірного нараховування позичальнику грошових коштів за розрахунково-касове обслуговування основної картки, за період з 15.01.2019 року по 15.03.2024 року, вважаємо, що у Відповідача перед банком наявна заборгованість у розмірі 3909,35 грн. (127257,57 грн. - 123348,22 грн.)
Враховуючи, що відсотки за користування кредитними коштами розраховуються виходячи з суми тіла кредиту, обрахування якої здійснювалося банком неправомірно, то і сума відсотків розрахована банком з порушенням вимог чинного законодавства, а отже вимога про стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом не підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідач здійснює оплату за кредитним договором. Так, 10.05.2025 року ОСОБА_1 сплачено кошти за кредитнимдоговором в розмірі 20 000,00 грн. 10.06.2025 року сплачено кошти за кредитним договором в розмірі 5 000,00 грн.
Таким чином, вважаємо що провадження у справі №211/4064/25 підлягає закриттю в частині 30 000,00 грн.
Просять відмовити у задоволенні позову, стягнути з позивача на користь відповідача витрати, пов'язані з розглядом справи, що складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп. (а.с.45-47).
27 червня 2025 року позивач надав до суду відповідь на відзив, згідно з якою наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.55-58).
11 вересня 2025 року підготовче засідання було закрито та справу призначено до судового розгляду на 30 жовтня 2025 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи вони повідомлені належним чином, надали заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи його повідомлено належним чином.
Представник відповідача Мартинова Н.Ю. з'явилась у судове засідання, заперечувала проти задоволення позовних вимог на підставі тих фактів, що викладені у відзові на позовну заяву. Просила у задоволенні позову відмовити повністю та стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
Заслухавши представника відповідача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
14.01.2019 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк» (а.с. 7).
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» склало Акцепт на укладення договору про використання факсимільного відтворення аналогу власноручного підпису та відбитки печатки при укладанні договору добровільного страхуванні фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток, Договір добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток №248.6301088312.111 від 14.01.2019 , які підписав ОСОБА_1 (а.с. 7 зворот).
14.01.2019 між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 підписано Оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії (а.с. 7).
14.01.2019 між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 підписано акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, згідно якої ліміт кредитної лінії встановлений у розмірі 200000 грн., процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою 24% річних, тип процентної ставки фіксована, обов'язковий мінімальний платіж складає 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. ( частина ІІІ). Банк щомісячно в останній день Розрахункового періоду здійснюватиме списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 , в розмірах, що необхідні для щомісячної оплати страхового платежу ( частина IV). Для клієнта випущена міжнародна платіжна карта МС DEBIT WORLD строком на 3 роки з моменту випуску ( частина ІІ) (а.с.7).
Згідно з паспортом споживчого кредиту підписаного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , максимальну суму кредиту 200 000 грн., процентна ставка 24% річних, фіксована, реальна річна процентна ставка по Програмі «Моментальна розстрочка на картку », % річних - 0,01. Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, розмір кредитної заборгованості 8000 грн., річна процентна ставка складає 52,25 % річних, загальна вартість кредиту 10 785 грн., сума щомісячного платежу - 865 грн., строк кредитування 12 місяців (а.с. 7 зворотний бік).
Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» № 2/2022 від 12.08.2022, вирішено змінити найменування Банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (а.с. 21-25).
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.11.2022 було внесено запис про юридичну особу АТ «СЕНС БАНК».
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом станом на 13.12.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 175024,80 грн., з яких 127257,57 грн. сума заборгованості за простроченим тілом кредиту, 47767,23 грн. сума заборгованості за відсотками, сума ліміту на дату укладення договору 39000 грн. (а.с. 15).
Відповідно до виписки по рахунку з кредитною картою World Debit Mastercard за період з 15.01.2019 по 08.08.2024 відповідач користувався наданим картковим рахунком, на якому встановлений кредитний ліміт, всього витрат -281575.99 грн., всього надходжень 154318.42 грн. (а.с. 11-14).
Згідно з вимогами про усунення порушень АТ «СЕНС БАНК» надісланих ОСОБА_1 , позивач вимагав від відповідача протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме, 158650,69 грн. станом на 02.06.2024 (а.с. 16).На час звернення з позовом до суду, вимога залишилась не виконаною, заборгованість за кредитним договором не погашена.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
У статті 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
У статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У частині 1 ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.ст.526,615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 Цивільного кодексу України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Приписи у абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Таким чином, суд висновує про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу за кредитним договором від 14.01.2019 в розмірі 24107,75 грн.
Суд висновує таке.
Відповідно до виписки по рахунку з кредитної карти ОСОБА_1 за період з 15.01.2019 року по 08.08.2024 року суд встановив, що всього було витрачено коштів на суму 281575,99 грн. Всього надходжень 154318,42 грн. Поточна сума заборгованості на кінцеву дату виписки 164419.80 грн.
Як вбачається з паспорту споживчого кредиту строк кредитування за спірним кредитним договором закінчився 14.01.2020 року. Строк дії картки три роки.
Позивач просить стягнути відсотки за кредитним договором за період з 14 січня 2022 року, тобто за межами строку кредитування.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за зазначеним кредитом, заборгованість за кредитом за період з 14.01.2019 по 14.01.2022 ( кредитну картку видано строком на 3 роки згідно частини ІІ пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії), зважаючи на погашення, становлить 49107,75 грн. (станом на 14.01.2022), інші відсотки нараховані після спливу строку кредитування за спірним кредитним договором.
Разом з тим, випискою по рахунку за кредитною карткою за період з 14.01.2019 по 15.03.2024 року, після 14.01.2022 року відповідачем відбувається лише поповнення рахунку, а не зняття коштів, натомість відповідач після 14.01.2022 продовжує активне стягнення комісій та процентів.
З огляду на закінчення строку кредитування, нарахування позивачем процентів після спливу визначеного договором строку кредитування не відповідає положенням закону.
Таким чином, сума заборгованості за кредитним договором становить 49107,75 грн.
Оскільки позивачем, після подачі позову було сплачено ще 25000 грн., то решта боргу становить 24107,75 грн., які суд вважає необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 512 ЦК України, однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.
З огляду на вищевикладені обставини, суд висновує, що Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» є правонаступником всіх прав та обов'язків кредитодавця, а зобов'язання залишились невиконаними, тому заборгованість за кредитним договором, яка розрахована судом підлягає стягненню на користь позивача.
Щодо заперечень представника відповідача щодо необґрунтованості, безпідставності та такими, що не підлягають задоволенню, позовних вимоги, оскільки банк проводив списання за розрахунково-касове обслуговування картки в ідповідача.
То суд, зазначає таке.
14.01.2019 року ОСОБА_1 шляхом підписання оферти запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії , яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування
фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між ним та Банком. Банк прийняв пропозицію відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
Акцепт пропозиції на укладення Угоди отримано Відповідачем, про що свідчить його власноручний підпис.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти догові (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно з ч.1, ч. 2 ст. 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі тім умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відновлювана кредитна лінія - це вид кредиту, який передбачає можливість клієнта отримувати кошти періодично в рамках встановленого ліміту, погашати всю суму заборгованості або тільки її частину та здійснюваповторне використання коштів протягом терміну дії кредитної лінії.
Тобто, це форма кредитування, при якій в межах встановленого ліміту клієнт отримує кредитні кошти частинами (траншами). За потреби клієнт може багаторазово використовувати та погашати кредит в межах встановленого ліміту. Плата за кредит нараховується на фактичний залишок заборгованості.
Відповідачем була підписана Анкета-заява про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» (АТ«Сенс банк») на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», підписанням якої (п.п.2.1.1 частини 2 Анкети-Заяви) підтвердив, що ця Анкета-Заява про акцепт пропозиції є акцептом пропозиції та укладенням Договору між ним та АТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених в Публічній пропозиції та Додатках до договору, що розміщені на вебсторінці www.alfabank.com.ua (https://sensebank.ua).
Відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, яким передбачено та
погоджено умови кредитування. Окрім цього, в розділі №4 зазначено: що платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладення договору, відображені в Тарифах на видачу та обслуговування картки «Максимум/ Максимумготівка» для фізичних осіб, застереження: витрати на такі послуги можуть змінюватись протягом строку дії договору про споживчийкредит, приклад орієнтовної загальної вартості кредиту.
Позичальник ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовною загальною вартістю кредиту, наданою виходячи з обраних умов кредитування.
Відповідач підписанням цієї Анкети-Заяви про акцепт підтвердив свою безумовну згоду про те, що всі відносини між ним та Банком, регулюються умовами Договорупро банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що затвердженні розпорядженням Банку із усіма змінами та доповненнями, діюча редакція якого розміщена на Інтернет- сторінці Банку. З умовами Договору та діючими тарифами відповідач був ознайомлений та зобов'язався виконувати їх, що підтверджується власноручним підписом. Анкетою-заявою також підтверджується, що свій примірник Договору з усіма додатками до нього відповідач отримав.
Діюча редакція Договору розміщена за електронною адресою www.alfabank.com.ua."
Умови кредитування, тарифи та інші умови, передбачені Публічною пропозицією АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб (надалі - Договір), розміщені на сайті АТ «Альфа-Банк» (АТ «Сенс-Банк»), отже, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором та умов кредитного договору, підписаного сторонами, Договір про банківське обслуговування фізичних осіб є загальнодоступним та наявний за посиланням, архівна версія https://sensebank.ua, як невід'ємна частина кредитного договору.
Договором про банківське обслуговування передбачено, що клієнт зобов'язаний оплачувати винагороду Банку за здійснення розрахунково- касових операцій та/або за надання послуг за цим Договором згідно встановлених та діючих Тарифів. Пункт 2.7.
Додатку №5 до Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «АльфаБанк» якщо умовами Угоди передбачена сплата Комісії за розрахунково-касове обслуговування кредитної заборгованості, Банк з метою сприяння Позичальнику у виконанні ним своїх зобов'язань за Угодою, вчиняє дії на користь Позичальника по розрахунково-касовому обслуговуванню кредитної заборгованості, які полягають в наданні Позичальнику комплексу послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню
кредитної заборгованості, що направлені на запобігання виникнення випадків
прострочення виконання зобов'язань Позичальника за Угодою. Умовами укладеної Угоди передбачено списання Комісії за розрахунково-касове обслуговування.
Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 грн.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 1570,16 грн.
Щодо відшкодування витрат на правову допомогу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Розмір витрат на правову допомогу АТ «СЕНС БАНК» чітко встановлено в Договорі про надання послуг №1006 від 28.01.2025 року, який укладений між АТ «Сенс Банк» та АО «СмартЛекс» і відповідає вчиненим діям.
В позовній заяві зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат: 2422,40грн сплаченого судового збору та 14 339,45 грн витрат на професійну правничу допомогу (із розрахунку, відповідно до умов Договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року).
Згідно з положенями ч.ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи длясторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) зазначено таке:
«Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право
на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
У постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 вказано, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд невправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.
Таким чином, витрати на правову допомогу підлягають задоволенню.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу з позивача на користь відповідача, то для їх задоволення підстав не має, оскільки позов задоволено частково.
На підставі керуючись ст.ст.12,13,81,223,247,259,263,265,268,273,354-355 ЦПК України, суд,-
позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Батумська, буд. 11) суму заборгованості за кредитним договором від 14 січня 2019 року у сумі 24107 (двадцять чотири тисячі сто сім) грн. 75 коп., відшкодування витрат по сплаті судового збору 1570 (тисячу п'ятсот сімдесят) грн. 16 коп., витрати на правову допомогу 14339 (чотирнадцять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 45 коп.
В решті позову відмовити.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 06 листопада 2025 року.
Суддя А.Л.Гонтар